Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1055/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Тимченко Л.М.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Доповідач Головань А. М.
Іменем України
09.04.2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:
Головуючого Голованя А.М.
Суддів Черниш Т.В.
Карпенка О.Л.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2013 року і
У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 лютого 2009 року він позичив ОСОБА_4 20 000 грн., на підтвердження чого відповідач склав розписку.
Позичені гроші відповідач зобов'язався повернути через 60 днів, однак до цього часу відмовляється це зробити.
У зв'язку з цим, просив стягнути з боржника суму боргу та 3% річних від простроченої суми, а всього 21 800 грн. Також вважає, що неправомірними діями відповідач завдав йому моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. (а.с. 12-14)
В подальшому позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача збитки у вигляді відсотків в розмірі 13 300 грн. та упущену вигоду в розмірі 33 042 грн.(а.с. 27-29)
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь позивача 20 000 грн. боргу за договором позики і 1 800 грн. річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що суд неправильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами, прийнявши на підтвердження обставин, на які посилався позивач, документ, що не містить назви і який безпідставно визнано розпискою, яка посвідчує передачу грошової суми в борг.
Крім того, зазначивши у рішенні про те, що ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22.08.2012 року встановлено обставину отримання ним коштів в борг, суд не урахував, що зазначене посилання було лише критерієм для визначення предметної підсудності справи, а не є встановленою обставиною по суті спору.
В частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди, збитків та упущеної вигоди рішення суду не оскаржується.
ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому ст.76 ЦПК України порядку, причину неявки не повідомив.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_5, який підтримав доводи скарги, заперечення ОСОБА_3 який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених ст. 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов на підставі ст. ст. 625, 1046 ЦК України, виходив із доведеності отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 20 000 грн. в борг, та відповідно, невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання по їх поверненню.
Проте із такими висновками погодитися не можна з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 1046 -1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За текстом наявної в матеріалах справи розписки від 26 лютого 2009 року, якою підтверджується факт отримання відповідачем грошей, ОСОБА_4 взяв у ОСОБА_3 20 000 грн. на закупку товару. (а.с.16)
Разом з тим, ураховуючи, що зазначена розписка не містить обов'язку позичальника повернути суму позики позикодавцю та вказівки на передачу грошей від ОСОБА_3 ОСОБА_4 саме в борг, висновок суду про отримання відповідачем від позивача грошових коштів у позику не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що дійсно ним була надана позивачеві розписка на підтвердження того, що він одержав він нього кошти для сплати за товар для здійснення підприємницької діяльності.
Ця обставина підтверджується змістом квитанції до прибуткового касового ордера № 67 від 27 лютого 2009 року про прийняття ТОВ "Компанія Агродім" від ОСОБА_4 20 000 грн., підстава: оплата за сіль згідно рахунку від 25.02.2009 року за ОСОБА_3 (а.с.111)
Не ґрунтуються на законі й посилання суду на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22.08.2012 року, якою на думку суду, було встановлено обставину отримання ОСОБА_4 коштів в борг.
Суд апеляційної інстанції вважає, що переглядаючи ухвалу про закриття провадження у справі суд не розглядав справу по суті і тому не міг встановлювати обставини та визначені відповідно до них правовідносини; як це передбачено ст.ст. 214, 215 ЦПК України.
Крім того, як випливає із контексту цієї ухвали, висловлювання щодо того, що розписка підтверджує факт одержання коштів в борг в особистих цілях, були лише критерієм, яким обумовлювалося визначення судом предметної підсудності справи. Виходячи з цього, апеляційний суд зробив висновок про те, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, що виникло із цивільних відносин.
Відтак, у суду першої інстанції не було правового підґрунтя вважати, що між сторонами виникли зобов'язання, які випливають із договору позики та задовольняти позов заявлений саме з цих підстав.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимоги про стягнення коштів за договором з урахуванням трьох процентів річних та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п.2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором позики.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2013 року, в частин вирішення вимоги про стягнення коштів за договором позики з урахуванням трьох процентів річних та розподілу судових витрат, скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики у розмірі 21 800 грн. відмовити повністю
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: