Справа № 2-1751/11
09 квітня 2013 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,
секретаря Олексюк Г.І.,
з участю: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивачів ОСОБА_3,
відповідачки ОСОБА_4,
представника відповідачів ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, треті особи без самостійних вимог: Коломийська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про перерахунок ідеальних часток, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло та розпорядження, визначення порядку користування земельною ділянкою, -
25 серпня 2011 року позивачі звернулися з даним позовом до суду, підтримуючи який в судовому засіданні вони та їх представник пояснили, що квартира АДРЕСА_1 належить їм на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження бюро по приватизації державного житлового фонду від 12 грудня 1994 р. № 4374 і її загальна площа становить 61,6 кв.м.
Квартира АДРЕСА_2 належить відповідачам.
Згідно рішення Коломийської МВК від 22 квітня 2008р. № 122 будинок № 25 по вул. Федьковича, загальною площею 90,2 кв.м знятий з балансу.
Співвласниками даного будинку здійснено добудови до квартир, а ст.119 ЦК України в редакції 1963 року передбачено, що якщо учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну плоту будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.
Відповідно до п.12 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 4.10.1991 року з наступними змінами "Про практику застосування судами законодавства, то регулює право приватної власності громадян на жилий будинок " при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, то такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку /жилих і підсобних приміщень/ шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності.
Добудовані в 1980 році приміщення в загальну площу квартири АДРЕСА_3 не включені, тому що побудовані за власні кошти. Що стосується квартири № 2, то Коломийським МБТІ площа самовільно добудованої веранди до квартири АДРЕСА_4 та площа спільного коридору в загальну площу квартири включені, що призвело до збільшення частки квартири № 2. Дане твердження підтверджується рішенням Коломийського МВК від 22 квітня 2008 р. № 122, в якому значиться загальна площа будинку по вул. Федьковича, 25, - 90,2 кв.м., тоді як в довідці Коломийського МБТІ від 19 квітня 2011 року № 487 зазначено, що частки квартир № 1, № 2 по вул. Федьковича, 25 в м. Коломиї становлять: квартира № 1 - 63/100 частки від будинку; квартира № 2 - 37/100 частки від будинку. Загальна площа квартири №1 -61,6 кв.м., квартири №2 - 36,5 кв.м.
Тобто в довідці Коломийського МБТІ від 19 квітня 2011 року № 487 загальна площа будинку зазначена 98,1 кв.м., а згідно рішення Коломийського МВК від 22 квітня 2008 р. № 122 загальна плота будинку становить 90,2 кв.м. При цьому площа квартири №1 без зміни - 61.6 кв.м., тоді як площа квартири № 2 збільшена з 28,6 кв.м до 36,5 кв.м.
Оскільки вони були не згідні з тим, що Коломийським МБТІ включено добудовані та реконструйовані відповідачами приміщення в загальну площу квартири № 2, що привело до зміни ідеальних часток співвласників будинку по вул. Федьковича, 25, так як добудова приміщень здійснена відповідачем без дозволу виконкому місцевої ради і без їх згоди, що підтверджується листом інспекції ДАБК в Івано-Франківській обл. від 18 квітня 2011 р. № 61, в якому - зазначено про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за самовільну добудову, тому судом було призначено судову експертизу.
У висновку № 27/2011 експертного дослідження по ухвалі Коломийського міськрайонного суду від 22 вересня 2011 р. зазначено, що згідно інвентаризаційної справи на будинок, кімната під № 2 площею 11,5 кв.м (9,3 кв.м - площа спільного коридору кв.№1 та №2 та 2,2 площа комори кв.№2), а також площа веранди 14,2 кв.м кв.№ 2, яка самовільно побудована, включені в загальну площу співвласників квартири №2 безпідставно, так як будь-яке документальне підтвердження правомірності переходу цієї кімнати до складу квартири №2 та дозвільні документи на добудову відсутні.
Згідно рішення МВК від 23 жовтня 1997 р. № 265 вирішено виключити з категорії службових квартиру АДРЕСА_5, одну кімнату 10,8 кв.м і кухню, де проживає ОСОБА_8
Таким чином, зазначеними доказами підтверджено, що площа квартири АДРЕСА_6 загальною площею 13,0 кв.м (кімната, літ.1 площею 10,8 кв.м. та кладова 2,2 кв.м.), а не 36,5 кв.м, як про це зазначено в свідоцтві про право власності на житло від 16 травня 2002 р., видане відповідачам на квартиру АДРЕСА_4 та в технічному паспорті. Наведене підтверджує ту обставину, що відповідачі незаконно приєднали спільний коридор плошею 9,3 кв.м та самовільно добудовану веранду площею 14,2 кв.м. до своєї квартири і таким чином загальна площа їх квартири збільшилась.
Відповідно Коломийське МБТІ без будь-яких юридичних підстав (рішень, розпоряджень, дозволів) компетентних органів вніс зміни в технічний паспорт квартири АДРЕСА_4, збільшивши загальну площу квартири.
Відповідно до ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яка обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку (ч. 2 ст. 383 ЦК України).
Відповідно до положень норм статей 16, 386, 291 ЦК України власник вправі звернутись до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника.
Таким чином за позовом громадянина рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності ним відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Порушення їх прав полягають у тому, що відповідачі незаконно приєднали спільний коридор площею 9,3 кв.м до загальної площі своєї квартири, тим самим позбавили їх можливості користуватись та розпоряджатись своїм майном. Незаконне збільшення загальної площі квартири №2 в результаті самочинного будівництва та незаконного приєднання спільного коридору привело і до збільшення розміру земельної ділянки, на яку претендують відповідачі і відповідно зменшення розміру земельної ділянки належної їм по закону.
Крім того, реконструкцію та добудову до квартири №2 проведено без містобудівної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, що підтверджується листом інспекції ДАБК в Івано-Франківській області від 18 квітня 2011 р. № 61.
Згідно довідки ОКП “Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації” від 16 червня 2011 року № 35088 зазначено, що в земельних кадастрових книгах за будинком №25/1 по вул. Федьковича зареєстровано земельну ділянку площею - 715,0 кв.м. (рішення виконкому від 12 грудня 1952 року № 544).
Вони мають намір приватизувати належну їм частину земельної ділянки, але між ними виникають суперечки щодо її користування.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” суд вправі вирішити питання встановлення, між співвласниками порядку користування земельною ділянкою, яка закріплена за даним будинком для його обслуговування.
При встановленні порядку використання земельної ділянки й розпорядження нею громадянами, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди належать на праві власності, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком та здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодо-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. У спільному користуванні сторін суд може залишити лише ділянки, розділене користування якими встановити неможливо.
Отже, в спірному випадку можливо встановити між сторонами порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за будинком № 25 по вул. Федьковича в м. Коломиї, лише виділивши їм в користування частину земельної ділянки, яка пропорційна їхнім часткам в будинку, а тому просять суд визнати частково недійсним розпорядження бюро по приватизації державного житлового фонду від 12 грудня 1994 р. № 4374 та свідоцтво про право власності на житло від 16 травня 2002 р. видане відповідачам на квартиру АДРЕСА_4 в частині визнання за ними права власності на спільний коридор площею 9,3 кв.м та веранду площею 14,2 кв.м., зобов'язати Коломийський МБТІ внести зміни в технічну документацію на квартиру АДРЕСА_4 шляхом виключення із загальної площі квартири площу коридору спільного користування в розмірі 9,3 кв.м та веранду площею 14,2 кв.м., перерахувати ідеальні частки співвласників будинку № 25 по вул. Федьковича в м. Коломиї визначивши їх відповідно до висновку експертизи: квартира № 1 - 83/100 частки від будшіку. квартира № 2 - 17/100 частки від будинку, усунути перешкоди в користуванні спільним коридором площею 9,3 кв.м , позначеним в технічному паспорті квартири №2, як кімната 2, площею 11,5 кв.м. (9,3 кв.м. площа спільного корндору+2,2 кв.м площа комори) по вул. Федьковича, 25 шляхом приведення коридору площею 11.5 кв.м до попереднього стану, який існував до самовільної реконструкції, в тому числі на місці існуючого вікна встановити двері, зобов'язати відповідачів знести самочинно добудовану веранду, позначену в технічному паспорті І площею 14,2 кв.м., а коридор площею 9,3 кв.м залишити в спільному користуванні, встановити між ними порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться в м. Коломия по вул. Федьковича, 25., виділити їм у користування відповідно до висновку експертизи частину земельної ділянки площею 510,36 кв.м. пропорційну їхній частці в будинку, 83/100 частини та стягнути з відповідачів судові витрати і витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
ОСОБА_4 та її представник заперечили проти позову та вважають, що позов безпідставний і такий, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_8, як працівнику ЖЕКу в 1990 році була надана службова квартира №2 по вул. Федьковича в м. Коломия. В 1990 році він із сім'єю вселився в цю квартиру, котра складалася з кімнати і кухні та веранди.
На підставі рішення Коломийського міськвиконкому №265 від 23.10.1997 року ця квартира була виключена із категорії службових квартир. В рішенні вказано, що вона складається з однієї кімнати площею 10,8 кв.м та кухні, де вони проживають.
16 травня 2002 року вони приватизували квартиру і одержали свідоцтво на право власності на неї, де вказано що площа квартири становить 36,5 кв.м і відповідно до технічного паспорта ця квартира складається з кімнати площею 10,8 кв.м та кухні площею 11,5 кв.м.
Квартира № 2 по вул. Федьковича в м. Коломия знаходиться у двохквартирному житловому будинку. Квартира №1 належить позивачам ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на право приватної власності від 27 грудня 1994 року, відповідно до якого позивачі приватизували квартиру №1 загальною площею 61,6 кв.м.
Згідно довідки МБТІ №487 від 19 квітня 2011 року загальна площа будинку становить 98,1 кв.м ( 61,6 +36,5), а тому ідеальна частка квартири №1 становить 63/100 а квартири №2 - 37/100.
Згідно свідоцтва на право приватної власності на квартиру позивачів та технічного паспорта на квартиру №1, що належить ОСОБА_6 вбачається, що позивачі приватизували свою квартиру ще в 1994 році. На той час квартира №1 відносилася до числа службових і була власністю Коломийської міської ради.
Докази, що приєднані до справи позивачем, повністю спростовують його твердження про те, що квартира№1 та №2 мали спільний коридор станом на 1994 рік, тому що в технічному паспорті, який виготовлявся Коломийським МБТІ перед передачею квартири №1 у приватну власність ОСОБА_6 не показано наявності дверей із квартири ОСОБА_6 у спільний коридор, які мали б бути згідно пояснень позивачів із приміщення 4 або 2 їх квартири. Якщо ж на час приватизації в 1994 році входу в спільний коридор не було, то не відомо чи був спільний коридор взагалі.
З 1994 року по даний час Петруки як власники квартири №2 не заявляли будь-яких претензій щодо користування відповідачами кімнатою площею 11.5 кв. м, яку вони вважають спільним коридором, а лише через 17 років згадали про це.
Наявність спільного коридору обґрунтовується позивачем висновком експерта, але цей висновок повністю спростовується оглянутими у справі інвентарними справами на квартиру №1 та №2 по вул. Федьковича в м. Коломия. Відповідно до пояснень представника Коломийського МБТІ та інвентарних справ обидві квартири ще до приватизації були зареєстровані як два окремих об'єкти нерухомого майна, а тому як позивач так і відповідач є власниками окремих об'єктів нерухомого майна, а не співвласниками одного об'єкту і розуміння цього факту є вирішальним для розгляду даного спору. Згідно даних інвентаризаційних справ будь-якого спільного коридору в технічній документації станом на 1994 рік не має.
Висновок експерта №27/2011 від 20.03.2012 року складений в порушення статей 143,144,147 ЦПК України, які вимагають від експерта дати відповідь на поставлені запитання судом в ухвалі про призначення експертизи.
Експерт у висновку не відповіла на поставлені запитання так як їх сформулював суд, тому, що вона визначила, як вбачається з експертизи, частки в квартирі №1 та 2 не беручи до уваги правовстановлюючих документів, що знаходилися в матеріалах цивільної справи та матеріалах інвентарних справ на обидві квартири. Так експертом взагалі не взято до уваги свідоцтво про право власності на квартиру №2, що належить ОСОБА_8, хоча на момент проведення експертизи і на даний час воно є чинним. Це вбачається із мотивувальної частини експертизи та із Додатку 1 до висновку експерта, на якому кімната площею 11,5 кв. м., що згідно свідоцтва належить ОСОБА_8 і є кімнатою що передана їм у приватну власність, вказана як кімната, що відноситься до квартири ОСОБА_6.
Крім того, визначаючи ідеальні частки кожної квартири у висновку експерта показано план лише квартири №1. що належить ОСОБА_8, із корекцією експерта, що наведена в попередньому абзаці, але зовсім відсутній план-схема квартири №1, що належить ОСОБА_6, із вказанням площі та взаєморозміщення приміщень обох квартир, а тому ні сторонам по справі ні суду не можливо перевірити правильність висновків, що наведені у мотивувальній частині експертизи.
Таким чином, не взявши до уваги правовстановлюючих документів на обидві квартири та довідки Коломийського МБТІ про розмір часток експерт не дала відповідь на поставлено судом запитання щодо визначення ідеальної частки кожної квартири в будинку.
Як вбачається із висновку експерта, експерт визначала ідеальні частки квартир у будинку станом на 1994 рік, посилаючись на свою позицію, однак не врахувала, що станом на 1994 рік квартира № 1, в які проживали ОСОБА_8 відносилась до числа службових і була власністю Коломийської міської ради, а тому всі приміщення, котрі не приватизували позивачі ОСОБА_6 належали міській раді, як власнику і Петруки на ці приміщення будь-яких прав не мали.
Експерт визначає ідеальні частки станом на 1994 рік, керуючись Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян від 16.12.2009 року №396, яке не має будь-якого відношення до правовідносин що виникли 15 років перед його прийняттям.
При цьому експерт посилається на п.6.2 цього Положення, де вказано, що у комунальній квартирі, жилому блоці(секції) у гуртожитку, де мешкають два і більше наймачі, загальна площа, що передасться у власність громадян, визначається як сума площ займаних наймачами жилих кімнат (з урахуванням відповідних коефіцієнтів площі розташованих веранд, засклених балконів, лоджій,холодних комор, відкритих балконів, лоджій та терас) та площі підсобних приміщень, яка розподіляється між всіма наймачами пропорційно площі займаних ними жилих кімнат.
Позивач, як доказ по справі посилається на два взаємовиключні рішення Коломийського МВК, а саме, рішення Коломийського МВК від 22 квітня 2008 року №122 про зняття з балансу будинку №25 площею 90,2 кв.м. та №265 від 23.10.1997 року про виключення із категорії службових квартири АДРЕСА_7, що складається з однієї кімнати площею 10,6 кв.м і кухні, де проживають ОСОБА_8.
Оцінюючи ці два рішення у сукупності на їх думку суд повинен взяти до уваги рішення Коломийського МВК 265 від 23.10.1997 року, яким виключено з категорії службових квартир квартиру ОСОБА_8. ОСОБА_2 це рішення конкретно прийняте щодо їх квартири і з нього вбачається, що станом на 1998 рік їх квартира складалася із кімнати і кухні, а не однієї кухні, як стверджують позивачі.
Щодо рішення 2008 року, яким знято з балансу будинок площею 90,2 кв.м, що на 7,9 менше ніж зареєстровано в МБТІ, то воно також спростовує позовні вимоги, тому що різницю в площі 7,9 кв.м не змогли навіть обгрунтувати позивачі, які вимагають знести, нібито, самочинно збудовану Клімашами веранду площею 14,2 кв.м.. Якщо відняти від зареєстрованої в МБТІ площі будинку веранду площею, 14,2 кв.м, то загальна площа будинку не буде відповідати площі вказаній у рішення 2008 року, так як буде становити 83,9 кв.м, а не 90,2 як у рішенні. Виходячи з наведеного у рішенні 2008 року просто допущена помилка, яку тепер вирішили використати позивачі у своєму позові.
Вважають, що суд повинен критично оцінити постанову про притягнення їх до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво від 18 квітня 2011 року №61. Вказана постанова винесена інспекцією в 2011 році при наявності у них свідоцтва про право власності на квартиру, згідно якого вони одержали у власність всі приміщення, що зазначені у техпаспорті, а тому підстав для визнання якогось з цих приміщень самочинним будівництвом в інспекції не було.
Не можна усунути перешкоди в користуванні тим чого не має - коридор комора. Відсутність цих приміщень підтверджується технічним паспортом на квартиру № 2 та висновком експерта, де навіть експерт не вказала їх місцезнаходження.
Щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, то не визначено можливості під'їзду автомобіля до їх квартири.
Просять застосувати строк позовної давності та відмовити позивачам в позові.
Представники ОКП “Коломийське МБТІ”, Коломийської міської ради та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явилися, але подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачам на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого на підставі розпорядження бюро по приватизації державного житлового фонду від 12 грудня 1994 р. № 4374 і її загальна площа становить 61,6 кв.м., а квартира № 2 по вказаній адресі - належить відповідачам, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і її загальна площа становить 36,5 кв.м. Відповідно до технічного паспорту кв.№2 складається з однієї кімнати площею 11,5 кв.м., кухні площею 10,8 кв.м., веранди площею 14,2 кв.м./а.с.8/.
З метою розподілу земельної ділянки між співвласниками будинку №25 позивачі звернулись в Коломийський МБТІ і згідно довідки від 19 квітня 2011 року № 487 довідались, що загальна площа будинку зазначена 98,1 кв.м., тоді як згідно рішення Коломийського МВК від 22 квітня 2008 р. № 122 загальна площа будинку становить 90,2 кв.м. /а.с.9/
Із матеріалів інвентарної справи № 4761 на житловий будинок №25 по вул. Федьковича, а саме журналу обміру та підрахунку площ встановлено, що в даному будинку значились 3 квартири, загальною площею 80,9 кв.м та коридор спільного користування 9,3 кв.м., всього 90,2 кв.м. Однак згодом квартири №1 та №3 були об'єднані в одну квартиру, про що в матеріалах інвентарної справи зроблено відповідні відмітки, в результаті чого площа квартири №1 становила 61,6 кв.м., а площа квартири №2 залишилась без змін - 13,0 кв.м. (10,8 кв.м - кімната та 2,2 - кладова)./а.с.11-12/.
А, згідно рішення виконкому Коломийської міської ради /надалі МВК/ від 23 жовтня 1997 р. № 265 вирішено виключити з категорії службових квартиру АДРЕСА_6, одна кімната 10,8 кв.м і кухня, де проживає ОСОБА_8
На даний час площа квартири АДРЕСА_6, збільшилась з 13,0 кв.м до 36,5 кв.м. і відповідь на дане питання дає проведена по ухвалі суду будівельно-технічна експертиза №27/2011 від 20.03.2012 р., в якій значиться, що площа спільного коридору 9,3 кв.м + площа кладової 2,2 кв.м = 11,5 кв.м згідно технічного паспорту на кв. №2 значиться як площа кімнати + площа кухні 10,8 кв.м. (яка раніше значилась як кімната) та самовільно добудована веранда площею 14,2 кв.м. становлять 36,5 кв.м. Проте як зазначено у висновку експертизи документальне підтвердження правомірності переходу коридору спільного користування та самовільно добудованої веранди відсутнє./а.с.42-59/.
Відповідачі незаконно приєднали спільний коридор площею 9,3 кв.м та самовільно добудовану веранду площею 14,2 кв.м. до своєї квартири і таким чином загальна площа їх квартири збільшилась з 13,0 кв.м до 36,5 кв.м. і відповідно збільшилась їх ідеальна частка в будинку. В довідці Коломийського МБТІ від 19 квітня 2011 року № 487 зазначено, що частки квартир № 1, № 2 по вул. Федьковича, 25 в м. Коломиї становлять: квартира № 1 - 63/100 частки від будинку; квартира № 2 - 37/100 частки від будинку. ОСОБА_5 як виходячи з дійсної площі квартири №2 ідеальні частки мали б становити: кв.№1 - 83/100 часткиАДРЕСА_8 - 17/100/а.с.9/.
Коломийським МБТІ в 2000р. включено в технічний паспорт добудоване та реконструйоване відповідачами приміщення в загальну площу квартири № 2, що привело до збільшення площі кв. №2 та до зміни ідеальних часток співвласників будинку по вул. Федьковича, 25 безпідставно, так як добудова приміщень здійснена відповідачем без дозволу виконкому місцевої ради і без згоди позивачів, що підтверджується листом інспекції ДАБК в Івано-Франківській обл. від 18 квітня 2011 р. № 61, в якому зазначено про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за самовільну добудову, яка на сьогоднішній день не оскаржена та не скасована /а.с.14/.
В судовому засіданні представник Коломийського МБТІ ОСОБА_12, яка проводила технічну інвентаризацію квартири №2 і склала технічний паспорт пояснила, що вона як технічний працівник на замовлення відповідачів - ОСОБА_8 виконала технічні обміри, не витребовуючи та не перевіряючи приналежність приміщень їх квартири АДРЕСА_9.
Однак, суд вважає, що дане пояснення не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення інвентаризації житлового фонду, затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.85 N 380 та Інструкції по технічній паспортизації жилих будинків державного і громадського фонду та фонду житлово-будівельних кооперативів у міській і сільській місцевостях України, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 N136, в яких зазначається, що перед проведення інвентаризації необхідно вивчити матеріали попередніх обстежень, скласти необхідні схеми і виконані роботи внести в опис інвентарних справ. Проте при огляді судом інвентарної справи встановлено, що підчас приватизації квартири №1 ОСОБА_8 в 1994 р. відповідні схеми є в інвентарній справі, тоді що стосується квартири №2, то будь-які відмітки щодо проведеної інвентаризації при видачі технічного паспорту ОСОБА_8 в 2000 р. - відсутні. Крім того, згідно Інструкції про порядок проведення реєстрації житлового фонду, затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.85 N380 зазначено, що якщо учасник спільної власності з дотриманням встановлених правил збільшив за свій рахунок загальну площу будинку шляхом добудови, надбудови або перебудови встановлення розміру частки може бути оформлено при згоді всіх співвласників нотаріально посвідченою заявою. Але, в інвентарній справі відсутні зазначені документи і наведене свідчить про те, що працівниками МБТІ допущені порушення вищезазначених інструкцій, що привело до ряду порушень.
Таким чином, підставою для видачі /на той час/ ЖЕКом №1 довідки про склад сім'ї, в якій зазначено загальну площу кв. №2 як 36,5 кв.м, був технічний паспорт Коломийського МБТІ в якому без будь-яких юридичних підстав зазначено площу кв. №2 - 36,5 кв.м.
Підставою для прийняття розпорядження органом приватизації і видачі свідоцтва про право власності була довідка ЖЕК №1, в якій теж зазначено площу 36,5 кв.м, тоді як в рішенні МВК від 23 жовтня 1997 р. № 265 вирішено виключити з категорії службових квартиру АДРЕСА_5, одна кімната, 10,8 кв.м і кухня.
А, згідно Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.92 N 56 "Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян" (із змінами, внесеними згідно з наказом Держжитлокомунгоспу від 05.08.94 N 72, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.08.94 за N 201/411 в п.22 встановлено, що відомості про займані наймачем приміщення та їх площу наводяться згідно з інвентаризаційними матеріалами, які зберігаються у державному підприємстві по обслуговуванню житла. При відсутності інвентаризаційних матеріалів, або невідповідності їх інформації фактичному стану, що викликано проведенням ремонту чи реконструкцією будинку, підприємство по обслуговуванню житла відновлює їх через бюро технічної інвентаризації. Уточнення необхідних для приватизації квартир (будинків) даних шляхом обстеження можуть здійснювати підприємства, на які покладені обов'язки оформлення документів по приватизації державного житлового фонду. Однак, як доведено в судовому засіданні, дані вимоги закону не дотримані.
Пояснення свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 не відповідають обставинам справи, не послідовні, спростовуються матеріалами інвентарної справи, тому судом не приймаються до уваги.
На підставі наведеного вимоги щодо визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло від 16 травня 2002 р., видане відповідачам: ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_4 в частині визнання за ними права власності на спільний коридор площею 9,3 кв.м та веранду площею 14,2 кв.м. підлягають до задоволення, як необхідність зобов'язання Коломийського МБТІ внести зміни в технічну документацію на квартиру АДРЕСА_4 шляхом виключення із загальної площі квартири площу коридору спільного користування в розмірі 9,3 кв.м та веранду площею 14,2 кв.м.
Також слід перерахувати ідеальні частки співвласників будинку № 25 по вул. Федьковича в м. Коломиї визначивши їх відповідно до висновку експертизи.
Що стосується вимоги усунути перешкоди в користуванні спільним коридором позначеної в технічному паспорті квартири АДРЕСА_6 під № 2 площею 11,5 кв.м шляхом зобов'язання відповідачів знести самочинно добудовану веранду позначену в технічному паспорті I площею 14,2 кв.м., привести коридор площею 11,5 кв.м до попереднього стану, який існував до самовільної реконструкції, в тому числі на місці існуючого вікна встановити двері, то її також слід задовольнити.
Оскільки матеріалами інвентарної справи підтверджено наявність спільного коридору, то відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення реєстрації житлового фонду, затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.85 N 380, для того щоб включити площу спільного коридору в площу квартири №2 необхідно було отримати нотаріально посвідчену заяву інших співвласників та отримати відповідні дозвільні документи. Однак і у відповідачів, і в інвентарній та приватизаційній справах відсутні зазначені документи, що дає всі підстави для суду дану належну оцінку даним обставинам.
Що стосується вимоги позивачів про зобов'язання відповідачів знести самочинно добудовану веранду, позначену в технічному паспорті I площею 14,2 кв.м., то суд вважає, що слід відмовити в її задоволенні, так як задоволена інша вимога про реконструкцію і дана вимога зайво заявлена.
У відповідності до ст.,ст. 16, 386, 291 ЦК України власник вправі звернутись до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника.
Таким чином, за позовом громадянина рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності ним відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Доведено, що порушення прав позивачів полягають у незаконному збільшенні відповідачами загальної площі квартири №2 в результаті самочинного будівництва, яку проведено без містобудівної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, що підтверджується листом інспекції ДАБК в Івано-Франківській обл. від 18 квітня 2011 р. № 61, що привело і до збільшення розміру земельної ділянки, на яку претендують відповідачі і відповідно зменшення розміру земельної ділянки належної позивачам по закону.
З приводу позовної вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться в м. Коломия по вул. Федьковича, 25 шляхом виділення позивачам у користування відповідно до висновку експертизи частини земельної ділянки площею 510,36 кв.м. пропорційну їхній частці в будинку, 83/100 частини, то вона підлягає до задоволення, так як доведена позивачами і по справі призначалась будівельно-технічна експертиза №27/2011 від 20.03.2012 р., якою запропоновані варіанти порядку користування земельною ділянкою та суд визнає висновки експертизи обґрунтованими та допустимими доказами і вважає за можливе задовольнити варіант порядку користування, який просять позивачі, оскільки відповідачі не згідні на жодні варіанти.
Представник відповідачів ОСОБА_11 заперечувала щодо законності висновку експертизи на тій підставі, що відсутній під'їзд до дворової вбиральні. Однак як пояснила в судовому засіданні експерт, що при виході на місце встановлено, що дворова вбиральня влаштована без вигрібної ями, тому і передбачити проїзд до неї не має потреби.
Відповідачі подали до суду заяву про застосування строку позовної давності, так як позивачі - Петруки не ставили 22 роки питання про порушення їх прав щодо користування спільним коридором. Однак в судовому засіданні доведено, що позивачам не було відомо про площу коридору спільного користування, яка незаконно включена в загальну площу квартири №2, а тільки про наведене їм стало відомо під час слухання справи в суді при огляді витребуваних інвентаризаційних справ і інших документів про допущені порушення прав позивачів, тому підстави для застосування строку позовної даності не доведені.
Також слід відмовити в задоволенні вимоги позивачів про стягнення з позивачів судових витрат по справі за проведення експертизи, задовольнити вимогу частково, тобто стягнути на користь позивачів половину суми за проведення експертизи.
На підставі ст.,ст. 55, 124 Конституції України, ст. 119 ЦК України (в ред. 1963 р.), ст.,ст. 16, 317, 319, 321, 328, 386, 391 ЦК України, ст. 120 ЗК України, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” та керуючись ст.,ст. 214-216, 218, 294 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати частково недійсним розпорядження бюро по приватизації державного житлового фонду від 12 грудня 1994 р. № 4374 та свідоцтво про право власності на житло від 16 травня 2002 р., видане ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_4 в частині визнання за ними права власності на спільний коридор площею 9,3 кв.м. та веранду площею 14,2 кв.м..
Зобов'язати Коломийський МБТІ внести зміни в технічну документацію на квартиру АДРЕСА_4 шляхом виключення із загальної площі квартири площу коридору спільного користування в розмірі 9,3 кв.м та веранду площею 14,2 кв.м.
Перерахувати ідеальні частки співвласників будинку № 25 по вул. Федьковича в м. Коломиї, визначивши їх відповідно до висновку експертизи № 27/2011 від 20 березня 2012 року, а саме:
- за квартирою № 1 - 83/100 частки від будинку (61,6 м2 + 13,21м2 х 61,6 м2 / 61,6 м2 + 13,0 м2 = 72,51 м2, або 72,51 м2 / 87,81 м2 = 82,58 % = 83/100 частини житлового будинку;
- за квартирою № 2 - 17/100 частки від будинку (13,0 м2 + 13,21 м2 х 13,0 м2 / 61,6 м2 + 13,0 м2 = 15,3 м2, або 15,3 м2/ 87,81 м2 = 17,42 % = 17/100 частин житлового будинку.
Усунути перешкоди в користуванні спільним коридором площею 9,3 кв.м, позначеному в технічному паспорті квартири №2, як кімната 2, площею 11,5 кв.м. (9,3 кв.м. площа спільного коридору +2,2 кв.м площа комори) по вул. Федьковича, 25 шляхом приведення коридору площею 11,5 кв.м до попереднього стану, який існував до самовільної реконструкції, в тому числі на місці існуючого вікна встановити двері.
Коридор площею 9,3 кв.м залишити в спільному користуванні.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться в м. Коломия по вул. Федьковича, 25, згідно висновку експертизи № 27/2011 від 20 березня 2012 року, а саме:
У загальному користуванні залишити земельні ділянки № 1 та №2, які позначені на додатку №2 до висновку експертизи № 27/2011 від 20 березня 2012 року червоним кольором, а саме:
- проїзд для обслуговування та користування частками житлового будинку та надвірними будівлями - земельна ділянка №1 по літерах (за годинниковою стрілкою) А,Б,В,Г,Д,Ж,3,К,Л,М,Х,Я,Н,А площею 71,6 м2,
- для зручності користування земельними ділянками, прохід шириною 1,0 м - земельна ділянка №2 по літерах (за годинниковою стрілкою) Ж,0,П,Р,3,Ж площею 28,5 м2.
Виділити ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 у користування частину земельної ділянки площею 510,36 кв.м., яка на додатку №2 до висновку експертизи № 27/2011 від 20 березня 2012 року позначена зеленим кольором, а саме:
- земельну ділянку № 6 під будівлею житлового будинку по літерах (за годинниковою стрілкою) Я,Х,Ф,Т,С,Л,К,И,Й,Я площею 144,0 м2;
- земельну ділянку № 7 по літерах (за годинниковою стрілкою ) І,Q,Ц,П,О,Ю,Д,Г,В,І площею 214,64 м2;
- земельну ділянку № 8 по літерах (за годинниковою стрілкою) К,3,Р,Ш,R,S,Н,Я,Й,И,К площею 151,72 м2
Виділити ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у користування частину земельної ділянки площею 104,53 кв.м., яка на додатку №2 до висновку експертизи № 27/2011 від 20 березня 2012 року позначена жовтим кольором, а саме:
- земельну ділянку № 3 під будівлею житлового будинку по літерах (за годинниковою стрілкою) Х,М,Л,С,Т,Ф,Х площею 50,69 м2;
- земельну ділянку № 4 по літерах (за годинниковою стрілкою) Ц,Ч,Ш,Щ площею 40,0 м2, геометричними розмірами 10,0 м х 4,0 м;
- земельну ділянку № 5 по літерах (за годинниковою стрілкою) Д,Ю,0,Ж,Д площею 13,84 м2, геометричними розмірами 3,0 м х 4,61 м.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_4, жителів м. Коломия, вул. Федьковича, 25/2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код НОМЕР_6, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний код НОМЕР_7, жителів м. Коломия, вул. Федьковича, 25/1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний код НОМЕР_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, державне мито в сумі 599,27 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1200,28 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 2-1751/2011.
Суддя:
ОСОБА_16