донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.04.2013 р. справа №5009/3766/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від30.01.2013 року
по справі№5009/3766/12 (суддя Хуторной В.М.)
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Дніпропетровськ
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" м. Запоріжжя
простягнення заборгованості в сумі 22000 грн., пені в сумі 759,43 грн., 151,89 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2013 року у справі №5009/3766/12 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Дніпропетровськ (далі - ФОП ОСОБА_4) задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" м. Запоріжжя (далі -ТОВ "Авангард - Інвест") основний борг в сумі 22000 грн., пені в сумі 261 грн. 48 коп., 3% річних в розмірі 52 грн. 30 коп., інфляційних в сумі 22 грн. та судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що оскільки ним не було здійснено передоплати, як це передбачено умовами договору, тому у позивача не виникло зобов'язання щодо поставки товару. Також апелянт вказує на те, що він товар за спірними накладними у липні 2012 року не отримував, а довіреності, на які є посилання у цих накладних, видані позивачем помилково.
Розгляд апеляційної скарги відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін та необхідністю витребування у позивача додаткових документів (ухвала від 27.03.2013 року).
На виконання вимог апеляційного суду позивачем за супровідним листом без номеру та дати надано належним чином завірені копії документів (додатків до позовної заяви), які судовою колегією долучаються до матеріалів справи.
Також позивачем надано суду клопотання щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідач також не скористався своїм процесуальним правом щодо участі у судовому засіданні апеляційної інстанції повноважного представника, хоча про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.87).
Судова колегія дійшла висновку, що відсутність сторін не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для її вирішення. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011 р. між ФОП ОСОБА_4 (Постачальник) та ТОВ "Авангард - Інвест" (Покупець) укладено Договір поставки №01/04 (надалі Договір поставки), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність Покупця для використання його у своїй діяльності, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 Договору поставки).
Найменування товару: піддони дерев'яні (п. 1.2 Договору поставки).
За приписами п. 1.3 Договору поставки, Постачальник зобов'язався передати Покупцеві наступні документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну. Поставка товару з неналежно оформленими бухгалтерськими документами або відсутність документу (ів) вважається не поставкою товару.
Відповідно до п. 2.1 Договору поставки, ціна за цим Договором визначається в товарних накладних на кожну поставку з урахуванням ПДВ. Датою поставки є дата надання товару в розпорядження Покупцю на складі Продавця. Документом, що підтверджує факт отримання товару Покупцем є накладна, підписана уповноваженими на здачу - отримання товару представниками сторін.
Загальна сума Договору становить 100000 грн. (п. 2.3 Договору поставки).
Відповідно до п. 1.1 Додатку №1 до вказаного договору, загальна вартість одної одиниці товару становить 52 грн. з ПДВ.
Згідно до п. 3.1 Договору поставки, оплата за цим Договором здійснюється у формі безготівкового рахунку із застосуванням платіжних доручень.
Умови оплати: 100% предоплата, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 3.2 Договору поставки).
Відповідно до п. 5.1 Договору поставки, зазначений в п. 1.2 Договору товар повинно бути передано Покупцю в строки, визначені в заявці. Заявку на поставку товар Покупець надає Продавцю усно, шляхом факсимільного зв'язку або іншим зручним способом.
Пунктом 5.2 Договору поставки визначено, що строк дії договору з моменту підписання обома сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідальність сторін визначено розділом 7 Договору поставки.
На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012р. передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 22 000,00 грн., у т. ч. ПДВ., що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на вищезазначених накладних та довіреностями №773 від 02.07.2012 року, №787 від 10.07.2012 року на ім'я Чернишова Ю.А.
Всупереч умовам договору та вимогам законодавства відповідач вартість товару позивачу не сплатив, в зв'язку з чим 22.08.2012р. позивач надіслав відповідачу претензію №22/08 з вимогою сплатити борг в сумі 22 000,00 грн., а також штрафні санкції за несвоєчасну оплату поставленого товару. Факт надіслання відповідачу 27.08.2012 року вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком №2619 від 27.08.2012 року.
Вищевказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22000 грн., пені в сумі 262,19 грн., 3% річних в розмірі 52,44 грн., інфляційних в сумі 22 грн. та 200 грн. витрат на оформлення нотаріально посвідченого доручення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:а.с.44).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передавши відповідачеві товар на суму 22000,00грн., що підтверджується наявними у справі документами: видатковими накладними № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012р., довіреностями №773 від 02.07.2012 року, №787 від 10.07.2012 року.
Довід відповідача про неотримання ним товару до уваги судовою колегією не приймається, оскільки як встановлено судом першої інстанції, так і підтверджено матеріалами справи, позивачем доведено факт передачі Відповідачеві товарів на суму 22 000,00 грн. за видатковими накладними № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012р., на підставі довіреностей №773 від 02.07.2012 року, №787 від 10.07.2012 року, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.05.1996р., товари, основні засоби і інші товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів, а в пункті 4 цієї Інструкції вказується на те, що довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.
Пунктом 13 Інструкції передбачено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.
Наявність у Позивача довіреностей №773 від 02.07.2012 року, №787 від 10.07.2012 року, виданих Відповідачем з метою отримання товарів у Позивача є підтвердження факту передачі Відповідачеві цих товарів.
Відповідач належними і допустимими доказами не довів неотримання товарів за № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012р., як і не довів невідповідність підпису особи, яка отримала матеріальні цінності за накладними № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012р. і її підписом у довіреностях №773 від 02.07.2012 року, №787 від 10.07.2012 року.
Крім того, у разі неотримання товарів у Позивача згідно довіреностей №773 від 02.07.2012 року, №787 від 10.07.2012 року представник ТОВ "Авангард - Інвест" м. Запоріжжя Чернишов Ю.А. мав не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності повернути невикористану довіреність товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" м. Запоріжжя", як цього вимагає пункт 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.
Посилання відповідача на помилкове видання вказаних довіреностей є необґрунтованим за відсутності доказів їх анулювання чи визнання недійсними, а тому до уваги колегією суддів також не приймається.
У п.3.2 договору сторони узгодили умови оплати - передоплата 100%.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що поставка товару була здійснена позивачем, незважаючи на відсутність передплати, а відповідачем прийнята ця продукція, тобто позивачем поставка товару за наведеними вище накладними здійснена без дотримання встановлених договором умов оплати.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу, згідно яким виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Приписами ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали даної справи містять вимогу №22/08 від 22.08.2012р. про сплату боргу з урахуванням штрафних санкцій в сумі 22 476,28 грн. на протязі 10 днів з моменту отримання претензії, факт направлення якої підтверджується фіскальним чеком №2619 від 27.08.2012 року, що спростовує твердження відповідача про невиникнення у нього обов'язку щодо оплати вартості поставленого товару.
Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору, у матеріалах справи відсутні.
З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 22000,00грн. за договором поставки підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення в цій частині.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
За приписами п. 7.2 Договору поставки сторони погодили, що за прострочку оплати товару-1% від розміру простроченої до оплати суми за кожний кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості простроченої поставки товару, що діяла в період за який нараховується пеня. цьому сплата пені не звільняє Покупця від виконання договірних зобов'язань та проведення кінцевих розрахунків за поставлений йому товар.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання (претензія про сплату заборгованості від 22.08.2012 р.) та перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлений розмір пені за період з 03.09.2012 р. по 01.10.2012 р. в сумі 262,19 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 261,48 грн., з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати.
Перевіривши розрахунки, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції правомірно частково задовольнив в цій частині вимоги позивача, стягнувши на його користь 3% річних за період з 03.09.2012 р. по 01.10.2012 р. в сумі 52,3 грн. та інфляційні за вересень 2012 р. в розмірі 22 грн. В іншій частині стягнення річних та інфляції судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013 року у справі №5009/3766/12- залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.М.Принцевська
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу; 2. відповідачу; 3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЗО.