"21" березня 2013 р. справа № 2а/0470/7308/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/7308/12 за позовом Синельниківського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» про стягнення заборгованості, -
Синельниківський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області про стягнення з публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» суму витрат за червень 2012 року на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 в розмірі 52948, 86 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог, прокурор посилався на те, що ПАТ «Синельниківський ресорний завод» в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не перераховувало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (список №2).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року, прийнятою за наслідками розгляду справи у порядку скороченого провадження, позовні вимоги задоволено та допущено поставу, згідно вимог 183-2 КАС України, до негайного виконання.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Синельниковський ресорний завод» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно розглянуто справу у порядку скороченого провадження, у зв'язку з чим безпідставно допущено до негайного виконання постанову суду. Крім цього, заявник апеляційної скарги, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, посилався на відсутність обов'язку підприємства сплачувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Так, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в частині розгляду справи в порядку скороченого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.183-2 КАС України, в редакції яка діяла на час розгляду справи у суді першої інстанції, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:
1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;
2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, у суду першої інстанції, з огляду на вимоги ст..183-2 КАС України та предмет спору у цій справі, були відсутні правові підстави для розгляду справи у порядку скороченого провадження.
Вказані обставини є підставами для скасування судового рішення та прийняття нового, за результатами розгляду справи у загальному порядку.
Щодо доводів відповідача про відсутність обов'язку підприємства сплачувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті (ч.2 ст.13 Закону).
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. №1461 частину 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» пунктами, якими встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А саме, Законом №1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом четвертим відповідно до якого об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також Законом №1461 встановлено розмір збору з зазначеного об'єкту оподаткування - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (ст..4 Закону).
Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.
Таким чином, враховуючи вимоги зазначених норм права, ПАТ «Синельниківський ресорний завод» зобов'язане сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розміру від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
Отримавши розрахунки Фонду, що з огляду на доводи апеляційної скарги не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач був зобов'язаний сплатити такі суми у строки, які визначено п.6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Отже, встановлені судом обставини справи є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, з огляду на допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального законодавства та прийняття нової постанови, по суті заявлених вимог, про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/7308/12 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №2 за червень 2012 року в сумі 52 948,86грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України
(Повний текст постанови виготовлено 25.03.2013 р.).
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк