09 квітня 2013 року Справа № 5002-29/4472-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Волкова К.В.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача - Оснач Анна Сергіївна, довіреність №21 від 01 квітня 2013 року (Приватне акціонерне товариство "КРАЙ КЕРАМА");
відповідача - Гуляєв Роман Вікторович, довіреність №84 від 12 січня 2013 року (Фізична особа-підприємець Древетняк Анастасія Олегівна);
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "КРАЙ КЕРАМА" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 13 лютого 2013 року у справі № 5002-29/4472-2012
за позовом приватного акціонерного товариства "КРАЙ КЕРАМА" (вул. Заводська, 2, м. Буча, Київська область, 08292)
до фізичної особи-підприємця Древетняк Анастасії Олегівни (вул. Шалфейна, 89, м. Сімферополь, 95050)
про стягнення 189595,95 грн.
Приватне акціонерне товариство «КРАЙ КЕРАМА» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця Булдакової Анастасії Олегівни про стягнення заборгованості в розмірі 189595,95 грн.
Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням з боку відповідача умов договору поставки №89 від 04 січня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2013 року суд ухвалив клопотання відповідача задовольнити та вважати відповідачем по справі фізичну особу-підприємця Древетняк Анастасію Олегівну.
В судовому засіданні 13 лютого 2013 року позивач надав письмові пояснення за вих. №43/1 від 08 лютого 2013 року, у яких зазначив, що на момент подачі позову до суду заборгованість відповідача становила 189595,95 грн., а на момент призначення до розгляду справи, сума боргу зменшилась до 169595,95 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2013 року у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "КРАЙ КЕРАМА" відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд вказав на те, що з наданих сторонами під час розгляду справи документів, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, станом на 13 лютого 2013 року в розмірі 169595,95грн. підтверджується документально, однак строк її погашення, з урахуванням внесених змін додатковою угодою №01 від 15 лютого 2012 року до договору поставки №89 від 04 січня 2012 року в пункт 3.4 договору, настає по кожній з трьох накладних окремо, у період з 05 по 12 квітня 2013 року, тобто позов подано передчасно.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне акціонерне товариство "КРАЙ КЕРАМА" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що відмова в задоволенні позову не обґрунтована висновком судової технічної експертизи і свідчить про порушення статті 41 Господарського процесуального кодексу України та вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України про всебічний та повний розгляд всіх обставин справи.
Позивач переконаний, що додаткова угода №01 від 15лютого 2012 року до договору поставки №89 від 04 січня 2012 року, яка стала підставою для відмови в позові, складена не 15 лютого 2012 року, а після закінчення повноважень директора, і оскільки роз'яснення питання давності складання додаткової угоди входить до предмету доказування та потребує спеціальних знань, то призначення судової технічної експертизи є необхідним.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 березня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С., Плут В.М.
За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 09 квітня 2013 року у зв'язку з хворобою суддя Видашенко Т.С. була замінена на суддю Волкова К.В.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просила її задовольнити, а також наполягала на призначенні у справі судової технічної експертизи.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, проти призначення у справі судової технічної експертизи заперечував.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 січня 2012 року між приватним акціонерним товариством „КРАЙ КЕРАМА" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Булдаковою Анастасією Олегівною (у зв'язку зі зміною прізвища в подальшому - фізична особа-підприємець Древетняк Анастасія Олегівна) (покупець) був укладений договір поставки №89 (далі - Договір, арк. с. 8-11).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставляти на користь покупця товари будівельної кераміки та керамограніту, далі за текстом - товар.
Згідно з пунктом 1.2. Договору покупець зобов'язується приймати та оплачувати зазначений товар відповідно до умов цього договору.
Асортимент та ціна товару, що поставляється за даним Договором, зазначені в специфікації, яка є його невід'ємною частиною і діє до затвердження сторонами нової специфікації (п. 1.3. Договору).
Порядок здійснення поставки товару сторони обумовили розділом 2 Договору, зокрема, згідно з пунктами 2.1.-2.2. Договору товар поставляється партіями з урахуванням замовлень покупця на умовах DDР склад покупця (в редакції ІНКОТЕРМС 2000).
Відповідно до пункту 2.8. Договору фактичний асортимент, кількість та ціна кожної партії товару зазначається у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна та порядок розрахунків сторонами визначені в розділі 3 Договору. Зокрема, пунктом 3.4. встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити постачальнику повну вартість поставленого товару протягом 120 (сто двадцять) календарних днів з дати поставки, вказаної в видатковій накладній, крім випадків передбачених пунктом 3.5. даного Договору.
Договір діє з дати підписання сторонами до 31 грудня 2013 року (пункт 8.1. Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу за видатковою накладною №2666 від 04 квітня 2012 року товар на загальну суму 83082,11 грн., за видатковою накладною №2664 від 05 квітня 2012 року товар на загальну суму 22838,98 грн., за видатковою накладною №2794 від 11 квітня 2012 року товар на загальну суму 90608,32 грн. (арк. с. 14-16).
Товар був прийнятий покупцем без будь-яких зауважень в повному обсязі, надані видаткові накладні підписані представником відповідача, та скріплені печаткою ФОП Булдакова А.О.
Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині оплати товару виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши позивачеві 6933,46грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 189595,95грн.
29 жовтня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. №115 про оплату поставленого товару в сумі 189595,95грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги (арк. с. 12-13).
Дана вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.
В процесі розгляду справи позивач у письмових поясненнях зазначив, що сума боргу відповідача зменшилась до 169595,95 грн., в підтвердження чого надав виписки по особовому рахунку, копії яких суд долучив до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору поставки, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого договору.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.4. Договору сторони встановили, що покупець зобов'язаний оплатити постачальнику повну вартість поставленого товару протягом 120 (сто двадцять) календарних днів з дати поставки, вказаної в видатковій накладній
В процесі розгляду справи відповідач надав до суду першої інстанції додаткову угоду від 15 лютого 2012 року №01 до Договору, укладену між приватним акціонерним товариством „КРАЙ КЕРАМА" в особі директора Жигалова Василя Дмитровича, що діяв на підставі статуту, та фізичною особою-підприємцем Булдаковою Анастасією Олегівною (арк. с. 36).
Цією додатковою угодою сторони внесли зміни, зокрема, до пункту 3.4. Договору, виклавши його в наступній редакції: « 3.4. Покупець зобов'язаний оплатити постачальнику повну вартість поставленого товару протягом 360 (триста шести десяти) календарних днів з дати поставки, вказаної в видатковій накладній, крім випадків передбачених пунктом 3.5. даного договору».
Таким чином, судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції відносно того, що строк грошового зобов'язання за договором поставки, з урахуванням умов укладеної між сторонами додаткової угоди №01 до Договору закінчується в період з 05 по 12 квітня 2013 року, тобто на момент подачі позовної заяви до суду, не настав.
На час розгляду справи судом апеляційної інстанції строк виконання грошового зобов'язання за Договором на підставі видаткових накладних №2666 від 04 квітня 2012 року та №2664 від 05 квітня 2012 року настав, проте судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду. Рішення місцевого господарського суду може бути скасовано в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України.
Такі підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2013 року у справі № 5002-29/4472-2012 відсутні, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції строк виконання грошового зобов'язання за Договором по жодній з видаткових накладних не настав, а тому відмова суду у задоволені позову є правомірною, і в той же час, не перешкоджає позивачу знову звернутися до суду за захистом своїх прав після настання строку виконання грошового зобов'язання.
Апеляційна скарга позивача ґрунтується на тому, що відмова в задоволенні позову не обґрунтована висновком судової технічної експертизи і свідчить про порушення статті 41 Господарського процесуального кодексу України та вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України про всебічний та повний розгляд всіх обставин справи.
Позивач наполягає на тому, що додаткова угода №01 від 15 лютого 2012 року до договору поставки №89 від 04 січня 2012 року, яка стала підставою для відмови в позові, складена не 15 лютого 2012 року, а після закінчення повноважень директора, і оскільки роз'яснення питання давності складання додаткової угоди входить до предмету доказування та потребує спеціальних знань, то призначення судової технічної експертизи є необхідним.
Свої доводи позивач обґрунтовує тим, що про існування додаткової угоди №01 від 15 лютого 2012 року до Договору, укладеної між приватним акціонерним товариством «КРАЙ КЕРАМА» в особі директора Жигалова Василя Дмитровича, що діє на підставі статуту, та фізичною особою-підприємцем Булдаковою Анастасією Олегівною, йому відомо не було. Дана додаткова угода на підприємстві відсутня. Директора ПАТ «КРАЙ КЕРАМА» Жигалова В.Д. з 31 березня 2012 року звільнено та при передачі справ 26 квітня 2012 року був підписаний акт прийому-передачі документів та печаток (арк. с. 76-77), згідно якого позивачу не було передано будь-якої додаткової угоди до договору та не передано основної печатки підприємства і вона досі знаходиться у колишнього директора.
На підставі викладеного, посилаючись на те, що текст додаткової угоди суперечить економічній доцільності та діловій практиці, позивач стверджує, що спірна додаткова угода укладена бувшим директором Жигаловим В.Д. вже після закінчення його повноважень на посаді директора. При цьому, справжність підпису на додатковій угоді колишнього директора Жигалова В.Д. сумнівів у позивача не викликає.
Судова колегія вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне.
Судом першої інстанції в судовому засіданні був досліджений оригінал додаткової угоди №01 від 15 лютого 2012 року до договору поставки №89 від 04 січня 2012 року, підписаної постачальником та покупцем та скріпленої печатками позивача та відповідача, а також оригінал договору поставки №89 від 04 січня 2012 року, підписаний постачальником та покупцем та скріплений печатками позивача та відповідача.
Таким чином, оскільки Договір та додаткова угода до нього скріплені печатками сторін, то вони є дійсними.
В судовому засіданні представник позивача на запитання суду пояснила, що ні Договір, ні додаткова угода до нього в судовому порядку ніким не оспорювалися та недійсними не визнавалися.
Що стосується дати укладення додаткової угоди №01 від 15 лютого 2012 року до Договору, то посилання позивача на відсутність у товариства печатки є неспроможними, оскільки наданий на підтвердження таких доводів акт прийому-передачі документів та печаток від 26 квітня 2012 року не є належним та допустимим доказом відсутності печатки у позивача в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Факт крадіжки печатки приватного акціонерного товариства "КРАЙ КЕРАМА" не встановлений, представник позивача в судовому засіданні пояснила, що до правоохоронних органів з приводу неповернення колишнім директором товариства печатки та фальсифікації документів позивач не звертався.
Судова колегія також звертає увагу на те, що на загальних зборах акціонерів приватного акціонерного товариства "КРАЙ КЕРАМА" було прийнято рішення, оформлене протоколом №1/2012 від 30 березня 2012 року (арк. с. 84-100), зокрема, припинити повноваження директора Жигалова В.Д. з 20 квітня 2012 року у зв'язку із закінченням строку призначення на посаду та усунути Жигалова В.Д. від виконання його посадових обов'язків з 31 березня 2012 року.
Отже, доводи представника позивача щодо звільнення директора Жигалов В.Д. у зв'язку з невиконанням ним своїх обов'язків та допущення порушень, що негативно впливали на діяльність товариства, є неспроможними. Таким чином, у суду немає підстав вважати, що до 31 березня 2012 року Жигалов В.Д. не мав належних повноважень для укладення договорів від імені товариства.
Відсутність додаткової угоди в документах позивача після звільнення директора Жигалова В.Д., на яку посилалась представник позивача в обґрунтування своїх доводів, не доводить її недійсність.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для призначення у справі технічної експертизи щодо давності складання спірної додаткової угоди через відсутність доказів вибуття печатки товариства з володіння останнього після звільнення директора Жигалова В.Д., відсутність звернень позивача до правоохоронних органів щодо фактів фальсифікації документів товариства, та виходячи з того, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки, а не недійсність додаткової угоди до Договору.
З наданих сторонами під час розгляду справи документів, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 169595,95грн. підтверджується документально, однак строк її погашення, з урахуванням внесених змін додатковою угодою №01 від 15 лютого 2012 року до Договору в пункт 3.4 Договору, станом на день винесення рішення у справі не настав.
Враховуючи наведене, колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві в задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений по накладних товар на підставі договору поставки №89 від 04 січня 2012 року у зв'язку з передчасним його поданням. При цьому, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав після настання строку виконання грошового зобов'язання.
Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "КРАЙ КЕРАМА" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2013 року у справі № 5002-29/4472-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді К.В. Волков
В.М. Плут
Розсилка:
1. Приватне акціонерне товариство "КРАЙ КЕРАМА"
(вул. Заводська, 2, с. Буча, Київська область, 08292)
2. Фізична особа-підприємець Древетняк Анастасія Олегівна
(вул. Шалфейна, 89, м. Сімферополь, 95050)
3. Фізична особа-підприємець Древетняк Анастасія Олегівна
(вул. Бородіна, 12, м. Сімферополь, 95022)