88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
02.04.2013 Справа № 5008/427/2012
Суддя Журавчак Л.С., розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4", м. Ужгород на бездіяльність державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжеги М.Р. по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області від 03.09.2012р. у справі №5008/427/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4", м. Ужгород
за участі ІІІ-ї особи на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, смт. Міжгір'я
до відповідача публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород
про стягнення 40958,36 грн.
За участю представників сторін:
від заявника - Рябінічева А.С., предст. за дов. від 05.06.12
від боржника - Ганчак В.І., предст. за дов. від 19.06.12.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги, зазначені у скарзі та доповненнях до неї. Вказує на те, що орган державної виконавчої служби не здійснює жодних заходів для виконання рішення у справі №5008/427/2012, зокрема, всупереч ст. ст. 11, 32, 45 Закону України «Про виконавче провадження» не стягує на користь кредитора наявні на рахунках боржника кошти.
З огляду на викладене та керуючись ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, представник скаржника просить суд визнати протиправною бездіяльність міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області від 03.09.2012р. у справі №5008/427/2012, зобов'язати його вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення з боржника суми 30628,86 грн. і 1203,60 грн. на відшкодування судового збору та перерахувати їх на користь стягувача - ТОВ «Офіс-центр -4».
Міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у судове засідання уповноваженого представника не направив, натомість, подав письмове заперечення на скаргу, одночасно заявивши клопотання про її розгляд без їхньої участі. Вважає скаргу необґрунтованою, безпідставною, та просить суд відмовити у її задоволенні, оскільки, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника (справа №5008/977/2012) державним виконавцем 02.11.2012 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, а тому відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчі дії не проводяться.
Представник відповідача також подав суду заперечення на скаргу, оскільки не вбачає в діях державного виконавця жодних порушень, а тому просить в задоволенні скарги відмовити.
Представник скаржника у додаткових поясненнях по суті скарги від 18.03.2013 наголосив на п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження", у якому зазначено, що виконавче провадження не підлягає зупиненню у випадку його перебування на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум.
Вивчивши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників скаржника, боржника, проаналізувавши заперечення міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, суд
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.07.2012 у справі №5008/427/2012 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4" задоволено частково та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" суму 30628,86 грн., а також 1203,60 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
На виконання вказаного рішення 03.09.2012 господарський суд видав наказ, на підставі якого 22.10.2012 заступником начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венджегою М.Р. відкрито виконавче провадження №34864005(відповідна постанова міститься в матеріалах справи) та надано строк для самостійного виконання: до 29.10.2012.
30.10.2012 вказане виконавче провадження № 34864005 з примусового виконання наказу №5008/427/2012 від 03.09.2012 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №33637832, яке веде Міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, де боржником є публічне акціонерне товариство „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", про що складено відповідну постанову.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.10.2012 у справі №5008/977/2012 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття". Пунктом 6 вказаної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, зокрема, зупинено виконання боржником грошових зобов'язань до закінчення провадження у справі.
На підставі вказаної ухвали суду заступником начальника міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції 02.11.2012 винесено Постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №5008/427/2012.
Не погоджуючись з правомірністю дій державного виконавця, стягувач звернувся з даною скаргою до суду, однак суд, проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Після порушення справи про банкрутство щодо боржника діє спеціальний правовий режим, який встановлюється Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, з цього моменту усі правовідносини щодо боржника повинні відбуватись згідно з порядком, визначеним вказаним Законом, у зв'язку з чим справа про банкрутство має пріоритет перед іншими провадженнями стосовно боржника, у тому числі й виконавчим провадженням.
Відповідно до статті 1 Закону термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" (далі - мораторій) визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до положень статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство Пленумом Верховного Суду України у постанові від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснено, що дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи (п. 40).
Системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить про те, що все майно боржника у справі про банкрутство включається до складу конкурсної (ліквідаційної) маси, право розпоряджатися якою належить господарському суду, арбітражному керуючому та комітету кредиторів. Отже, дії інших судів, посадових осіб відносно майна боржника, повинні узгоджуватись з діями суду, який розглядає справу про банкрутство.
Згідно зі ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.
Відповідно до п. 8 ст. 37 цього ж Закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Згідно із ст. 39 цього ж Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, що затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 37 цього ж Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої ст. 37 цього ж Закону - до закінчення строку дії зазначених обставин.
Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджено:
- дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" з 30.10.2012 (28.02.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів);
- перебування виконавчого провадження по виконанню наказу №5008/427/2012 на стадії зупинення у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника.
Закон забороняє під час провадження у справі про банкрутство індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.
Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 5 статті 39 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець вправі поновити виконавче провадження тільки після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.
Враховуючи положення вказаних нормативно-правових актів, а також наявність діючого мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", правомірно зупинене у зв'язку з цим виконавче провадження, відсутність підстав для його поновлення, суд не вбачає правових підстав для визнання бездіяльності органу державної виконавчої служби незаконною.
Доводи скаржника про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу №5008/427/2012 у зв'язку з його перебуванням на стадії розподілу стягнутих коштів, належить відхилити, оскільки скаржник не довів належними та допустимими доказами, що вказані кошти стягнуті органами виконавчої служби у примусовому порядку, з обставин справи навпаки вбачається, що кошти у сумі 482854,86 грн. перераховані на депозитний рахунок органу ДВС добровільно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", суд
У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4", м. Ужгород, на бездіяльність міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її винесення.
Суддя Журавчак Л.С.