Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"10" квітня 2013 р. Справа № 0670/1329/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Зеліковій О.В. ,
за участю сторін
від позивача: не з'явились;
від відповідача - Коростишівської РДА: Лебідь Ю.В., представника за дорученням;
від відповідача - Відділу Держземагенства у Коростирівському р-ні: Русецької Л.Б,
педставника за дорученнм;
прокурора: Кондратюка Д.А.;
третьої особи - Голови Більковецької сільської ради: Хом'яка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Більковецьке", Головного управління Держземагентства у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2012 р. у справі за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Більковецьке", Головного управління Держземагентства у Житомирській області до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, Відділу Держземагентства у Коростишівському районі Житомирської області, , треті особи: ОСОБА_7 та Голова Більковецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання дій протиправними,скасування розпорядження,визнання недійсною державної реєстрації права власності на земельну ділянку ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, вважаючи її необґрунтованою, Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Більковецьке", Головного управління Держземагентства у Житомирській області, в якій просить оскаржену постанову скасувати та постановити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представники відповідачів, третя особа - Голова Більковецької сільської ради у засіданні апеляційного суду проти доводів й вимог скарги заперечили, вважаючи оскаржену постанову законною і обґрунтованою, просили залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивачі й третя особа - ОСОБА_7 в засідання не з"явились.
Згідно з ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши пояснення прокурора, третьої особи ( Голови Більковецької сільської ради), представників відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги прокурора, судова колегія вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор (зараз Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Більковецьке" та Головного управління Держкомзему в Житомирській області ( після реорганізації утворено Головне управління Держземагентства у Житомирській області - постанова КМУ №974 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Коростишівської районної державної адміністрації по видачі розпоряджень від 28.10.2010 р. № 534 та від 25.02.2011 р. № 119 та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 серії ЯЛ № 592725; визнати протиправними та скасувати вказані розпорядження. Також просить визнати недійсною державну реєстрацію державного акта на право власності на землю серії ЯЛ № 592725 на площу 2 га, що на території Більковецької сільської ради, що зареєстрований за №182250001000102 від 02.03.2011 р. та зобов'язати Управління Держкомзему в Коростишівському районі скасувати державну реєстрацію вищезазначеного акта. Зазначає, що оскаржуваним розпорядженням № 534 від 28.10.2010 р. надано дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га, що розташована за межами населеного пункту із земель запасу Більковецької сільської ради з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням № 119 від 25.02.2011 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки з метою надання її у власність. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_7 видано державний акт на право власності на землю. В обґрунтування позову зазначає, що вказана земельна ділянка не перебувала в землях запасу, а перебувала у користуванні ДП "СГП "Більковецьке".
З приводу вимог адміністративного позову судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
В ході перегляду рішення апеляційним судом встановлено, що головою Коростишівської районної державної адміністрації 28.10.2010 р. видано розпорядження № 534 про надання дозволу ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га, що розташована за межами населеного пункту із земель запасу Більковецької сільської ради з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства.
Розпорядженням № 119 від 25.02.2011 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою надання її у власність громадянину ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Більковці на території Більковецької сільської ради.
На підставі розпорядження № 119 від 25.02.2011 р. ОСОБА_7 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 592725.
Відповідно до п. а ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Згідно з п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
У відповідності до п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Абз. 1 ч.1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
З урахуванням положень ст.125 ЗКУ, за якими право власності на земельну ділянку виникає лише з моменту державної реєстрації права, всі перераховані у ч. ч.1 та 2 ст.126 документи мають допоміжне значення при реєстрації права власності, проте вони не посвідчують цього права. При цьому, їх перелік не є вичерпним - при реєстрації права власності на земельні ділянки можуть використовуватися й інші документи, передбачені ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У статті 140 ЗК України наведений вичерпний перелік припинення права власності земельною ділянкою, жодна з яких не розповсюджується на позивачів у справі.
Статтею 143 ЗК України визначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Прокурор вказує на те, що ДП "СГП "Більковецьке" є правонаступником радгоспу "Більковецьке" та радгоспу ім. 40-річчя Жовтня, який мав згідно акту на право постійного користування № 540880 в користуванні 2321,772 га земель на території Більковецької сільської ради Коростишівського району. Державного акту на право постійного користування на земельну ділянку ДП "СГП "Більковецьке" не має, оскільки правовстановлюючі документи на землю не переоформило.
У відповідності до норм ч.3 ст. 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Акт на постійне користування прокурором в судовому засіданні не пред'явлено. Підтвердженням того, що у ДП "СГП "Більковецьке" відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 2321,772 є довідка управління Держкомзему у Коростишівському районі від 30.06.2011 р. № 01-12/1038.
Також судом встановлено, що розпорядженням голови Коростишівської райдержадміністрації від 21.07.2010 року № 323 "Про приватизацію землі "ДП "СГП Більковецьке" землі, які перебували у користуванні ДП "СГП "Більковецьке" було приватизовано. Вказане розпорядження оскаржувалося ДП "СП "Більковецьке" в судовому порядку. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. позов ДП "СП "Більковецьке" задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Коростишівської райдержадміністрації від 21.07.2010 року № 323. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 р. визнано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року нечинною та провадження у справі закрито, оскільки ДП "СГП "Більковецьке" від позову відмовилося. Тому розпорядження від 21.07.2010 року № 323 "Про приватизацію землі ДП "СГП Більковецьке", яка перебувала у користуванні ДП "СГП "Більковецьке" є чинним.
Відповідно до довідки управління Держкомзему у Коростишівському районі № 01-12/560 від 11.04.2011 р. станом на 01.01.2010 р. по Більковецькій сільській раді рахується 97,6529 га земель запасу.
На думку апеляційного суду, який розділяє позицію суду першої інстанції, Коростишівська райдержадміністрація, приймаючи оспорювані розпорядження та передаючи земельну ділянку у власність ОСОБА_7, діяла в рамках норм чинного законодавства, оскільки на час прийняття розпоряджень від 28.10.2010 р. № 534 та від 25.02.2011 р. № 119 земля, яка перебувала у користуванні ДП "СГП "Більковецьке" була приватизована розпорядженням від 21.07.2010 р. № 323. Підтвердженням того, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_7, виділялась із земель запасу Більковецької сільської ради є план-схема розташування земель запасу Більковецької сільської ради станом на 01.01.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказів того, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_7, надавалась із земель, які перебували у користуванні ДП "СГП "Більковецьке", прокурором не надано, а акт обстеження земельної ділянки від 30.01.2012 року судом не приймається як належний доказ, оскільки він складений з порушенням вимог п.4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Держкомзему від 12.12.2003 року № 312.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розпорядження райдержадміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою надання її у власність громадянину для ведення особистого селянського господарства є такими, що вичерпали свою дію, оскільки як вже зазначалось, державний акт на право власності на земельну ділянки виготовлений і виданий громадянину, який на законних підставах набув права власності на земельну ділянку.
Апеляційний суд наголошує, що адміністративний акт, який вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений, а захист прав особи може здійснюватись лише в напрямку подолання негативних наслідків, що виникли внаслідок прийняття такого адміністративного акта.
Аналогічна правова позиція розкрита в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 у справі N 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому суд Конституційний Суд України постановив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
На думку апеляційного суду, суд попередньої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову прокурора.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Більковецьке", Головного управління Держземагентства у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "15" квітня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2,3 - позивачам Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Більковецьке", Головне управління Держземагентства у Житомирській області (р/п)
4- відповідачу Коростишівська районна державна адміністрація Житомирської області вул.Дарбіняна,11,м.Коростишів,Житомирська область,12505
5 - відп. Відділ Держземагентства у Коростишівському районі Житомирської області вул.Шевченка,1,м.Коростишів,Житомирська область,12501
6,7 - третім особам (ОСОБА_7 -р/п)
8 - Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері пров. 1-й Паровозний, 11а,м.Житомир,10001
9 - прок. Жит. обл.