12.04.2013
Справа № 369/2540/13-ц
Провадження № 2/369/1633/13
10 квітня 2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчка А.Я.
при секретарі Равлюк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу, -
У січні 2013 року позивач звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на те, що 23 лютого 2010 року відповідач позичила у нього 139430 грн. під 4% в місяць. Борг вона мала повернути повністю разом з відсотками до 23 серпня 2010 року.
На підтвердження укладання договору позики відповідач - позичальник представила йому власноручно написану розписку щодо отримання коштів та завірила її особисто печаткою фізичної особи-підприємця.
У визначений домовленостями термін відповідач борг не повернув.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошовий борг у розмірі 139430 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена.
За письмовою згодою позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібранні в ній докази, знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи між сторонами 23.02.2010 року був укладений усний договір позики згідно якого ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 139430 грн. з виплатою 4% в місяць. Всю суму боргу з урахуванням відсотків відповідач зобов'язалася повернути в строк до 23.08.2010 року.
Вказана обставина підтверджується розпискою складеною відповідачем від 23.02.2010 року.
На час розгляду справи в суді, борг відповідач не повернула.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 139430 грн., та 1394.30 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, з дня отримання позивачем його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя А.Я. Волчко