04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" квітня 2013 р. Справа№ 910/2626/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Новікова М.М.
Мартюк А.І.
секретар: Комок І.А.
за участю представників:
від позивача: Максимець О.Б.;
від відповідача: Харченко С.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель
Мойзельбах"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 12.02.2013р. №910/2626/13 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель
Мойзельбах"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення Антимонопольного
комітету України від 28.11.2012р. №864-р
„Про порушення законодавства про захист
економічної конкуренції", ціна позову - 40 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. №910/2626/13 було повернуто без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзельбах" на підставі п.п.1, 2, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (том справи - 1, аркуші справи - 2-4).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. №910/2626/13, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті (том справи - 1, аркуші справи - 9-15).
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 54, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до безпідставного повернення позову без розгляду. Зокрема, позивач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:
- Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог про те, що при поданні позову, окрім довіреності представника, який його підписав, необхідно подавати документи на підтвердження повноважень особи, якою підписана довіреність;
- скорочення організаційно-правової форми товариства з обмеженою відповідальністю як „ТОВ" є загально прийнятним скороченням, яке закріплено в нормативно-правових документах;
- законодавчо не передбачено надіслання відповідачу документів, які вже наявні у нього.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2013р.
22.03.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 25.03.2013р.
Наказом в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р., прийнятим відповідно до ст. 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 67 КЗпП України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2013р. №152-р „Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013р. у Київській області та м. Києві", робочий день з понеділка 25.03.2013р. було перенесено на суботу 13.04.2013р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. розгляд апеляційної скарги позивача було призначено на 11.04.2013р.
26.03.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про необґрунтованість доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, та просив суд залишити скаргу без задоволення (том справи - 1, аркуші справи - 74-78).
В судовому засіданні 11.04.2013р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. №910/2626/13 скасувати та направити справу на розгляд по суті до місцевого господарського суду.
В судовому засіданні 11.04.2013р. представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін як таку, що була винесена з дотриманням норм процесуального права.
В судовому засіданні 11.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзельбах" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення відповідача від 28.11.2012р. №864-р „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (том справи - 1, аркуші справи - 20-60).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. №910/2626/13 вищевказану позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.п.1, 2, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, місцевий господарський суд зазначав наступне:
- позовну заяву підписано не уповноваженою на те особою, оскільки позов підписано представником позивача Шевчуком В.М. на підставі довіреності №01/2013-КМ від 01.02.2013р., виданої Товариством з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзенбах" в особі заступника директора Легенчука О.І. Натомість серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом на день подання позову до суду підтверджували посадове становище Легенчука О.І., як заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзенбах" (наказ про призначення на посаду, установчі документи юридичної особи позивача, довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, тощо);
- у позовній заяві не вказано повного найменування позивача, оскільки при зазначенні його організаційно-правової форми застосоване скорочення „ТОВ";
- додані до позовної заяви фіскальний чек №6901 від 09.02.2013р. та опис вкладення у цінний лист від 09.02.2013р. підтверджують надсилання відповідачеві копії лише самої позовної заяви, тоді як докази надсилання йому копій доданих до позовної заяви документів відсутні, що свідчить про недотримання позивачем вимог ч.1 ст. 56, п.2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно з ч.1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
В ч.3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Як вбачається з матеріалів справи (том справи - 1, аркуш справи - 25) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзельбах" позов було підписано Шевчуком В.М., як представником, що діє на підставі довіреності від 01.02.2011р.
Вказана довіреність видана заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзельбах" Легенчук О.І. (том справи - 1, аркуш справи - 40). При цьому до позову не було додано доказів, які б свідчили про те, що Легенчук О.І. є заступником директора названого товариства і наділений достатнім обсягом повноважень для того, щоб видавати за своїм підписом довіреності на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзельбах" Легенчук О.І.
За таких обставин, місцевим господарським судом було правомірно застосовано п.1 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Згідно з положеннями ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003р. було затверджено Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - стандарт). Вказаний стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (п.1.1 стандарту).
В п.5.7 стандарту передбачено, що назва організації - автора документа повинна відповідати назві, зазначеній у його установчих документах. Скорочену назву організації зазначають тоді, коли її офіційно зафіксовано в статуті (положенні про організацію). Скорочену назву подають у дужках (або без них) нижче повної, окремим рядком у центрі.
Натомість у позовній заяві вказано лише скорочене найменування організаційно-правової форми позивача (ТОВ „Кревель Мойзельбах"). Як вірно зазначив в своїй ухвалі місцевий господарський суд, посилання на установчі документи, можливі зміни до них, офіційні документи та відповідні довідки (витяги) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо повного або офіційно зареєстрованого у єдиному державному реєстрі скороченого найменування позивача саме як ТОВ „Кревель Мойзельбах" в позові відсутні і такі документи до позову не додавались.
Заперечення позивача з цього приводу судом не приймаються до уваги, оскільки в п.2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України чітко вказано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Позивач в своїй апеляційній скарзі стверджує, що відповідно до ст. ст. 5, 8, 95 Господарського процесуального кодексу України сторона не зобов'язана надсилати іншій стороні додатки, наявні у останньої.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Передусім, стаття 95 Господарського процесуального кодексу України містить вимоги про надіслання копії апеляційної скарги сторонам у справі, тоді як в даному випадку колегією суддів перевіряється дотримання норм процесуального права при зверненні до суду з позовною заявою, а не з апеляційною скаргою.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Натомість додані до позовної заяви фіскальний чек №6901 від 09.02.2013р. та опис вкладення у цінний лист від 09.02.2013р. підтверджують надсилання відповідачеві лише копії позовної заяви без доданих до неї документів.
Наслідки вказаного порушення передбачені в п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Посилання позивача на те, що у разі необхідності під час підготовки справи до розгляду місцевий господарський суд міг витребувати у позивача необхідні докази, а не повертати позов без розгляду, не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на ст. 55 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Однак при цьому поза увагою позивача залишилась ст. 68 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Тобто, право на судовий захист, передбачений в Конституції України, про який зазначає позивач, не позбавляє його необхідності дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо встановленого порядку подання позовної заяви.
Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. №910/2626/13 прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-3, 32-34, 49, 54, 57, 63, 86, 99, 102-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кревель Мойзельбах" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. №910/2626/13 - без змін.
2. Справу №910/2626/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя Зубець Л.П.
Судді Новіков М.М.
Мартюк А.І.