Справа № 645/1764/13-к
Провадження № 1-кп/645/65/13
27 березня 2013 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Федорової О.В.
при секретарі Ляховій І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження № 645/1764/13-к за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Промисловий м. Воркути Комі, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, освіта середньо-технічна, працюючого не офіційно охоронцем в супермаркеті «Посад Москва», раніше не засудженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Михайленка Д.П.
потерпілого - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_1
Обвинувачений ОСОБА_1, 23.01.2013 року близько 01:20 години, проїжджаючи на своєму автомобілі «Кіа-ріо» біля будинку № 62-В по пр. 50 років СРСР в м. Харкові, побачив раніше невідомого йому ОСОБА_2. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний намір, який виник раптово, діючи із корисних спонукань, ОСОБА_1 зупинив свій автомобіль, підійшов до ОСОБА_2 та в грубій формі попросив передати йому мобільний телефон. ОСОБА_2 передав свій мобільний телефон «Нокіа 6303», вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 286 від 05.02.2013 року складає 367,00 гривень. Після цього, ОСОБА_1, дістав з викраденого мобільного телефона СІМ-карту та передав її ОСОБА_2, а потім сів у свій автомобіль та зник у невідомому напрямку, спричинивши ОСОБА_2 матеріальний збиток на вищезазначену суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, підтримав показання, дані ним під час досудового розслідування та пояснив, що у 23.01.2013 року уночі (точного часу обвинувачений не пам'ятає), він проїжджав на автомобілі біля будинку № 62-В по пр. 50 років СРСР в м. Харкові, побачив раніше невідомого йому хлопця (ОСОБА_2). Обвинувачений зупинив свій автомобіль, підійшов до хлопця та в грубій формі попросив передати йому мобільний телефон. ОСОБА_2 передав свій мобільний телефон «Нокіа 6303» ОСОБА_1, який дістав з нього СІМ-карту та повернув її ОСОБА_2, після чого сів у свій автомобіль та поїхав.
Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у скоєному.
Потерпілий в судовому засіданні зазначив, що пробачив обвинуваченого та прийняв його вибачення, та наголосив, що ОСОБА_1 в повному обсязі відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, у зв'язку з чим потерпілий претензій до обвинуваченого не має, про що він також стверджує в письмовій заяві, наданій суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями скоїв відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 186 КК України.
Суд, відповідно до ст.. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, що є злочином середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та відшкодування завданої потерпілому матеріальної та моральної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 392,00 гривні суд покладає на обвинуваченого.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 392,00 грн. (триста дев'яносто дві) гривні, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код ОКПО 25574728, р/р 31253272210487 в УДК в Харківській області, МФО 851011).
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Федорова О.В.