Справа № 736/325/13-ц
Номер провадження 2/736/93/2013
22 березня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого -судді Корха О.І.,
при секретарі -Александровій Н.Л.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку у спільно нажитому домоволодінні ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, мотивуючи свої дії тим, що він 14 березня 2001 року зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб І-ЕЛ №037584 видане 14 березня 2001 року. Від шлюбу у подружжя є четверо неповнолітніх дітей, що на даний момент перебувають з відповідачкою. Сімейне життя з відповідачкою не склалося, і ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Під час спільного подружнього життя за спільні кошти у 2005 році подружжя придбало домоволодіння в м. Корюківка по вул. Новоселівка 52, і зареєстрували в Корюківському БТІ на ім'я відповідачки, тобто на ОСОБА_3. На той час позивач ОСОБА_1 працював, отримував регулярно заробітну плату, відповідачка ОСОБА_3 перебувала у відпустці по догляду за дітьми. За будинок сплатили 5000 грн.
Згідно вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини не мав самостійного заробітку.
Домоволодіння є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ним.
Отже, позивач ОСОБА_1, як чоловік відповідачки ОСОБА_3, на яку зареєстроване домоволодіння в м. Корюківка по вул.. Новоселівка 52, Чернігівської області, придбане під час шлюбу за спільні кошти, має право на 1/2 частину, але ділити будинок позивач не бажає, так як у подальшому між ним та відповідачкою будуть виникати непорозуміння, а бажає отримати грошову компенсацію за 1/2 частину будинку.
У добровільному порядку розділити таким чином сторони не змогли, і тому позивач змушений звернутися до суду.
Відповідно до ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на розподіл майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 70 ч.1 СК України частка майна, що є спільною сумісною власністю подружжя у разі поділу є рівними.
Частина 4 ст. 70 СК України дозволяє присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, якщо мається згода позивача. Позивач ОСОБА_1 згоден отримати грошову компенсацію за 1/2 частину домоволодіння.
Надати довідку БТІ про ціну домоволодіння позивач не має можливості, так як воно зареєстроване на відповідачку, назвати ціну позову також не можливо до його оцінки.
22 березня 2013 року представник позивача ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву про зміну позовних вимог в якій остаточні позовні вимоги позивача виклав такими: просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину у спільно нажитому домоволодінні у м. Корюківка, Чернігівської області, по вул. Новоселівка №52 та стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримали та пояснили, що просять суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину у спільно нажитому домоволодінні у м. Корюківка, Чернігівської області, по вул. Новоселівка №52. Також пояснили що від решти позовних вимог позивач відмовляється, тому просять суд в цій частини справу провадженням закрити. Також просять суд стягнути з відповідача частину судових витрат.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні остаточні позовні вимоги позивача визнав частково та пояснив, що він не заперечує в тому, щоб судом було визнано за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину у спільно нажитому домоволодінні у м. Корюківка, Чернігівської області, по вул. Новоселівка №52. Також пояснив що не заперечує в прийнятті судом відмови позивача від решти позовних вимог позивача, тому просить суд в цій частини справу провадженням закрити. Також не заперечує в стягненні з відповідача судових витрат відповідно ст.88 ЦПК України.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне остаточний позов позивача задовольнити за наступних підстав. По справі встановлено, що ОСОБА_1 14 березня 2001 року зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб І-ЕЛ №037584 видане 14 березня 2001 року. Від шлюбу у подружжя є четверо неповнолітніх дітей, що на даний момент перебувають з відповідачкою. Сімейне життя з відповідачкою не склалося, і відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Під час спільного подружнього життя за спільні кошти у 2005 році подружжя придбало домоволодіння в м. Корюківка по вул. Новоселівка 52, і зареєстрували в Корюківському БТІ на ім'я відповідачки, тобто на ОСОБА_3. На той час, з тверджень позивача, позивач ОСОБА_1 працював, отримував регулярно заробітну плату, відповідачка ОСОБА_3 перебувала у відпустці по догляду за дітьми. За будинок сплатили 5000 грн.
Згідно вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини не мав самостійного заробітку.
Домоволодіння є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ним.
Позивач ОСОБА_1, як чоловік відповідачки ОСОБА_3, на яку зареєстроване домоволодіння в м. Корюківка по вул.. Новоселівка 52, Чернігівської області, придбане під час шлюбу за спільні кошти, має право на 1/2 частину даного нерухомого майна.
Позивач уточнив свої позовні вимоги, остаточні позовні вимоги виклав такими: просить суд визнати за ним, тобто позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину у спільно нажитому домоволодінні у м. Корюківка, Чернігівської області, по вул. Новоселівка №52. Від решти позовних вимог позивач відмовився та просив суд закрити провадження справи в цій частині.
Відповідно до ст. 70 ч.1 СК України частка майна, що є спільною сумісною власністю подружжя у разі поділу є рівними.
Відповідно наданої довідки БТІ ціна домоволодіння по даним БТІ у м. Корюківка, Чернігівської області, по вул. Новоселівка №52 становить 44416 грн., житловий будинок дерев"яний, розташований на землі Корюківської міської ради, має 100% готовності 45% зносу.
Представник відповідача позов позивача визнав частково, визнання позову представником відповідача є законним не порушує прав та інтересів інших осіб.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що за даних обставин справи, остаточні вимоги позивача не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
З врахуванням того, що позивач відмовився від частини своїх позовних вимог відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп., а також 150 (сто п"ятдесят) гривень у відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу відповідно квитанції №230 від 28.02.2013 р..
Керуючись ст.ст. 60, 61 ч.1, 63, 70 ч.1, 40 ч.4, 72 СК України, ст. 3, 10, 60, 213-215, 218, 81, 88 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку у спільно нажитому домоволодінні - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину у спільно нажитому домоволодінні у м. Корюківка, Чернігівської області, по вул. Новоселівка №52.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 150 (сто п"ятдесят) гривень у відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу відповідно квитанції №230 від 28.02.2013 р..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги до Корюківського районного суду.
Суддя О. І. Корх
Рішення складено в повному обсязі та підписано 27.03.2013 р.