Справа № 784/1158/13 09.04.2013 09.04.2013 09.04.2013
Провадження 22ц-784/1235/13 Головуючий по 1 інстанції Андрощук В.В.
Категорія 05 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
09 квітня 2013р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,
при секретарі судового засідання - Левківській Н.С.,
з участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника апелянта ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012р.
за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності,
встановила:
У жовтні 2012р. ОСОБА_5 пред'явив позов до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль марки OPEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 у зв'язку з придбанням цього транспортного засобу 21 травня 2010р. за правочином, який не пройшов відповідної державної реєстрації, що призвело в подальшому до вилучення автомобіля на підставі рішення державного виконавця про арешт майна відповідача.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012р. постановлено про задоволення позову.
В апеляційній скарзі Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, який не брав участі у розгляді справи, посилаючись на незаконність рішення суду просив його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що власником спірного автомобіля є позивач, який набув це речове право на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу.
Проте з таким висновком погодитись не можна, так як до нього суд дійшов з порушенням закону.
Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Обов'язок власників транспортних засобів по їх реєстрації передбачено пунктами 7,8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ від 07.09.1998р. №1388.
Як вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля марки OPEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_3
Спірний автомобіль перебував у володінні ОСОБА_5, якому ОСОБА_3 21 травня 2010р. видав довіреність на право керування та розпорядження цим транспортним засобом.
23 серпня 2012р. вказаний автомобіль працівниками ДАЇ вилучено у ОСОБА_5 на підставі постанови державного виконавця від 08 вересня 2011р. про арешт майна ОСОБА_3 Виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ПАТ „Кредит промбанк" на даний час перебуває у Заводському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 не було зареєстровано в органах ДАЇ, то такий правочин є не укладеним і не створює прав і обов'язків для сторін. У зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову про визнання права власності на спірний автомобіль.
Крім того, наявність довіреності ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5 і ОСОБА_6 теж унеможливлює визнання факту укладення договору купівлі-продажу, оскільки правовідносини представництва між сторонами не припинені в установленому законом порядку.
З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає скасуванню.
Наслідком відмови в задоволенні позову згідно з вимогами ст.88 ЦПК є стягнення з позивача на користь апелянта понесених ним судових витрат під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012р. скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: