Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/108/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Ярова Л.С.
Категорія - Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кіселик С. А.
12.04.2013 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області Кіселик С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу прокурора Голованівського району Кіровоградської області на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2013 року у справі про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТОВ «ІК «Сапсан», який проживає за адресою: АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Постановою судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2013 року адміністративну справу по ч.1 ст. 163-І КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що диспозиція ч. 1 ст. 163-І КУпАП не передбачає покарання платника податку за неподання ним податкових декларацій з податку на прибуток підприємства і що відповідальність за вчинення таких дій передбачена ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати постанову судді районного суду та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-І КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 грн.). В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що в діях правопорушника не міститься складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-І КУпАП.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи викладені в апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що постанову яка є предметом апеляційного оскарження постановлено судом 26.02.2013 року. Апеляційну скаргу прокурором подано в межах своєї компетенції 06.03.2013 року, тобто у встановлений законом строк.
Згідно протоколу № 000008 про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2013 року головним державним податковим ревізором - інспектором Івановою Оленою Ярославівною при перевірці ТОВ «ІК» Сапсан», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, встановлено неподання платником податків податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, ІІ - ІІІ квартали 2011 року, ІІ - IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року, і півріччя 2012 року, ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік чим порушено п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, тобто скоєно правопорушення передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП . В якості правопорушника в протоколі вказано на директора товариства - ОСОБА_3.
Закриваючи адміністративне провадження відносно ОСОБА_3 суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено не правильно, що диспозиція ч. 1 ст. 163-І КУпАП яка зазначена в протоколі, не передбачає покарання платника податку на прибуток підприємства, і, що адміністративна відповідальність за вчинення таких дій передбачена ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»( далі по тексту Закон) дано визначення терміну «бухгалтерський облік» і визначено, що це є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
Згідно ч.1 ст. 2 Закону, він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно то положень частин 1, 2, 3 ст. 8 Закону бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Пунктом 49.2 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Оскільки бухгалтерський облік передбачає передачу інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, то неподання податкової декларації є порушенням порядку ведення податкового обліку.
Відповідно до акту про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та протоколу зборів засновників ТОВ «Інвестиційна компанія «Сапсан», вбачається, що директором товариства є ОСОБА_3 з правом одного підпису.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_3 підтверджується також Актом про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 05.02.2013 року № 5/22-00/36654601 та протоколом зборів засновників ТОВ «Інвестиційна компанія «Сапсан» (а.с. 1, 2-5,8).
Доказів того, що акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 05.02.2013 року визнаний у встановленому законом порядку таким, що не відповідає закону та скасований, апелянтом не надано.
Враховуючи наведене, вважаю, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і не дав їм належної оцінки, зробив неправильний аналіз положень ч. 1 статті 163-І та ч.1 ст. 163-2 КУпАП, а тому дійшов неправильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_3. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Оскільки порушення порядку ведення податкового обліку у зв'язку з неналежним веденням обліку доходів та витрат (бухгалтерського обліку) відбувається в конкретному податковому періоді, то воно вважається скоєним у момент складання та подання відповідальною за ведення фінансово - господарської діяльності особою податкової звітності за відповідний період. Якщо в наступному періоді дана особа знову неправильно веде облік доходів та витрат і, як результат, неправильно складає податкову звітність (не беручи до уваги показники попереднього періоду), це вже вважається новим правопорушенням. Воно може бути або тотожним попередньому правопорушенню, або зовсім іншим. Неодноразове скоєння тотожних правопорушень слід розглядати як триваюче.
Оскільки, як вбачається вище, порушення мало місце на протязі всього 2011 та 2012 року, то воно є триваючим.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Таким чином, постанова судді Кіровського районного суду м. Кіровограда підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 163- І КУпАП.
Визначаючи розмір покарання суд враховуючи ступінь вини правопорушника, тривалість правопорушення, відсутність пом'якшуючих вину обставин, дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 адміністративного покарання у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.)
Таким чином, враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 294 КУпАП України,-
Апеляційну скаргу прокурора Голованівського району Кіровоградської області задовольнити.
Постанову судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2013 року - скасувати.
ОСОБА_3, директора ТОВ «Інвестиційна компанія «Сапсан», визнати винним у порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тобто у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-І КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, в сумі 170 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
Згідно горигіналу:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області С.А. Кіселик