Справа № 232/4964/12
Провадження № 2/127/577/13
22.03.2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді Романчук Р. В.
при секретарі Алексюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту, -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту. Позов мотивований тим, що 25.06.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №VIX0А00000314 згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 30 907, 27 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач уклали договір застави автотранспорту №VIX0А800000314 від 25.06.2008 року, відповідно до якого відповідач передала в заставу позивачу автомобіль марки MITSUBISHI модель Pagero Sp, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі JMYLRV93W7J719600, реєстраційний номер НОМЕР_1. 24.11.2011 року Жовтневим районним судом винесено рішення у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 907, 27 доларів США. 08.12.2011 року заступником начальника Вишенського ВДВС при примусовому виконанні виконавчого листа накладено арешт на зазначений автомобіль, який зареєстровано в Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 30.10.2012 року. Право застави у позивача виникло 25.06.2008 року, постанова державного виконавця про накладення арешту була винесена 08.12.2011 року, тому позивач має переважне право на звернення стягнення на заставлене майно. Державна виконавча служба немає правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями. Просить позов задовольнити, звільнити з-під арешту, накладеного 08.12.2011 року державним виконавцем автомобіль, заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії пов'язанні з обмеженням ПАТ КБ "Приватбанк" права розпорядження відносно даного автомобіля, судові витрати стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов підтримали з наведених у ньому підстав та просять його задовольнити. Не заперечують проти винесення заочного рішення. Пояснили, що банк має намір самостійно здійснити реалізацію автомобіля, автомобіль на даний час знаходиться на стоянці у позивача, але наявність накладеного арешту є перепоною для здійснення продажу майна та порушує майнові інтереси банку.
Представник третьої особи управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5 заперечує проти задоволення позовних вимог, пояснив, що дійно на виконанні відділу примусового виконаня рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області знаходиться виконавче провадження про стягнення боргу з відповідача на користь позивача. Дане виконавче провадження було передане на виконання з Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції. В межах виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на спірний автомобіль. Оскільки у боржника немає іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, то виконавчі дії про стягнення коштів з боржника можливо проводити за рахунок реалізації даного автомобіля. Державними виконавцями вчиняються всі необхідні дії для примусового виконання виконавчого листа, арешт на спірний автомобіль накладено відповідно до вимог ЗУ "Про виконавче провадження".
Представник третьої особи Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи через оголошення у пресі, а саме в газеті "Урядовий кур'єр" від 01.03.2013 року №41 (4927), про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України та винести заочне рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, представників третіх осіб, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовна заява частково обґрунтована і підлягає частковому задоволенню. До такого висновку суд приходить на підставі наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 25.06.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір №VIX0А00000314, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 30 907, 27 доларів США, для забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідач надав позивачу в заставу автомобіль марки MITSUBISHI модель Pagero Sp, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі JMYLRV93W7J719600, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження №282/65 боржником в якому зазначена ОСОБА_1 а стягувачем ПАТ КБ "Приватбанк", 25.10.2011 р. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист у цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення боргу, відповідно до якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 601 897 грн. 81 коп. та витрати за надання юридичних послуг в розмірі 1 950 грн. 07.12.2011 року заступником начальника Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання даного виконавчого листа, надано строк для добровільного виконання рішення суду, накладено арешт на все майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження майна, що належить боржнику.
08.12.2011 року заступником начальника Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.
24.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, позовні вимоги задоволено, передано в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного їй на праві власності заставленого майна - легкового автомобіля марки MITSUBISHI модель Pagero Sp, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі JMYLRV93W7J719600, реєстраційний номер НОМЕР_1. В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором звернуто стягнення на предмет застави, а саме на вищевказаний автомобіль, щляхом надання ПАТ КБ «ПриватБанк» права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою від 26.06.2009 року в частині накладення арешту на автомобіль скасовано. Дане рішення набрало законної сили. На виконання даного рішення постановою головного державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 11.12.2012 року звільнено з-під арешту майно боржника ОСОБА_1, а саме вищевказаний автомобіль.
Відповідно до ОСОБА_6 від 21.12.2012 року боржник ОСОБА_1 передала автомобіль, який перебував у заставі, до ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідно до довіреності від 13.12.2011 року уповноважила ПАТ КБ «ПриватБанк» вчиняти відповідні дії щодо реалізації даного автомобіля.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №39854705 від 05.02.2013 року в реєстрі міститься відповідний запис від 01.07.2008 року, де підставою обтяження вказано договір застави автотранспорту №VIX0А800000314 від 25.06.2008 року, об'єкт обтяження автомобіль марки MITSUBISHI модель Pagero Sp, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі JMYLRV93W7J719600, реєстраційний номер НОМЕР_1, обтяжувач ЗАТ КБ "ПриватБанк". Крім того, в реєстрі міститься відповідний запис від 12.12.2011 року, де підставою обтяження вказано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №30287495 від08.12.2011 року винесену заступником начальника Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, боржником зазначено ОСОБА_1, об'єкт обтяження автомобіль марки MITSUBISHI модель Pagero Sp, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі JMYLRV93W7J719600, реєстраційний номер НОМЕР_1, обтяжувач Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.
Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Згідно ч.1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно положень ст. ст. 589 - 591 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що позивач має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, однак наявність накладеного державним виконавцем арешту є перепоною для реалізації банком предмета застави та порушує майнові інтереси банку.
Що стосується позовних вимог щодо заборони органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії пов'язанні з обмеженням ПАТ КБ "Приватбанк" права розпорядження відносно даного автомобіля суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав. Суд зазначає, що обов'язки і права державного виконавця встановлені ст. 11 ЗУ “Про виконавче провадження”, в даному випадку державний виконавець вживав заходи щодо примусового виконання рішення суду в межах своїх повноважень. Крім того, як встановлено в судовому засіданні на даний час виконавче провадження перебуває на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, однак позивач просить заборонити саме органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії пов'язанні з обмеженням ПАТ КБ "Приватбанк" права розпорядження відносно спірного автомобіля.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п. п. 8, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 “ Про судове рішення у цивільній справі” ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК. З метою запобігання виникненню неясності при виконанні рішення у його резолютивній частині зазначається точне та повне найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, відносно яких суд вирішив питання, а також конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь.
Враховуючи викладене, вимога позивача про заборону органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії пов'язанні з обмеженням ПАТ КБ "Приватбанк" права розпорядження відносно даного автомобіля задоволенню не підлягає, оскільки є не чіткою та не визначає повного найменування осіб, на які можуть покладатись судом обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позову і має підстави для часткового задоволення заявлених вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позов задоволено частково та вважає, що судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 57, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Зняти арешт з майна, а саме з автомобіля марки MITSUBISHI модель Pagero Sp, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі JMYLRV93W7J719600, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_1, накладений 08.12.2011 року відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесеної заступником начальника Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції при виконанні виконавчого листа №2-3041 виданого 25.10.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 53 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.