Дата документу 12.03.2013
Справа № 320/1025/13-ц
Провадження 2/320/838/13
„12” березня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Ніколовой І.С.
при секретарі - Бєлінськой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на самочинно збудовані споруди, -
Позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок 36 по 1-му пров.Некрасова в м.Мелітополі.
Цей будинок обслуговується земельною ділянкою, розміром 0,1045га, власником якої є позивач.
Позивачем самочинно, без отримання відповідного дозволу, за рахунок власних коштів в порушення вимог ст.ст.23,24,29 Закону України „Про планування та забудову територій” на зазначеній земельній ділянці самочинно збудовані прибудова «а1-1», площею 30,8м2, тамбур «а2-1», площею 7,6м2, сарай «Д-1», площею 16м2, сарай «Ж-1», площею 5,4м2.
На теперішній час позивач бажає визнати за собою право власності на самочинно збудовані споруди, але не може цього зробити в позасудовому порядку.
Просять визнати за ними право власності на зазначені будівлі, оскільки в іншому порядку вирішити цю суперечку неможливо.
Представник виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області заявою просить розглянути справу за його відсутності, та прийняти рішення суду по матерілам, які є в справі.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
За загальними правилами ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст.376 ЦК).
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст.376 ЦК, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК); за особою власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст.376 ЦК).
Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Мелітополь, 1-йпров.Некрасова,36, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.12).
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, у випадках, передбачених ст. 376 ЦК, зокрема, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. При цьому законодавець визнання права власності на самочинне будівництво ніяким чином не поставив в залежність від прийняття такого будівництва в експлуатацію.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка правомірно перебуває у позивача у користуванні, здійснене будівництво не порушує права інших осіб, при будівництві не було допущено істотних порушень будівельних норм і правил, вони знаходяться у задовільному технічному стані, їх будівництво було здійснене без значних порушень санітарних, протипожежних та державних будівельних норм, що підтверджується Мелітопольського відділу Запорізької філії державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту „НДІпроектреконструкція” (а.с.19-36)).
Рішенням від 195/6 від 26.08.2010р. виконавчий комітет Мелітопольської міської ради погодив прийняття в експлуатацію житловий будинок 36 по 1-му пров.Некрасова в м.Мелітополі (а.с.11)
Інспекцією ДАБК у Запорізькій області 09.04.2012р. складено декларацію про готовність зазначеного житлового будинку до експлуатації (а.с.15-16).
Рішенням реєстратора КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», позивачу відмовлено в реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, з посиланням на судовий порядок вирішення спору (а.с.10).
За п.12 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).
Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).
Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Виходячи із зазначених обставин та на підставі діючого законодавства, суд приходить до висновку про можливість визнання за позивачем право власності на на самочинно збудоване нерухоме майно.
За таких обставин, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.16,321,325,328,376 ЦК України, ст.ст.10,11,57-61,88,209,212-215 ЦПК України, Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. суд -
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на самочинно збудовані споруди - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, яка обслуговує житловий будинок 36 по 1-му провулку Некрасова в м.Мелітополі: прибудову «а1-1», площею 30,8м2, тамбур «а2-1», площею 7,6м2, сарай «Д-1», площею 16м2, сарай «Ж-1», площею 5,4м2.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області протягом 10 днів через Мелітопольський міськрайонний суд.
Суддя: Ніколова І.С.