Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 1509/954/12
Провадження № 2/499/79/13
Іменем України
"08" квітня 2013 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області
в складі : головуючого судді Погорєлова І.В.
при секретарі Іваницькій І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права на земельну частку (пай),-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Іванівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права на земельну частку (пай). В своєму позові посилався на наступні обставини.
Він ОСОБА_1 з 25 травня 1992 року по 25 грудня 1996 року працював трактористом в КСП «Благоєве» Іванівського району Одеської області.
В трудовій книжці в графі «трудова участь в суспільному господарстві» трудодні рахуються починаючи з 1989 року по 1996 рік із зазначенням їх кількості у відповідні роки.
Відповідно до абзацу 3 п.1 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі ( на місцевості).
Згідно з п.2 зазначеного Указу право на земельну частку (пай0 мають члени колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства , відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.
Отже, для того, щоб набути право на земельну частку (пай), згідно з даними Указами, необхідна наявність таких обставин:
щоб особа була членом колективного сільськогосподарського підприємства;
була внесена до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної* власності на землю;
колективне сільськогосподарське підприємство отримало акт про право колективної власності на землю.
Згідно довідки від 02.07.2012 року № 9-9-04/848, наданої відділом Держкомзему в Іванівському районі Одеської області, Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Благоєве» на території Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області було видано 06.03.1996 року.
Відповідно до довідки відділу Держкомзему в Іванівському районі Одеської області від 02.07.2012 року № 9-9-04/849 вартість земельної частки (паю) по колишньому КСП «Благоєве» Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області станом на 02.07.2012 року становить 165769,09 грн., розмір земельної частки (паю) складає 10,48 в умовних кадастрових гектарах.
Таким чином, на момент отримання КСП «Благоєве» Державного акту на право колективної власності на землю позивач зазначає , що був членом КСП «Благоєве», що дає йому право на земельну частку (пай) по колишньому КСП «Благоєве» Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області, однак, у зв'язку з помилкою шляхом невнесення його в список осіб, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, відповідачем по справі - Іванівською районною державною адміністрацією йому не було видано сертифікату на право на земельну частку (пай).
У відповідності п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам (підсудні) справи за заявами про право громадян на земельну частку (пай) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, використання при цьому земельних ділянок із меліоративними системами.
П. 24 вищезазначеної постанови встановлено, що невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Позивачка на позовних вимогах наполягала.
Представник відповідача позов не визнали , заперечували проти його задоволення, посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності та крім того не надано доказів на підтвердження своєї вимоги.
Суд , дослідивши матеріали справи , заслухавши доводи сторін, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача виходячи з наступного.
Відповідно до статті 256 ЦК України: «Позовна давність - це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.І ст. 261 ЦК України).
Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давністю тривалістю у три роки.
У відповідності з ч.І ст. 260 ЦК України: «Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу , та згідно ст. 253 ЦК України: «Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок».
Згідно ч.І ст. 254 ЦК України: «Строк визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку».
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України: «Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові».
Суд взявши до уваги посилання відповідача щодо застосування строків позовної давності приходить до висновку про можливість їх застосування, оскільки встановлено , що дійсно ОСОБА_1 з 25 травня 1992 року по 25 грудня 1996 року працював трактористом в КСП «Благоєве» Іванівського району Одеської області, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Згідно довідки від 02.07.2012 року № 9-9-04/848, наданої відділом Держкомзему в Іванівському районі Одеської області, Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Благоєве» на території Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області було видано 06.03.1996 року.
Відповідно до абзацу 3 п.1 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі ( на місцевості).
Згідно з п.2 зазначеного Указу право на земельну частку (пай0 мають члени колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства , відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.
Дійсно як вбачається з матеріалів справи що позивач не внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Про свої порушені права позивач дізнався або повинен був дізнатись в 1996 році .
З того часу позивач до суду з позовом про захист своїх порушених прав не звертався, зворотного в судовому засіданні не довів , з позовом про поновлення строку позовної давності не звертався , тому в суду є всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач пропустив строк позовної давності.
Крім того при розгляді справи було встановлено , що згідно пункту 2 Указу Президента від 08.08.1995р. №720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельний пай мають ті члени кооперативу, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому, але при цьому обов'язковою умовою є наявність особи в відповідному списку, що долучається до державного акта на право колективної власності на землю, а так як ОСОБА_1 не був внесений до відповідного списку, то він не мав права на земельну частку.
Як зазначає сам позивач для того, щоб набути право на земельну частку (пай), згідно з даними Указами, необхідна наявність таких обставин:
щоб особа була членом колективного сільськогосподарського підприємства;
була внесена до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної* власності на землю;
колективне сільськогосподарське підприємство отримало акт про право колективної власності на землю.
Позивачем підтверджена лише та обставина, що колективне сільськогосподарське підприємство отримало акт про право колективної власності на землю.
Інші обставини , які б підтверджували набуття права на земельну частку (пай) позивачем не підтверджені.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонам та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рушення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Крім того, згідно з ч.І ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для подання необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується журналом судового засідання.
Проте позивачем вимоги про визнання права власності на земельну частку (пай) не обґрунтовані, доказами не підтверджені , тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.
Отже з наведеного вбачається що заявлена позовна вимога не може бути задоволена так як безпідставна, заявлена з пропуском строку позовної давності, тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні даного позову за безпідставністю правової вимоги.
Керуючись ст.., 58,59,60,61,64,63,212, 213 ЦПК України,ст.ст.2,5 ЗУ 2Про порядок виділення в натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв),Указу Президента від 08.08.1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель , переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям „ , 256,257,260,261 ЦК України суд,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Іванівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя:ОСОБА_2