02.04.2013
Справа № 765/31/13-ц
провадження №2/765/691/13
категорія №44
02 квітня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді - Лемешко А.С.,
при секретарі - Сергєєвій О.В.
за участю прокурор - Кожаріна Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі до Севастопольської міської Державної адміністрації, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання розпорядження недійсним та скасування державного акту, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до Севастопольської міської Державної адміністрації, ОСОБА_1, про визнання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1005-р від 02.04.2010 "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: вул. Симонка, 91/6 для індивідуального дачного будівництва з елементами берегоукріплення згідно з проектом "Нибиру" - недійсним та скасування державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку площею 0,0841 га, серії ЯИ №069351, виданий Головним Управлінням Держкомзему в м. Севастополі 07.05.2010 р. та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №011088600603.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1005-р від 02.04.2010 "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки за адресою: вул. Симонка, 91/6 для індивідуального дачного будівництва з елементами берегоукріплення згідно з проектом "Нибиру" було видано державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку. Однак зазначене розпорядження було прийнято з порушенням вимог ст.ст. 59,60,118,186-1 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, що є підставою для скасування оспорюваного розпорядження.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити посилаючись на обставини, що викладені у позові.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою відповідачів та третьої особи у судове засідання, враховуючи думку прокурора, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.04.2010 р. за №1005-р Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: вул. Симонка, 91/6 для індивідуального дачного будівництва з елементами берегоукріплення згідно з проектом "Нибиру". Відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку, площею 0,0841 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. Симонка, 91/6. Пунктом 4 зазначеного розпорядження ГУ Держкомзему України в м. Севастополі було зобов'язане забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акту на право приватної власності на зазначену земельну ділянку.
Відповідно до державного акту серії ЯИ № 069351 на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 8536900000:03:008:0212 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0841 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, по вул. Симонка, 91/6. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088600603, з зазначенням підстави видачі розпоряджання Севастопольської міської державної адміністрації № 1005-р від 02.04.2010 року.
Відповідно до п. "б" ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 116, п. "в" ч.3 ст. 116 Земельного Кодексу України, - громадяни України набувають право власності на земельні ділянки шляхом безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.(ст. 121 ЗК України)
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно положень ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Як вбачається з державного акту серії ЯИ № 069351 про право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_1 цільове призначення переданої їй земельної ділянки встановлено для індивідуального дачного будівництва (за кодом КВЦПЗ 07.03), таким чином відповідно до положень ст. 51 Земельного кодексу України, зазначена земельна ділянка входить до складу земель рекреаційного призначення. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Однак всупереч зазначеним нормам прокурор в своєму позові в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зазначена земельна ділянка належить до земель водного фонду, оскільки розташована у стометровій прибережній захисній смузі, про що зазначено у листі ГУ Держкомзему м. Севастополя, однак зазначений лист до матеріалів справи не доданий, тому встановити достовірність зазначеної інформації не представляється можливим. Крім того, позивачем не надано рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки, що свідчило б про віднесення її до земель водного фонду.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що посилання прокурора на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі та належить до земель водного фонду є недоведеними.
Таким чином, суд вважає що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1005-р від 02.04.2010 прийнято відповідно до діючого на час його прийняття законодавства в рамках її повноважень.
Крім того, суд зазначає, що згідно за ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Власник порушеного прав може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.
Відповідно до приписів ст. 45 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Так у позовній заяві позивачем визначена Державна інспекція сільського господарства в м. Севастополі, яка була утворена тільки у 2012 році, та яка, стала виконувати свої функції державного контролю за використання та охороною земель тільки з 01.06.2012 року. Положенням про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23.12.2011 встановлені повноваження зазначеного органу, однак будь-яких повноважень Державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі щодо звернення до суду з позовними заявами про визнання протиправними та скасування рішень органів місцевої влади чи самоврядування, які були прийняті до утворення даного органу, чи надання висновків щодо правомірності узгодження землевпорядної документації, діючим законодавством не передбачено.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку що вимоги позовної заяви є недоведеними, тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 51, 81, 118, 121, 126, Земельного кодексу України, ст.ст. 3,10,11,30, 42, 58, 60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі до Севастопольської міської Державної адміністрації, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання розпорядження недійсним та скасування державного акту - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Нахімовським районним судом м. Севастополя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10 денний строк з моменту проголошення рішення апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: /підпис/ ОСОБА_5
Згідно з оригіналом:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя А.С. ОСОБА_5