09 квітня 2013 року Справа № 5002-18/3873-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Волкова К.В.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача - Білоус Ольга Вікторівна, довіреність №2 від 04 січня 2013 року (Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя");
відповідача - Качуровський Костянтин Олександрович, довіреність №1 від 12 січня 2012 року (Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський моторний завод");
третьої особи - не з'явився (Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим);
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 07 лютого 2013 року у справі №5002-18/3873-2012
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, 95053)
до публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" (вул. Г.Васильєва, 27А, м. Сімферополь, 95000)
Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000)
третя особа: Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, 95022)
про стягнення 9934,42 грн.
Позивач, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський моторний завод», про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заборгованості за договором № 33 від 01.04.2009 в сумі 934,32 грн.
В процесі розгляду справи господарським судом Автономної Республіки Крим до участі у справі було залучено іншого відповідача - Сімферопольську міську раду та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2013 позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" 9 934,42 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн. В позові до Сімферопольської міської ради відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, публічне акціонерне товариство „Сімферопольський моторний завод" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2013 у даній справі в повному обсязі, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю оскаржуваного судового рішення фактичним обставинам справи, прийняття його з порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на безпідставне відхилення судом першої інстанції його доводів відносно вирішення спірного питання шляхом запропонованого позивачем повторного відбору проб стічних вод. Результати повторного відбору порівняльно з першим мали показники забруднення в 20-ть разів нижче з ними він повністю погоджується, а тому нарахування до сплати позивачем у сумі 663,77 грн. були ним сплачені, що відповідач вважає добросовісним виконанням ним договірних зобов'язань, а тому, нараховану згідно первісного акту від 25.07.2011 суму в розмірі 9939,05 грн., на його думку, повинно бути списано позивачем.
Ухвалою від 20 березня 2013 року публічному акціонерному товариству "Сімферопольський моторний завод" було поновлено строк на подання апеляційної скарги та апеляційна скарга була прийнята до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Балюкової К.Г., суддів Видашенко Т.С. та Плута В.М.
05.04.2013 до канцелярії суду надійшов письмовий відзив Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" на апеляційну скаргу.
За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 09.04.2013 суддя Видашенко Т.С. у складі колегії була замінена на суддю Волкова К.В.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених в ній, представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги як безпідставної.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009 між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (Виробник) та відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський моторний завод» (Споживач) був укладений Договір № 33 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації (далі - Договір).
Згідно пункту 2.2 Договору Виробник приймає на себе зобов'язання забезпечувати Споживача питною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення Споживача.
За пунктом 2.3 Договору Споживач приймає на себе зобов'язання споживати послуги водопостачання та водовідведення в кількості не більше встановленого нормативного обсягу (ліміту). Якщо Споживач фінансується з бюджету будь-якого рівня (надалі іменується як бюджетна організація), то споживач зобов'язаний споживати послуги в кількості не більш чим на суму, визначеною кошторисом на утримання Споживача в частині оплати послуг по водопостачанню та водовідведенню.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що Споживач приймає на себе зобов'язання своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж Виробника, через які Споживачу здійснюється подача води та здійснюється водовідведення, та/або які знаходяться на балансі Споживача, прилади та пристрої на них відповідно до цього Договору та Правил користування, Правилами прийняття стічних вод підприємств до комунальних та відомчих мереж каналізації міст та селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств до міської системи каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення.
Оплата Споживачем, який не є бюджетною організацією здійснюється шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок Виробника в розмірі 75% від вартості спожитих послуг за попередній місяць (який передував звітному). Авансовий платіж вноситься Абонентом до 15 числа звітного місяця.
Остаточний розрахунок Споживача за послуги по водопостачанню та водовідведенню здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Споживачем виставленого Виробником рахунку за спожиті послуги .
Звітним місяцем вважається місяць, в якому безпосередньо надавалися послуги за цим договором (пункт 4.2.1 Договору).
Згідно з пунктом 8.5 Договору від 01.04.2009 кількість та якість стічних вод, які скидаються і умови їх приймання в каналізацію повинні відповідати: в м. Сімферополі та Сімферопольському районі - Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя, на інших територіях - Інструкції про усунення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів України та даному Договору.
За скидання Споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин стягується плата в підвищеному розмірі з моменту виявлення факту забруднення протягом періоду, визначеного пунктом 8.10 Правил прийому стічних вод підприємств в міську систему каналізації міста Сімферополя.
В пункті 5.1 Договору сторонами визначені допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, яки скидаються Своживачем.
Пунктом 8.10 Договору передбачено, що за скидання Споживачем стічних вод з перевищенням обсягу вказаного в дозволі на скидання, стягується плата в підвищеному розмірі, згідно пункту 8.2 Правил прийому стічних вод підприємств в міську систему каналізації м. Сімферополя.
Плата в підвищеному розмірі застосовується відповідно з кратністю перевищення допустимих концентрацій згідно з Правилами прийому стічних вод підприємств у міську систему каналізації міста Сімферополя.
Розмір плати за скидання стічних вод у підвищеному розмірі визначається відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а в м. Сімферополі та Сімферопольському районі - відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації Сімферополя.
31.08.2009 між Виробником та Споживачем була укладена Додаткова угода до Договору № 33 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, в якій другий абзац пункту 8.1 Договору був викладений в наступній редакції: «Додаткова кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, за рахунок інфільтрації ґрунтових вод і через нещільності люків, визначається в обсязі 20% від обсягу зливового стоку і підлягає оплаті. Об'єм зливового стоку визначається виходячи з розрахункової площі водозбору, зазначеної в паспорті водного господарства та кількості випавших опадів, за даними гідрометеослужби».
10.02.2012 сторонами було укладено договір про внесення змін у Договір № 33 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію стосовно реквізитів Споживача за Договором.
З матеріалів справи слідує, що 25.07.2011 представниками Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" та публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" було проведено відбір стічних вод з контрольного колодязю № 1 публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод", розташованого на території відповідача за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Васильєва, 27А, проби стічних вод відповідача в кількості 6 (шости) одиниць, обсягом 1 л. кожна проба, які були розміщені у спеціальні сосуди взяті на лабораторне хімічне дослідження на предмет відповідності допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах відповідача.
За даним фактом відбору було складено Акт № 33 від 25.07.2011 відбору разових проб стічної води (том 1 а.с.17).
За результатом лабораторного дослідження було виявлено перевищення в пробах допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах (том 1 а.с.18).
16.08.2011 позивачем публічному акціонерному товариству "Сімферопольський моторний завод" був виставлений рахунок № 33 на суму 9939,05 грн. за скид стічних вод з перевищенням ДК у міську каналізаційну мережу ( том 1 а. с. 21).
Рахунок №33 від 16.08.2011 був одержаний відповідачем 23.08.2011 нарочно, проте не був сплачений, що слугувало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення цієї суми з відповідача в судовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Пунктом 3 статті 44 Водного Кодексу України унормований обов'язок водокористувачів дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 33 від 01.04.2009 на водопостачання із комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію за скидання ним стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у міську каналізаційну мережу .
Судова колегія вважає, що між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», та публічним акціонерним товариством «Сімферопольський моторний завод» існують зобов'язальні відносини, котрі ґрунтуються на вищезазначеному Договорі, умовами якого (пункти 8.5-8.6) передбачено стягнення зі Споживача плати в підвищеному розмірі за скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Правовідносини сторін Договору регулюються Цивільним, Господарським та Водним кодексами України, а також спеціальними нормативно-правовими актами: „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627 (далі- Правила) та „Правилами приймання стічних вод в міську каналізаційну мережу м. Сімферополя", затвердженими рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 469 від 26.03.2004 (далі - місцеві Правила), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені Наказом Держбуду України №437 від 19.02.2002 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання стічних вод України).
Судом встановлено, що на підставі місцевих Правил в пункті 5.1 Договору були визначені допустимі концентрації забруднюючих речовин та пунктом 8.10 Договору, як зазначалось вище, передбачена сплата Споживачем у підвищеному розмірі за скидання стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 7.7 Правил для визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації.
З метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента (п. 7.8 Правил).
Як встановлено судом, 25.07.2011 представниками Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" та Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" було проведено відбір стічних вод з контрольного колодязю № 1 Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод", розташованого на території відповідача. За фактом зазначеного відбору складено Акт № 33 від 25.07.2011, який підписаний як представниками Виконавця так й Споживача за Договором без будь-яких зауважень з боку останнього (том 1 а. с. 17).
За результатом лабораторного дослідження було виявлено перевищення в пробах допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах за наступними показниками:
- зважені речовини - 1 194,0 мг/дм3 (при граничному показнику 265,0);
- хлориди - 883,06 мг/дм3 (допустима концентрація - 350);
- амоній сольовий - 22,58 мг/дм3 (при нормі не більше 9,4).
Отже, судова колегія вбачає дотримання позивачем процедури відбору та дослідження проб стічних вод, які відповідають пункту 7.7. Правил.
05.08.2011 лабораторією очисних каналізаційних споруджень с. Укромне КРП «ВПВКГ м. Сімферополя» позивачу був направлений результат аналізу стічних вод публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод", відібраних у вищевказаному контрольному колодязі №1, який вказує на перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах в цьому контрольному колодязі з декількома забруднюючими речовинами та не відповідає приписам Правила приймання стічних вод України та вимогам місцевих Правил.
Виставлений позивачем рахунок № 33 від 16.08.2011 р. на суму 9939,05 грн. на оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин (том 1 а. с. 21) був отриманий гл. інженером відповідача Яремчук нарочно разом із Повідомленням № 33 (вих. 2561) від 18.08.2011 про скидання в контрольному колодязі № 1 стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, розрахунком вартості послуг водовідведення за скидання стічних вод з перевищенням ДК № 33 на загальну суму 9939,05 грн., розрахунком коефіцієнту кратності та загального коефіцієнту кратності по колодязю, а також копіями акту відбору стічних вод № 33 від 25.07.11 та результатів хімічного. аналізу стічних вод вх. №5723 від 05.08.11.
Таким чином, наданими позивачем доказами, які відповідають вимогам належності та допустимості, доведений факт наявності в стічних водах, що скидались у міську каналізаційну мережу публічним акціонерним товариством „Сімферопольський моторний завод" перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тотожне положення міститься й у статті 193 Господарського кодексу України.
Виходячи з викладеного та відсутності доказів оплати відповідачем виставленого рахунку на суму 9939,05 грн., судова колегія вбачає обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог та стягнення з публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" на користь позивача заборгованості в сумі 9934,42 грн., а також погоджується з відмовою у задоволенні позову щодо іншого відповідача - Сімферопольської міської ради, яка ґрунтується на пункті 8.12 місцевих Правил, які передбачають самосійне перерахування Водоканалом 20% від плати за скид понаднормативних забруднень до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений в складі Сімферопольського міського бюджету.
Доводи апеляційної скарги зводяться до вирішення, за твердженням скаржника, спірного питання шляхом запропонованого позивачем повторного відбору проб стічних вод відповідача та сплатою по його результату нарахованої позивачем суми в значно меншому розмірі - 663,77 грн.
Як вбачається з матеріалів справи (том 1 а.с.30), після відбору разових проб стічних вод, згідно акту від 25.07.2011 та отримання рахунку № 33 від 16.08.2011 на суму 9939,05 публічне акціонерне товариство "Сімферопольський моторний завод" звернулось до позивача з запереченнями відносно процедури відбору проб та виявлених лабораторією результатів.
Листом від 06.09.2011 Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» повідомило ПАТ „Сімферопольський моторний завод" про можливість повторного відбору проб стічних вод із запрошенням представників незалежної, акредитованої на цей вид діяльності, лабораторії для вирішення сумніву заводу щодо якості проведення аналізів лабораторією Водоканалу.
Актом № 33 від 23.09.2011 повторний відбір був зафіксований, лабораторією ОКС Водоканалу проведеній хімічний склад вод, по результатам якого позивачем був зроблений розрахунок вартості водовідведення за скид стічних вод з перевищенням ДК на суму 633,77 грн., оплачений в подальшому відповідачем добровільно.
Як вважає скаржник, результати повторного відбору проб від 23.09.2011 спростовують правильність результатів первісного відбору від 25.07.2011.
Судова колегія вважає такі доводи помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, яке застосовується до вирішення правовідносин в сфері водопостачання та водовідведення, яке не передбачає відповідних наслідків повторного відбору проб. До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, якісний склад води як хімічного елементу не є постійним та з часом змінюється за своїми природними властивостями, а тому результати аналізів наступних проб води, які в даному випадку були відібрані з інтервалом понад 1 місяць, не можуть спростовувати результати аналізів попередніх проб.
Крім того, зміст листа позивача, на який посилається скаржник в своїй апеляційній скарзі, зводився до запропонування відповідачеві для перевірки якості проведення аналізу лабораторією ОКС Водоканалу здійснення повторного відбору проб цією лабораторією та одночасно незалежною лабораторією та порівняння результатів їх досліджень. Однак, участі незалежної лабораторії у відборі проб стічних вод 23.09.2011 відповідач не забезпечив, отже якість та правильність лабораторних досліджень лабораторією позивача не спростовані.
Стосовно посилань скаржника на порушення, допущені робітниками позивача при відборі проб стічних вод 25.07.2011, судова колегія вбачає наступне.
Акт відбору проб від 25.07.2011 підписаний представником Споживача, який був присутній при відборі без зауважень, в тому числі щодо процедури відбору. З аналізу листування сторін вбачається, звернення відповідача до позивача з приводу результатів аналізу стосувались лише відсутності пломбування Споживача проб (тарі), що не передбачено місцевими Правилами, та скидання стічних вод його субспоживачами, які не мають самостійного договору, а не дій представників Виконавця при відборі проб, що не дає суду підстав для сумнівів щодо дотримання процедури відбору зразків води для дослідження, які б могли вплинути на результат хімічного складу об'єкту дослідження.
При таких обставинах доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №5002-18/3873-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді К.В. Волков
В.М. Плут
Розсилка:
1. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, 95053)
2. Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський моторний завод" (вул. Г.Васильєва, 27А, м. Сімферополь, 95000)
Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000)
3. Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, 95022)