Справа № 0107/9644/2012
Провадження по справі 1/122/38/13
15 квітня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Якушевої Т.В.,
при секретарі - Іоновій А.О.,
за участю прокурора - Галюк Р.Г.
за участю захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сімферополя кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Луганської області, м. Лисичанск, росіянина, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; раніше судимого: 13.09.1995 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140, ч.2 44, 86-1,42 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 13.09.99 року; 04.04.2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за.ст. 141 ч.2, 142 ч.1, 42 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна; 13.12.2007 року Ленінським районним судом м.Севастополя за ст.ст. 187 ч.2, 71 КК України до 7 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 06.06.2012 року по відбуванню строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_3 17 серпня 2012 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, знаходячись в сквері «ім. В.І.Леніна» в м. Сімферополі, маючи намір на відкрите викрадання чужого майна і звернення його в свою користь, діючи повторно, з корисливих мотивів, і усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_4, який сидів на лавочці, відкрито схопив пакет, який лежав на лавочці і в якому знаходилось належне ОСОБА_4 майно, а саме: зарядний пристрій для мобільного телефону, вартістю 40 гривень, навушники, вартістю 30 гривень, і грошові кошти у розмірі 100 гривень і побіг у бік Залізничного вокзалу ст. Сімферополь. Потерпілий ОСОБА_4 почав кричати ОСОБА_3, щоб він повернув належне йому майно, однак ОСОБА_3 не реагував на вимоги ОСОБА_4 і втік, розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиткова загальну суму у розмірі 170 гривень.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинувачені не визнав и пояснив суду, що йому потерпілий не знайомий і ніякого майна він в нього не викрадав. Однак, при наданні судом йому останнього слова, він вину свою визнав в повному обсязі.
Вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочину, підтверджується показаннями потерпілого, свідків, а також матеріалами кримінальної справи.
Так, доставлений до суду з міст позбавлення волі і допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив суду, що 17 серпня 2012 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин він знаходився в сквері «ім. В.І.Леніна» в м. Сімферополі, сидів на лавочці, рядом з ним лежав пакет з його речами, та грошима у сумі 100 грн. До нього підійшов ОСОБА_3, і почав з ним розмовляти, через декілька хвилин ОСОБА_3 схватив його пакет, який лежав біля потерпілого на лавочці і побіг у напрямку Залізничного вокзалу ст. Сімферополь. Він почав кричати ОСОБА_3, щоб він повернув пакет з його речами, однак той на його прохання не реагував, тоді він звернувся до працівників міліції, які через деякий час затримали ОСОБА_3 і доставили його в ЛВ ст. Сімферополь.
Крім пояснень потерпілого, та визнання підсудним своєї вини, винність ОСОБА_3 підтверджується поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні, а саме працівники міліції ППС ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили суду, що 17 серпня 2012 року вони несли службу по охороні правопорядку в районі залізничного вокзалу. Близько 8 годин ранку до них звернувся ОСОБА_4 і пояснив ним, що невідомий чоловік відкрито викрав майно, що належить йому, а саме: зарядний пристрій для мобільного телефону, навушники, і 100 гривень, та описав зовнішність цього чоловіка. Через кілька хвилин підсудний ОСОБА_3 був ними затриманий і доставлений до ЛВ ст. Сімферополь. Фізичного або психічного впливу до нього не застосовували.
Поясненнями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 17 серпня 2012 року, приблизно о 8 годині працівниками ППС ОСОБА_5, ОСОБА_6 на залізничному вокзалі був затриманий ОСОБА_3, який написав явку з повинною, згідно з якою він у невідомого чоловіка відкрито викрав майно, а саме: зарядний пристрій для мобільного телефону,навушники і 100 гривень.
Поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які також пояснили суду, що підсудний ОСОБА_3 самостійно давав пояснення, визнав себе винним скоєні злочину у повному обсязі.
Крім пояснень потерпілого, свідків, вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується протоколом огляду місця події від 17.08.2012 року, відповідно до якого було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована за адресою: бул.Леніна м.Сімферополь з фото таблицями ( а.с.8- 9);
- протоколом огляду місця події від 17.08.2012 року, відповідно до якого було оглянуто місця події , яке розташовано на території Залізничного вокзалу ст.Сімферополь, з фото таблицями ( а.с. 11 - 12);
- протоколом огляду місця події від 17.08.2012 року, відповідно до якого в приміщенні на ЛВ на ст. Сімферополь було оглянуто ОСОБА_3 ( а.с. 14-15);
- явкою з винною ОСОБА_3 ( а.с. 18);
- протоколом очної ставки від 17.08.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.( а.с.34);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.08.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 відтворив обставини події скоєння злочину ( а.с. 44);
Разом з тим, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_10 обставини, згідно яких він наніс удар кулаком в живіт потерпілому ОСОБА_4, оскільки даний факт не знайшов свого потвердження в судовому засіданні.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що злочинні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), скоєний повторно.
При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу підсудного, який характеризується з посередньої сторони, визнав свою провину.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 раніше судимий за злочини, пов'язані з викрадення майна, з урахуванням особи винного, визнання вини, каяття, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі, однак на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст. 186 КК України.
При визначенні такого виду покарання ОСОБА_3 будуть досягнуті, передбачені статтею 50 КК України такі цілі покарання, як його виправлення і перевиховання.
Цивільний позов ОСОБА_4 на суму 170 грн. підлягають задоволенню.
Речові докази по справі, а саме: зарядний пристрій та наушники, які знаходяться в камері речових доказів Залізничного РВ СМУ МУ МВС України, слід повернути за належністю ОСОБА_4
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323 - 324, суд -
ОСОБА_3, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання по даній статті, у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3, залишити попередній - утримання під вартою.
Термін покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту узяття під варту з 20 серпня 2012 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму в розмірі 170 грн.
Речові докази по справі, а саме: зарядний пристрій та наушники, які знаходяться в камері речових доказів Залізничного РВ СМУ МУ МВС України, повернути за належністю ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду АР Крим, через Залізничний районний суд м. Сімферополя, а засудженим в той же термін, але з моменту отримання ним копії вироку.
Суддя: