Справа: № 2-а-1942/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипник О.Г.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
12 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 9 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, -
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 9 червня 2011 року позов задоволено.
Визнано дії неправомірними та зобов'язано УПФУ у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 з подальшою виплатою та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 22.05.2008 з подальшою виплатою, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, оскільки відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення періоду за який необхідно провести перерахунок та виплату даних соціальних пільг та не визначив період за який слід залишити позовну заяву без розгляду з підстав встановлених ст. 100 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 51 Закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4 призначається в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Однак, всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу вказані доплати виплачувалися не згідно даних Законів, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції при винесенні рішення правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами постанов Уряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, на час звернення до суду чинними положеннями ч. 1 ст. 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 100 КАС України, такої ухвали судом першої інстанції не було постановлено, а тому колегія суддів вважає, питання про поновлення процесуальних строків судом першої інстанції не вирішене.
Крім того, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропущення строку на звернення до суду, а тому враховуючи те, що позивач з 09.07.2007 отримував такі виплати в неналежному розмірі, що вважає протиправним, він знав, або повинен був знати про порушення свого права із моменту отримання таких виплат, проте у встановлений законом строк правом на звернення до суду не скористався та не був позбавлений такого права, а отже підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутні.
Таким чином, задоволені позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 06.12.2010 та доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 22.05.2008 по 06.12.2010 підлягають залишенню без розгляду.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 07.06.2011, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто за період з 07.12.2010 по 09.06.2011 (день ухвалення постанови в даній справі судом першої інстанції).
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Із наведеного випливає, що в адміністративному судочинстві підлягають захисту порушені права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.
Суд першої інстанції на зазначені положення уваги не звернув та припустився помилки зобов'язавши відповідача здійснювати вищевказані виплати в подальшому, що не відповідає спрямованості законодавства про адміністративне судочинство.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 9 червня 2011 року - задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 9 червня 2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 щомісячної доплати до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 7 грудня 2010 року по 9 червня 2011 року.
Позовні вимоги ОСОБА_4 за період з 9 липня 2007 року по 6 грудня 2010 року залишити без розгляду.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.