Копія
Іменем України
Справа № 2а-12387/10/4/0170
10.04.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Антонова М.О.
за участю сторін:
представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Обулетова Галина Василівна, довіреність № 001/7 від 10.01.13;
представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Митрофанова Ірина Андріївна, довіреність № 001/8 від 10.01.13;
представник відповідача, Феодосійської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № 4 від 22.01.13;
за участю, Прокурора АР Крим- Місюра Олексій Миколайович посвідчення № 005793, від 25.09.12;
розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 20.08.12 у справі № 2а-12387/10/4/0170
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1, смт.Приморський, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98176)
до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)
за участю Прокурора АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулось з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, в якому уточнивши позовні вимоги просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000082304/0 від 15.09.2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 8651764,00 грн., за травень 2010 року у розмірі 222417,00 грн., за червень 2010 року у розмірі 633558,00 грн., всього в сумі 1721149,00 гривень; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати, пов'язані з проведенням судово-екомічної експертизи в сумі 15000 грн. а також стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, за участю Прокурора АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим №0000082304/0 від 15.09.2010 року про зменшення Відкритому акціонерному товариству "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 8651764,00 грн., за травень 2010 року у розмірі 222417,00 грн., за червень 2010 року у розмірі 633558,00 грн., всього в сумі 1721149,00 гривень. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" судовій збір у розмірі 3,40 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 14877,3 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача та Прокурор АР Крим на задоволенні апеляційної скарги наполягав.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за квітень-червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з квітня по червень 2010 року.
За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 06.09.2010 року №579/23-4/14309008, згідно з висновками якого, крім іншого, встановлено порушення п.п.7.4.1. п.7.4 та п.п.7.7.2 "а" п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97 від 03.04.1997 року, а саме позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1721149,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року на 865174,40 грн., за травень 2010 року на 222417,36 грн., за червень 2010 року на 633558,05 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень 2010 року на суму ПДВ 550077,35 грн. (арк.с.13-55, 154-179 т.1).
В акті зазначено про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року на 865174,40 грн., у тому числі:
- в частині завищення на 484077,35 грн. виникло внаслідок завищення податкового кредиту квітня 2010 року на суму ПДВ 550077,35 грн. по податковим накладним ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери", які видані за надання юридичних послуг, що не будуть в подальшому використовуватись в оподатковуваних операціях позивача, що надавались протягом кількох податкових періодів, без оформлення документів, що засвідчують факт виконання робіт, без надання відповідних податкових накладних
- в частині завищення на 381097,05 грн. виникло внаслідок включення до бюджетного відшкодування суми ПДВ у цьому розмірі без підтвердження фактичного отримання товарів (послуг).
Перевіркою встановлено, що завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року на 222417,36 грн. та за червень 2010 року на 633558,05 грн. виникло внаслідок включення до бюджетного відшкодування суми ПДВ у цих розмірах без підтвердження фактичного отримання товарів (послуг).
На підставі зазначеного Акту 15.09.2010 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000082304/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1721149,00 грн. у т.ч. за квітень 2010 року у розмірі 865174,00 грн.; за травень 2010 року у розмірі 222417,00 грн.; за червень 2010 року у розмірі 633558,00 грн. (арк.с.12. т.1).
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийнято прийнято у порушення норм податкового законодавства, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з такими висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року встановлено особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування - при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", для підприємств суднобудування відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у п.7.7 ст.7 Закону. При цьому, сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.п.7.7.2 п 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.
Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.
За таких обставин, приписи п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону.
Стосовно завищення позивачем бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на суму 865174,00 грн. судом першої інстанції вірно визначено наступне.
07.07.2010 року позивачем подано до відповідача уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року та заявлено про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року у розмірі 956741,00 грн. (арк.с.193-227 т.1).
Згідно Акту, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на 865174,40 грн. у т.ч.:
- завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року на 484077,35 грн. в результаті порушення п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту за квітень 2010 року в сумі 550077,35 грн. по операціях придбання послуг у ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери".
- завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року на 381097,05 грн. в результаті порушення позивачем абз. а) п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягає у включенні до бюджетного відшкодування сум ПДВ, які сплачені постачальникам авансом.
Щодо завищення бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на 484077,35 грн. в результаті завищення податкового кредиту за квітень 2010 року на 550077,35 грн. судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит за квітень 2010 року у розмірі 1074969,00 грн.(з урахуванням уточнених декларацій), у т.ч. 550077,35 грн. ПДВ за податковими накладними, що були виписані ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери".
З матеріалів справи вбачається та підтверджено висновками проведеної по справі експертизи, що юридичні послуги вартістю 2 904 464,09 грн. з ПДВ були придбані ВАТ "ФСК "Море" у ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" у складі послуг вартістю 3 300 464,09 грн. у тому числі з ПДВ в сумі 550 077,35 грн., що підтверджується наявнимиу матеріалах справи договорами.
Факт надання зазначених у договорах послуг підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт №122 від 01.04.2010 року про надання юридичних послуг вартістю 2179150,03 грн., у т. ч. 363191,67 грн. ПДВ,; №120 від 01.04.2010 року про надання юридичних послуг вартістю 725314,06 грн., у т. ч. 120885,68 грн. ПДВ; №133 від 12.04.2010 року про надання юридичних послуг вартістю 198000,00 грн., у т. ч. 33000,00 грн. ПДВ; №135 від 13.04.2010 року про надання юридичних послуг вартістю 198000,00 грн., у т. ч. 33000,00 грн. ПДВ.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що несвоєчасність складання первинних документів (актів) по договорах з ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" пояснюється особливим порядком господарської діяльності позивача, який знаходився в процедурі санації, що мало наслідком скликання загальних зборів кредиторів для погодження будь-яких документів. До того ж, самі акти є належними первинними документами, відповідають вимогам до первинних документів, визначених п.п.7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, містять усі обов'язкові реквізити первинного документа, передбачені п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, та підтверджують здійснення господарської операції з надання юридичних послуг. Крім того, вартісні показники, наведені в актах, узгоджені комітетом кредиторів позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що послуги по договорах з ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" були оплачені позивачем в квітні, вересні 2010 року у повному обсязі у сумі 3300464,09 грн., у т.ч. 550077,35 грн. ПДВ, що підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями від 27.04.2010 року №410701,№410702, від 23.09.2010 року №412521, №412522, які досліджені під час проведення судової експертизи. (арк.с.68-69, 78 т.2).
Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. та п.п.7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за датою виникнення податкових зобов'язань (за датою оформлення Актів здачі-прийняття виконаних робіт) постачальник ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" виписало податкові накладні на суму ПДВ 550077,35 грн., які отримані позивачем у квітні 2010 року та зареєстровані в реєстрі отриманих податкових накладних. Зазначені податкові накладні від 01.04.2010 року №146, №147, від 12.04.2010 року №153, від 13.04.2010 року №154 на загальну суму ПДВ 550077,35 грн. відповідають вимогам п.п.7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимогам до первинних документів, визначених у Положенні №88.
На підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" в квітні 2010 року, відповідно п.п.7.5.1 п.7.5 та п.п.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем нараховано податковий кредит у сумі 550077,35 грн. та відображено його у податковій декларації за квітень 2010 року.
Витрати на придбання юридичних послуг, у складі яких був сплачений (нарахований) ПДВ у сумі 550077,35 грн., пов'язані з господарською діяльністю ВАТ "ФСК "Море" і відповідають вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
За підсумками Декларації з ПДВ за квітень 2010 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) ВАТ "ФСК "Море" податковий кредит перевищив податкове зобов'язання на суму 1031266,00 грн., що є від'ємним значенням, розрахованим згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Дотримуючись абз. "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем заявлено до бюджетного відшкодування від'ємне значення у сумі 956741,00 за квітень 2010 року, у т.ч. ПДВ у розмірі 484077,35 грн., що був фактично сплачений ним на користь ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" у квітні 2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що сплата ПДВ ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" за юридичні послуги, отримані згідно з Актами здачі-прийняття виконаних робіт у квітні 2010 року була здійснена позивачем у сумі 484077,35 грн. у квітні 2010 року та підтверджується належними платіжними дорученнями від 27.04.2010 року №410701,№410702 (арк.с.78 т.2).
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про хибність висновків відповідача про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року на 484077,35 грн. при формуванні податкового кредиту за квітень 2010 року в сумі 550077,35 грн. по операціях придбання послуг у ТОВ "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери".
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача щодо того, що ПДВ в сумі 381097,05 грн. за квітень 2010 року , в сумі 222417,36 грн. за травень 2010 року, в сумі 633558,05 грн. за червень 2010 року, який сплачений авансом, не може бути включений до бюджетного відшкодування позивачем за квітень, травень та червень 2010 року відповідно у зв'язку з тим, що не підтверджений факт отримання товарів (послуг), відносно яких сплачений такий ПДВ, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування за квітень 2010 року від'ємне значення у сумі 956 741,00 за квітень 2010 року, у т.ч. ПДВ у розмірі 381097,05 грн., що був сплачений ним у квітні 2010 року авансом у складі платежів за товари (послуги), що підтверджується належними платіжними дорученнями на користь постачальників ТОВ ТК "Алуніт" від 20.04.2010 року №410475,№410470, ТОВ "ГАММА-ЛЮКС" від 15.04.2010 року №410466 всього на суму 2286582,33 грн., у тому числі ПДВ 381097,05 грн. (арк.с. 47 т.2).
Матеріалами справи підтверджується, що товари (матеріали), що були авансом оплачені позивачем в квітні 2010 року в подальшому були отримані ним від постачальників за період червень 2010 року - грудень 2010 року, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами - прибутковими накладними, які досліджені під час проведення судової експертизи; товари (матеріали) вартістю 1905485,28 грн. без ПДВ були оприбутковані на склад позивача, що підтверджується належними прибутковими ордерами форми №М-4; товари, що фактично придбані позивачем за період квітень-грудень 2010 року вартістю 2286582,33 грн., у т.ч. 381097,05 грн. ПДВ, були використані (утримуються з метою використання) позивачем у власній господарській діяльності за напрямком "будування та ремонт суден" (арк.с.49-56 т.2), (арк.с.57-67 т.2).
За період липень 2010 року - листопад 2011 року позивачем проведено списання матеріалів вартістю 1729000,53 грн. зі складу у виробництво та на виготовлення матеріалів для будівлі кораблів, що підтверджується даними ліміт-вимог за формою №М-8.Залишок матеріалів вартістю 176484,75 грн. обліковується позивачем відповідно до даних оборотних відомостей за рахунком №20 (арк.с.57-67 т.2).
Замовлення на будівництво кораблів №1881, №1882, №1883 відкриті на підставі Наказів директору позивача із зазначенням проекту замовлення та Замовника, з яким позивачем укладено договір на будівництво кораблів. Замовлення №1881, №1882, №1883 відкриті у межах у межах договору комісії №USE-16/1-400-D/K-08 від 22.12.2008 р. між позивачем(Комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (Комісіонер), на будівництво 2-х кораблів та виготовлення матеріалів для будівлі кораблів в країні замовника. Позивач за вказаним договором комісії отримує економічну вигоду у вигляді оплати за виконані роботи з будівництва кораблів та виготовлення матеріалів для будівлі кораблів за зазначеними замовленнями. (арк.с.70-77 т.2).
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування за травень 2010 року від'ємне значення у сумі 276789,00 у т.ч. ПДВ у розмірі 222 417,36 грн., що був сплачений ним у травні 2010 року авансом у складі платежів за товари (послуги), що підтверджується належними платіжними дорученнями на користь постачальників ДП "СУДМАШ", ТОВ "РОСМЕТАЛОПРОМ", Феодосійській казенний оптичний завод, ПП "Азовспецтехнології" від 11.05.2010 року №410840, від 12.05.2010 року №410843, від 20.05.2010 року №411199, від 25.05.2010 року №411228,№411229, №411230, №411231 всього на суму 1334504,16 грн., у тому числі ПДВ 222417,36 грн. (арк.с. 47 т.2).
Матеріалами справи підтверджено, що товари (матеріали), що були авансом оплачені позивачем в травні 2010 року на суму 1334504,16 грн., у тому числі ПДВ 222417,36 грн. в подальшому були отримані позивачем за період травень 2010 року - квітень 2011 року частково на суму 799391,47 грн., у т.ч. 133231,91 грн. ПДВ, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами - прибутковими накладними, які досліджені під час проведення судової експертизи; товари (матеріали) вартістю 666159,56 грн. грн. без ПДВ були оприбутковані на склад позивача, що підтверджується належними прибутковими ордерами форми №М-4; товари, що фактично придбані позивачем за період травень 2010 року-квітень 2011 року вартістю 666159,56 грн. без ПДВ, були використані позивачем у власній господарській діяльності за напрямком - "будування та ремонт суден", "виготовлення виробів" та капітальний та поточний ремонт (арк.с.49-56 т.2), (арк.с.57-67 т.2).
З матеріалів справи вбачається, що товари (матеріали), що були авансом оплачені позивачем в травні 2010 року на суму 1334504,16 грн., у тому числі ПДВ 222417,36 грн., частково на суму 535112,69 грн., у т.ч. 89185,45 грн. ПДВ не були отримані позивачем через коригування податкової накладної №399 від 11.05.2010 року на суму 59912,68 грн., у т.ч. 9985,45 грн. ПДВ, що підтверджується даними розрахунку коригування №53/399 від 21.06.2010 року та висновками судової експертизи (арк.с.49-56 т.2).
Судом першої інстанції було встановлено, що станом на 31.12.2011 року товари (послуги), які були авансом оплачені позивачем в травні 2010 року частково не отримані у зв'язку з порушенням постачальником строків поставки товару на суму 475200,00 грн., у т.ч. 79200,00 грн. ПДВ, а саме затримкою постачальником Феодосійським казенним оптичним заводом проведення приймально-здавальних випробувань Приладу ВНЦ 452 Ф вартістю 475200,00 грн., у т.ч. 79200,00 грн. ПДВ, що підтверджується Листом заводу №1796/54 від 14.12.2011 та Висновком представника замовника №17 щодо відповідності вимогам нормативу (арк.с.51 т.2).
У матеріалах справи наявні докази отримання товарів (матеріалів) позивачем у квітні 2012 року, що були авансом оплачені позивачем в травні 2010 року на суму 475200,00 грн., у т.ч. 79200,00 грн. ПДВ, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами - прибутковою накладною №ФКОЗ-60 від 23.04.2012 року, яка досліджена судом; товари (матеріали) вартістю 396000,00 грн. без ПДВ були оприбутковані на склад позивача, що підтверджується належним прибутковим ордером №10177/104 від 10.04.2012 року; товари, що фактично придбані позивачем вартістю 396000,00 грн. без ПДВ, були використані позивачем у власній господарській діяльності за напрямком - "будування та ремонт суден", "виготовлення виробів" та капітальний та поточний ремонт, прилад ВНЦ 452 Ф, що підтверджується даними ліміт-вимоги за формою №М-8 від 08.05.2012 року №ТРз0138.
За період липень 2010 року - листопад 2011 року позивачем проведено списання матеріалів вартістю 592207,01 грн. зі складу у виробництво та на виготовлення матеріалів для будівлі кораблів, що підтверджується даними ліміт-вимог за формою №М-8.Залишок матеріалів вартістю 73952,55 грн. обліковується позивачем відповідно до даних оборотних відомостей за рахунком №20 (арк.с.57-67 т.2).
Замовлення на будівництво кораблів №1881, №1882, №1883 відкриті на підставі Наказів директору позивача із зазначенням проекту замовлення та Замовника, з яким позивачем укладено договір на будівництво кораблів. Замовлення №1881, №1882 відкриті у межах договору комісії №USE-16/1-400-D/K-08 від 22.12.2008 року між позивачем (Комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (Комісіонер), на будівництво 2-х кораблів. Замовлення №1701 відкрито у межах договору №38-10 від 25.11.2010 року на виготовлення та поставку головного швидкісного катера Морської охорони проекту (арк.с.70-77 т.2).
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування за червень 2010 року від'ємне значення у сумі 952103,00 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 633558,05 грн., що був сплачений авансом на користь постачальників у складі платежів за товари (послуги) у травні - червні 2010 року, що підтверджується належними платіжними дорученнями всього на суму 3801348,32 грн., у тому числі ПДВ 633558,05 (арк.с. 47 - 48 т.2).
Судом встановлено, що товари (матеріали, послуги), що були авансом оплачені позивачем у травні - червні 2010 року на суму 3801348,32 грн., у тому числі ПДВ 633558,05 частково отримані позивачем на суму 3797107,26 грн., у т.ч. 632851,21 грн. ПДВ, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами - прибутковими накладними на суму 1089833,85 грн., у т.ч. 181638,98 грн. ПДВ та актами виконаних робіт (наданих послуг) на суму 2 707 273,41 грн., у т.ч. 451212,23 грн. ПДВ, які досліджені під час проведення судової експертизи.
Товари (матеріали) вартістю вартістю 1089833,85 грн., у т.ч. 181638,98 грн. ПДВ, були використані ВАТ "ФСК "Море" у власній господарській діяльності за напрямком - "будування та ремонт суден", "виготовлення виробів" та капітальний та поточний ремонт. Вартість вказаних товарів без ПДВ складає 908194,87 грн. За період липень 2010 року - квітень 2011 року вказані товари (матеріали, необоротні матеріальні активи та основні фонди) вартістю 872389,87 грн. були оприбутковані на склад позивача та введені в експлуатацію, що підтверджується належними прибутковими ордерами форми №М-4 (арк.с.49-56 т.2), (арк.с.57-67 т.2).
Основні фонди та необоротні матеріальні активи вартістю 128094,17 грн. введені в експлуатацію на виробничих та адміністративно-організаційних ділянках. Матеріали вартістю 392621,72 грн. були списані у виробництво продукції та ремонт основних фондів за період липень 2010 р. - грудень 2011 р. ВАТ "ФСК "Море", що підтверджується даними ліміт-вимог за формою №М-8. Залишок матеріалів вартістю 351673,98 грн. обліковується відповідачем відповідно до даних оборотних відомостей за рахунком №20 (арк.с.57-67 т.2).
Замовлення на будівництво кораблів відкриті на підставі Наказів директору позивача із зазначенням проекту замовлення та Замовника, з яким позивачем укладено договір на будівництво кораблів. Замовлення №1881 - №1891 відкриті у межах договору комісії №USE-16/1-400-D/K-08 від 22.12.2008 року між позивачем (Комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (Комісіонер), на будівництво 2-х кораблів. (арк.с.70-77 т.2).
Послуги вартістю 2707273,41 грн. з ПДВ, що були авансом оплачені позивачем у травні - червні 2010 року, були придбані за договорами з метою використання у власній господарській діяльності, у тому числі послуги вартістю 150000,00 грн. з ПДВ за договором комісії №001/10-002 від 17.03.2010 року з ТОВ "Український морський сервіс"; послуги вартістю 137527,49 грн. з ПДВ за договором поставки №155 від 01.08.2005 року з ВАТ "Крименерго"; послуги вартістю 135527,42 грн. з ПДВ за договором поставки №613/10-002 від 14.05.2010 року з ТОВ "Форпост - Будівельно - покрівельна компанія; послуги вартістю 2284218,50 грн. з ПДВ за договором поставки №49 від 04.06.2010 року з КП "Дослідницько-проектний центр кораблебудування".
Судом першої інстанції також було встановлено, що товари (матеріали), що були авансом оплачені позивачем у травні - червні 2010 року на суму 3801348,32 грн., у тому числі ПДВ 633558,05 частково на суму 4241,06 грн., у т.ч. 706,84 грн. ПДВ не були отримані позивачем через коригування податкових накладних №658 від 25.06.2010 року та №740 від 09.06.2010 року на загальну суму 4241,06 грн., у т.ч. 706,84 грн. ПДВ, що підтверджується даними розрахунків коригування за липень 2010 року та висновками судової експертизи (арк.с.49-56 т.2).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено обмеження щодо включення до складу бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених на користь постачальників авансом, навпаки відповідно до абз. а) п.п.7.7.2, п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість": "бюджетному відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення з ПДВ, яка дорівнює сумі ПДВ, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)". Отже, як за економічним змістом, так і за методикою розрахунку бюджетного відшкодування до його складу включаються суми ПДВ, які фактично сплачені платником на користь постачальників, при цьому обмежень щодо сплати таких сум авансом Закон України "Про податок на додану вартість" не містить.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає безперечним висновок суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про завищення позивачем бюджетного відшкодування за з ПДВ на суму 1721 149,00 грн. у тому числі за квітень 2010 року на 381097,05 грн., за травень 2010 року на 222417,36 грн., за червень 2010 року на 633558,05 грн. в результаті порушення позивачем абз. а) п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягає у включенні до бюджетного відшкодування сум ПДВ, які сплачені постачальникам авансом, так як це спростовується висновками судово-економічної експертизи та матеріалами справи, а отже наявні усі правові підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Отже, судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 20.08.12 у справі № 2а-12387/10/4/0170 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби за участю Прокурора АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова