Справа № 136/340/13-ц
іменем України
"05" квітня 2013 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.
за участю секретаря Марчук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
Позивачка звернулась до Липовецького районного суду Вінницької області із позовом до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує у позовній заяві на те, що 10 лютого 2009 року вони з ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області, про що було зроблено актовий запис №6. Від цього шлюбу вони мають дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи те, що шлюбні стосунки між ними не склались, відповідач залишив сім'ю та перестав утримувати матеріально дитину, проте хоча й не працює офіційно, однак має нерегулярний мінливий дохід, а отже має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки. Просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, однак надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, проте надав суду письмове заперечення, в якому аргументував свою позицію наступним чином. Відповідно до пред'явленого до нього позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, Позивачка просить стягувати з нього на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. щомісячно до повноліття дитини, проте в своїй позовній заяві позивачка не довела його платоспроможності по сплаті аліментів в такому розмірі, вказавши лише на обов'язок по їх сплаті. Проти задоволення позову про стягнення аліментів в такому розмірі він заперечує, посилаючись на те, що на даний час він не працює, соціальної допомоги по безробіттю не отримує, власного житла та підсобного господарства не має, проживає з матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є пенсіонеркою, підприємницькою діяльністю не займається, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тому він вважає себе не спроможним сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі запропонованому позивачкою, що становить 600 грн. щомісячно. Крім того, зазначає у запереченні, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» прожитковий мінімум на дитину віком - до 6 років з 01 січня 2013 року становить 972 грн. Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином розмір аліментів який він зобов'язаний сплачувати на дитину повинен бути не меншим ніж 291,60 грн., що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він погоджується сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн. щомісячно до повноліття дитини, оскільки, на його думку, саме такий розмір аліментів він міг би сплачувати щомісячно в повному обсязі з моменту звернення позивачки до суду та до досягнення дитиною повноліття, в разі, якщо його матеріальний стан не покращиться. Аліменти ж в розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення повноліття дитиною позивачкою нічим не обґрунтовані та не доведені, окрім того сплачувати таку суму аліментів він не спроможний. Тому просив суд позов задовольнити частково, судовий збір розподілити між сторонами пропорційно до задоволених вимог.
У відповідності до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.169 ЦПК України, а також вважає необов'язковим відібрання особистих пояснень від сторін, і, враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
10 лютого 2009 року ОСОБА_2 та Мазур (дошлюбне прізвище Безносюк) ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено актовий запис №6 та видано свідоцтво про шлюб серія 1-АМ №065265 (а.с.4). Від цього шлюбу сторони мають дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серія 1-АМ №141050 (а.с.5). Правовідносини, що є предметом спору є сімейними, а відтак регулюються нормами Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року N 2947-III.
Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 ч. 2 СК України та згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року “Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” ( п. 17) за відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Дитина проживає біля матері, що було визнано сторонами, а тому у відповідності до положень визначених ст.61 ЦПК України, не потребує доказування. А отже, суд вважає, що у позивачки виникло право на стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Згідно з статтею 184 Сімейного кодексу (СК) України і роз'ясненнями, викладеними в пункті 17 постанов Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний доход, що міняється, частина доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувач може визначив розмір аліменти в твердий грошовий сумі.
За правилами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини : стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотніше значення.
Із здобутих у справі доказів, судом було встановлено, що відповідач здоровий, працездатний, відтак стан його здоров'я дозволяє йому працевлаштуватись, проте відповідач не працює, на обліку в центрі зайнятості він не перебуває, що вказує на те, що він не зацікавлений в пошуці офіційної роботи, а отже його матеріальне становище дозволяє утримувати себе шляхом нерегулярних, мінливих доходів, без утримання підсобного господарства, що дає підстави суду вважати, що з нього слід стягувати аліменти в твердій грошовій сумі.
Разом з цим, в запереченні відповідач не навів доказів, що він має інші аліментні зобов'язання, оскільки посилання на те, що він проживає з матір'ю, яка є пенсіонеркою спростовуються тим, що остання отримує пенсійні виплати, що гарантовані їх законодавством України. Інших обставини, що мають істотне значення, відповідач також не вказав.
Що ж стосується його посилань на мінімальний розмір аліментів, який визначений законодавцем на межі 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, то варто вказати, що вказана норма (ч.2 ст.182 СК України) застосовується за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України, коли аліменти стягуються у твердій грошовій сумі.
У той час, як є загальновідомим та не потребує доказування, у відповідності до положень визначених ст.61 ЦПК України, що дитина підростає та потребує матеріальних витрат на її утримання, фізичний та моральний розвиток, а середньомісячна заробітна плата по Вінницькій області, де мешкає відповідач в лютому 2013 року склала 2583 гривні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач спроможний виплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно до повноліття дитини, а тому не повинен перекладати свій обов'язок лише на матір їх спільної дитини.
З огляду на викладене та у контексті наведених правових норм регулювання предмета спору, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
На підставі ст. 88 ч. 3 ЦПК України, з відповідача в прибуток держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст.79, 80, 84 ч. 2, 181, 182, 183, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року “Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, ст. ст. 10, 60, 81, 88, 158, 169, 174, 208, 209, 212-215, 367 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, із його заробітку (доходу) в твердій грошовій сумі у розмірі по 600(шістсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви - 18.02.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_6