28 березня 2013 р.Справа № 2а-4266/11/1503
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Наумчак Л.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 20 вересня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання провести виплату державної пенсії згідно вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши її у 2,5 рази, починаючи з 01 квітня 2009 року, з урахуванням сплачених сум, нарахованих при виконанні постанови Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року. Позивач також просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області в подальшому проводити нарахування та виплату державної пенсії, призначеної згідно постанови Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року, з урахуванням вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши її у 2,5 рази.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом другої групи. Постановою Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року зобов'язано Управління ПФУ в Балтському районі Одеської області провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 квітня 2009 року. Однак, відповідачем перерахунок пенсії позивача за вказаний період проведено без врахування вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до зменшення розміру пенсії у 2,5 рази.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 20 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано неправомірною відмову Управління ПФУ в Балтському районі Одеської області в перерахунку та виплаті державної пенсії ОСОБА_1 згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2007 року по 18 червня 2011 року. Зобов'язано Управління ПФУ в Балтському районі Одеської області провести перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію згідно вимог вище вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, збільшивши її у 2,5 рази, починаючи з 01 січня 2007 року по 18 червня 2011 року з урахуванням сплачених сум, нарахованих при виконанні постанови Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги, що за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при призначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи в межах апеляційної скарги та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії - інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року зобов'язано Управління ПФУ в Балтському районі Одеської області провести перерахунок та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 квітня 2009 року.
У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до постанови суду та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293.
Листом від 15 серпня 2011 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок та виплату основної пенсії як інваліду другої групи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 49 названого Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вказаній редакції встановлено, що розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню ст. ст. 49, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293.
Як встановлено матеріалами справи, постановою Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року зобов'язано Управління ПФУ в Балтському районі Одеської області провести перерахунок та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 квітня 2009 року.
Постанова суду першої інстанції набрала законної сили та підлягає виконанню.
З урахуванням викладеного, Управління ПФУ в Балтському районі Одеської області правомірно здійснило перерахунок основної та додаткової пенсії позивача у відповідності до вказаної постанови Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області задовольнити.
Постанову Балтського районного суду Одеської області від 20 вересня 2011 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: