Справа № 1527/6086/12
20 вересня 2012 р.
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
при секретарі - Шиміній М.Т.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі центру телекомунікаційних послуг Одеської філії про зобов'язання припинити вчинення заборонених агресивних форм, нечесну підприємницьку практику, стягнення незаконно отриманих грошей та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив зобов'язати публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі центру телекомунікаційних послуг Одеської філії припинити вчинення заборонених агресивних форм, нечесну підприємницьку практику, стягнути незаконно отримані гроші в розмірі 200 грн. та моральну шкоду в розмірі 11024,57 грн..
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 16 грудня 2011 року йому було відмовлено в задоволенні вимог про розірвання типового договору та задоволено вимоги публічне акціонерне товариство «Укртелеком» і стягнуто з нього безпідставну суму боргу в розмірі 11024,57 грн.. На рішення суду він подав апеляційну скаргу, але відповідач на підставі рішення яке не набрало чинності і без виконавчого листа здійснює на нього психологічний тиск, чим порушує ч.5 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»(далі Закон), компрометує його перед сусідами. Протягом трьох років відносно споживача своїх послуг відповідач в особі ЦТУ здійснює заборонені агресивні форми підприємницької практики, а саме здійснює довготривалі і періодичні візити в житло споживача, щомісячно протягом трьох років компрометує перед сусідами, не дивлячись на його вимоги перед судом про припинення таких дій, здійснює постійні повідомлення про щомісячні рахунки на великі розміри, впливає на психіку, вимагає оплати за послуги, на які він не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання, вимагаючи оплати кожне засідання. Так 15 листопада 2011 року в день судового засідання, знаходячись в стані гіпертонічної кризи, він пішов до абонентського відділення ЦТУ дільниці «Північний»та сплатив 200 грн. в рахунок сплати суми боргу, яку від нього вимагали, по суті в рахунок придбання права на його майно шляхом обману і зловживання довірою. Своїми діями він хотів себе заспокоїти, чекав почути від оператора, що сума заборгованості «заморожена»до рішення суду, як це і повинно було бути за законом. Черговий візит представника ЦТУ в його житло з представленням рахунку від 12 квітня 2012 року на суму до сплати 11089,60 грн. з вимогою сплатити протягом 10 днів, але не пізніше 20 числа. Згідно ч.6 ст.19 Закону такі угоди є недійсними, а суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно з законодавством.
В судовому засіданні відповідач підтримав повністю заявлені вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог посилаючись на те, що ніяких агресивних дій товариство не проводить всім абонентам щомісячно виставляються рахунки за спожиті телекомунікаційні послуги з проханням своєчасно сплатити нараховані суми. Доставку рахунків здійснює ТОВ «Укркур'єр». Ніяких недоліків в наданих ними послугах не було. Нечесною підприємницькою практикою та будь-якою діяльністю, що вводить споживача в оману, або є агресивною, вони не займаються. Сума 200 грн., яка сплачена позивачем добровільно на рахунок філії в процесі розгляду Суворовським районним судом м.Одеси справи за їх позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу і зарахована як часткове погашення боргу при ухвалені рішення.
Вислухавши позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що позивачу як абоненту ВАТ «Укртелеком»(нині ПАТ) кожного місяця направлялися повідомлення про наявність боргу з пропозицією його сплати.
Відповідно до вимог п.74 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. №295 під час здійснення оплати послуг з надсиланням рахунків оператор, провайдер за кожний розрахунковий період безоплатно надсилає абонентові рахунок для оплати послуг, в якому зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження і платіжні реквізити оператора, провайдера;
2) номер телефону чи іншого мережевого ідентифікатора кінцевого обладнання або інша інформація, що ідентифікує абонента;
3) прізвище та ініціали (для фізичних осіб) або найменування (для юридичних осіб) абонента;
4) розрахунковий період;
5) дата формування рахунка;
6) номер особового рахунка абонента;
7) види наданих послуг;
8) дата, напрямок зв'язку та тривалість міжміських та міжнародних розмов;
9) плата, отримана протягом розрахункового періоду;
10) сума невикористаних коштів на особовому рахунку абонента на початок та кінець розрахункового періоду;
11) належна до сплати сума за видами послуг;
12) сума податку на додану вартість та інших обов'язкових зборів (платежів) відповідно до законодавства;
13) загальна сума, що належить до сплати;
14) строк оплати рахунка;
15) телефон для довідок та адреса веб-сайта (за наявності);
16) інші відомості, передбачені оператором, провайдером відповідно до законодавства та договору.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач направляв на адресу позивача повідомлення про оплату рахунку, зміст якого відображає передбачену вказаними правилами інформацію, тобто відповідач діяв в спосіб визначений саме нормативним актом.
16 грудня 2011 року Cуворовським районним судом м.Одеси було прийнято рішення по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі центру телекомунікаційних послуг Одеської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги зв'язку та за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком»про розірвання договору. Вимоги публічного акціонерного товариства «Укртелеком»задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за послуги зв'язку у сумі 10824,57 грн.. Вказане рішення набрало законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2012 року.
Під час розгляду даної справи ОСОБА_1 сплатив 200 грн. в рахунок заборгованості надавши в підтвердження в судовому засіданні квитанцію. Посилання позивача на те, що сплачуючи вказані гроші він знаходився в шоковому стані спростовуються наданими ним поясненнями під час розгляду вказаної справи, відповідач самостійно прийняв рішення про оплату вказаної суми, тому, приймаючи вказане рішення, суд враховував і зазначену оплату як доказ, в результаті чого задоволення вимог було частковим.
Встановлені факти в силу ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Посилання позивача на здійснення забороненої агресивної форми підприємницької практики відповідача є безпідставним виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика включає:
1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;
2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
4. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
5. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:
1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;
4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.
Приймаючи до уваги вказані норми, оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до вимог законодавства України, а саме згідно з Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. №295, оскільки позивач користувався телекомунікаційними послугами, тому відповідач вправі повідомляти його про наявну заборгованість.
Отже, заявлені ОСОБА_1 вимоги є безпідставними, тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі центру телекомунікаційних послуг Одеської філії про зобов'язання припинити вчинення заборонених агресивних форм, нечесну підприємницьку практику, про стягнення незаконно отриманих грошей у сумі 200 грн. та моральної шкоди у розмірі 11024,57 грн..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: