Справа №784/989/13 15.04.2013 04.03.2013 15.04.2013
Провадження №22-ц/784/1110/13
Категорія 32 Головуючий суду у 1-ї інстанції Старчеус О.П.
Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
Іменем України
15 квітня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Ямкової О.О.,
суддів: Крамаренко Т.В., Яворської Ж.М.,
при секретарі: Суслик Є.В.,
за участю: відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2013 року
за його позовом
до ОСОБА_3
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих ушкодженням здоров'я,
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих йому ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позову посилався на те, що 26 серпня 2012 року о 21.00 годині поблизу персикового саду поряд із с. Червона Україна Березанського району Миколаївської області, його покусали дві собаки породи «ротвейлер», які належать відповідачу, та яких останній утримує для охорони належного йому саду, і тому безпричинно натравив на нього, коли він проходив поблизу.
Посилаючись на вказане, позивач просив стягнути на його користь 400 грн. матеріальної шкоди, яка складається з витрачених ним коштів на придбання ліків та пошкоджених спортивних брюк, та 10000 грн. компенсації моральної шкоди.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївського області від 14 січня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.
Додатковим рішенням Березанського районного суду Миколаївського області від 28 березня 2013 року прийнята відмова ОСОБА_4 від позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким його позов задовольнити.
Додаткове рішення ним не оскаржено.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичної або юридичної особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях покладає на позивача обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд керувався статтями 11, 23, 1167 ЦК України та виходив із того, що відповідачем доведено відсутність його вини в заподіяні шкоди позивачу, оскільки він ні є власником персикову саду, на його утриманні немає собак породи «ротвейлер», правил утримання яких він міг порушити.
З такими висновками суду слід погодитися, оскільки вони відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
Судом установлено, що 26 серпня 2012 року о 21.00 годині на дорозі поблизу персикового саду поряд із с. Червона Україна Березанського району Миколаївської області ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження укусами собак породи «ротвейлер», які відповідачу не належать.
Суд дав вірну правову оцінку доказам і дійшов правильного висновку, що пред'явлені позивачем вимоги до відповідача щодо його протиправної поведінки з утримання двох собак породи «ротвейлер», які використовуються ним для охорони належного йому персикового саду, та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяною йому (позивачу) шкоди базуються на припущеннях. На це вказують зміст довідки і акта селищної ради щодо відсутності у відповідача на утриманні собак породи «ротвейлер» та належності персикового саду іншим особам, так і показання свідків-очевидців події, які не спростовуються поясненнями сторін.
Крім цього, відповідачем надана довідка про належність йому собаки породи «доберман», яка народилася 1 серпня 2012 року і утримується ним за місцем постійного проживання у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області.
Отже, підстави для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності згідно зі статтею 1167 ЦК України та відшкодування шкоди відсутні.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм права.
За таких обставин відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити та залишити рішення суду першій інстанції без змін.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча
Судді