15 квітня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,
суддів Боймиструка С.В., Шеремет А.М.;
секретар судового засідання Коробчук А.М.,
з участю представника позивачки,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Березнівського районного суду від 13 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
6 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в сумі 572 грн. щомісячно.
Заочним рішенням Березнівського районного суду від 13 березня 2013 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивачки, починаючи з 6 серпня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнено щомісячні аліменти в розмірі 400 гривень.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 присуджений місцевим судом розмір щомісячних аліментів на дитину вважав недостатнім та невідповідним ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2013 рік", яким прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2013 року встановлений у сумі 1210 гривень.
Крім того, відповідач не надав заперечень відносно пред'явлених до нього позовних вимог. Тому місцевий суд порушив вимоги ст. 11 ЦПК України.
Посилаючись на ці обставини, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заочне рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач заочне рішення місцевого суду вважав законним та обґрунтованим і просив апеляційний суд залишити його без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що сторони з 22 лютого 1997 року по 18 грудня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області 15 червня 1999 року ( а. с. 5).
Частиною 1 ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Виходячи зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, та інші обставини, що мають значення для справи.
Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Дані про офіційне працевлаштування відповідача у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2013 року становить 1210 гривень.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що розмір аліментів не може бути меншим, аніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та врахувавши інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, стягнув з відповідача щомісячні аліменти у розмірі 400 гривень.
Щодо зроблених висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви та обґрунтування, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки місцевого суду ґрунтуються на вимогах закону та здобутих у справі доказах.
У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Березнівського районного суду від 13 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: