Справа № 761/4111/13-к
Провадження №1-кп/761/139/2013
іменем України
16 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
секретаря Приходько Є.С.
за участю прокурора Галаєва Р.М.Ш.
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
та обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012000100000030 від 21 листопада 2012 року щодо:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кролевець Сумської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком від 08.06.2010 року Кролевецького районного суду Сумської області за ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, 70 КК України на 2 роки обмеження волі, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
18 жовтня 2012 року приблизно о 02 годині ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля будинку №19 по проспекту Перемоги в м.Києві побачив автомобіль марки «Москвич 412», державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 5927 гривень 69 копійок, що належать ОСОБА_2 та вирішив ним незаконно заволодіти.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи умисно підійшов до вказаного автомобіля НОМЕР_2 і своєю рукою натиснув на ручку дверей автомобіля в результаті чого відчинив їх та сів до салону. Після цього, ОСОБА_3 дістав з бардачка автомобіля канцелярський ніж, за допомогою якого перерізав дроти і за допомогою їх з'єднання запустив двигун автомобіля і розпочав на автомобілі рух, тим самим незаконно, повторно заволодів транспортним засобом. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 керуючи автомобілем виїхав з двору на проїжджу частину проспекту Перемоги в м.Києві і біля будинку №23 припинив рух. Після чого ОСОБА_3 було затримано.
В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин визнав повністю, щиро розкаявся та суду надав показання, що дійсно в той день 18.10.2012 року він збирався їхати додому в м.Кролевець і пішов на Залізничний Вокзал, де придбав квиток на потяг та там випив пива і пішов в двір будинку. Там він побачив автомобіль «Москвич» та вирішив ним заволодіти і просто покататись, тому він відкрив рукою двері автомобіля і сів до салону автомобіля, де з»єднав дроти замка запалення, запустив двигун та почав рух на автомобілі. Таким чином він за кермом проїхав біля 100 метрів і зупинився, коли він побачив, що за автомобілем біжить потерпілий. Він вийшов з автомобіля та перебував з потерпілим до приїзду працівників міліції. На даний час автомобіль повернув потерпілому і претензій він до мене немає. Просив суд його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він в той день після 12.00 годин ночі почув як заводиться його автомобіль «Москвич» та він вибіг на вулицю та побачили як автомобіль рухається та він кричав зупинитись і обвинувачений зупинився та вийшов з автомобіля. Він подзвонив у міліцію і міліція приїхала швидко. Обвинувачений перебував у стані алкогольного сп»яніння та він спочатку відбіг від автомобіля та потім повернувся. Просив суд суворо не карати обвинуваченого та відпустити його на свободу.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом»якшують його покарання.
Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_3 був раніше судимий згідно вироку Кролевецького районного суду Сумської області від 08.06.2010 року, вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття, з»явлення із зізнанням, оскільки суду було надано - протокол явки з повинною, де обвинувачений зізнався добровільно про вчинений злочин та добровільне відшкодування завданих збитків, оскільки шкода була відшкодована в повному обсязі потерпілому, викрадені речі було повернуто та потерпілий претензій немає.
Обставиною, що обтяжує покарання суд вважає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп»ягніння.
З врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3, обставин вчинення ним злочину щодо заволодіння автомобілем з метою лише проїхатись на ньому, способу заволодіння ним (автомобіль був відчинений зовні), думки потерпілого про призначення не суворого покарання та наявності обставин, що пом»якшують його покарання, а саме - щирого каяття, з»явлення із зізнанням та добровільним відшкодування заподіяної шкоди, суд вважає за можливе застосувати до нього при призначенні покарання вимоги ч.1 ст.69 КК України, призначивши йому основне покарання нижче від найнижчої межи, що встановлена в санкції ч.2 ст.289 КК України.
Підстав для призначення додаткового покарання у виді - конфіскації майна, що визначена як альтернативне покарання в санкції частини 2 статті 289 КК України, суд не вбачає з врахуванням мети та способу заволодіння майном, нетривале ним користування та особи обвинуваченого.
В той же час суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді - позбавлення волі, яке йому слід відбувати реально.
Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст..75 КК України суд не вбачає з огляду на тяжкість вчиненого злочину.
Речові докази, а саме автомобіль «Москвич», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити останньому, а канцелярський ніж - знищити.
Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України призначити йому покарання, застосувавши вимоги ч.1 ст.69 КК України, у виді - чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_3 залишити без змін у виді - взяття під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, а саме з 18.10.2012 року.
Речові докази в справі, а саме:
-автомобіль марки «Москвич 412» д.н.з НОМЕР_2, що повернутий потерпілому ОСОБА_2, залишити останньому;
- ніж канцелярський, що зберігається в камері зберігання речових доказів Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, - знищити.
Судові витрати по справі в розмірі - 470 гривень 56 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою в той строк з часу отримання вироку суду.
Суддя