Справа № 362/1504/13-к
Провадження № 1-кп/362/123/13
15.04.2013м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - А.А. Бабіша
при секретарі - Н.М. Яренко, Я.О. Миколюка
з участю прокурора - Л.А. Гетьман
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
представника потерпілої - ОСОБА_3,
свідків - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100140000159 від 15.01.13 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тамбов, РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, маючого повну середню освіту, не одруженого, українця, гр-на України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
14.01.13 року близько 22 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 керував власним технічно справним автомобілем «ВАЗ-21093», державний реєстраційним номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Декабристів в м. Васильків Київської області. Під час руху напроти кафе «Світлана», розташованого по вулиці Декабристів, 60 в м. Васильків, водій ОСОБА_1, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, будучи неуважним, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не обрав швидкість руху такою, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, внаслідок чого втратив контроль над керуванням транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху з подальшим виїздом на зустрічний тротуар, після чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка перебувала на тротуарі, створивши своїми діями небезпеку для руху, загрозу життю та здоров'ю пішоходу ОСОБА_2, завдав матеріальних збитків.
Внаслідок наїзду у пішохода ОСОБА_2, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 076 м/д від 23.02.13, виявлено: «… внутрішньосуставний, оскольчатий перелом верхньої четверті лівої великоберцевої кістки», які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
В діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 та 12.2 ПДР України, а аварійна дорожня обстановка, що в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною подією і наслідками, що настали, була створена з його вини, в наслідок невиконання ним вищезгаданих пунктів ПДР України, а саме:
- п. 1.5 ПДР України - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху і інших осіб не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- 2.3 б) ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від управління цим засобом в дорозі;
- п. 2.9 а) ПДР України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- п. 12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним;
- п. 12.2 ПДР України - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю і показав, що 14.01.13 року у вечірній час, керуючи автомобілем ВАЗ НОМЕР_2, він їхав по м. Василькову, випивши до цього 1 літр пива. На той час дорога була слизькою, він рухався зі швидкістю 50 км/год., попереду нього ніякі авто не їхали. Навпроти АЗС та кафе «Світлана» по вул. Декабристів з лівої сторони перед ним на його смугу руху вискочив автомобіль темного кольору, марки і моделі він не знає, оскільки було темно і цього не було видно, він загальмував і його винесло на зустрічну смугу руху, на капоті його авто опинилась постраждала, яка була біля проїзної частини, потім вона впала з капоту і її підняв чоловік, з яким вона була. Крім цього чоловіка з потерпілою був ще хтось. Він, ОСОБА_1, зупинився, вийшов з авто і запитав, як її самопочуття, на що вона відповіла, що в неї болить нога. Потерпіла викликала швидку, яка її забрала. Працівників міліції він не чекав, а поїхав на приймальний покій, куди приїхав через 20 хвилин, всередину не заходив, чекав біля нього, але ніхто не виходив, і він поїхав, так і не дізнавшись в той вечір, що сталося. Про те, що сталось з потерпілою, він дізнався 20.01.13 р. від слідчого. Саном здоров'я потерплої він не цікавився. 19.02.2013 року він пропонував потерпілій 5000 грн., але вона відмовилась, оскільки захотіла 16 000 гривень.
Заявлений цивільний позов обвинувачений визнав частково в розмірі 2000 грн. матеріальної шкоди і 5 000 грн. моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 14.01.13 року біля 20 год. після роботи вона зайшла разом зі своїми знайомими в кафе «Світлана». Біля 22 год. 30 хв. вона, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 стали біля огорожі кафе «Світлана» і викликали по телефону таксі. Боковим поглядом вона побачила, що їде авто, відчула удар в ліву сторону ноги, від чого впала. Вона відкрила очі та побачила зліва ОСОБА_6, справа ОСОБА_2, а авто, яке їх збило, було за нею, фари світилися. Водій автомобіля, який їх збив, ні до кого з них не підходив. Вона і ОСОБА_6 піднялися першими, водій був в авто, ОСОБА_6 підійшов до нього і почав з ним розмовляти. Водій вийшов з-за керма і сказав, що йому помішав автомобіль, однак не цікавився, що з ними, в той час під'їхало таксі. Вона з ОСОБА_2 сіли в таксі і поїхали на прийомний покій. ОСОБА_6 на авто, яке їх збило, поїхав за ними. Швидку на місце ДТП вони не викликали. Вона з ОСОБА_6 довели ОСОБА_2 на прийомний покій, обвинувачений в лікарню не заходив, а через 5 хвилин, коли вони вийшли, то водія з авто, яке їх збило, вже не було, хоча ОСОБА_6 записав номери автомобіля, який їх збив, і сказав водію, щоб той не від'їжджав. ОСОБА_6 сказав їй, що водій нетверезий, на це було схоже, оскільки під час ДТП він вів себе неадекватно. Вони викликали міліцію. ОСОБА_2 зробили рентген, наклали гіпс і через 1 год. 30 хв. вони відвезли її додому. Вона ж, ОСОБА_5, від наїзду отримала забій. Пізніше ГАІ їм повідомило, що біля 2-ї школи знайшли вказаний автомобіль з водієм.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що після роботи 14.01.13 р. зайшов в кафе повечеряти. Коли він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вийшли з кафе близько 22 години, викликали таксі. Боковим зором він побачив, що до них наближається авто, побачив світло фар, швидкість в авто була велика, він припускає, що водій натиснув на гальма і пішов юзом. Він, ОСОБА_6, відчув удар в праву ногу і коліна, від якого впав. Він підняв голову і побачив потерпілу і ОСОБА_5, які теж лежали поруч. Він і ОСОБА_5 підвелися, а потерпіла не змогла. В цей час під'їхало таксі, в яке вони поклали ОСОБА_2 і відправили на прийомний покій, з нею поїхала ОСОБА_5. Водій вийшов з авто, але ніякої допомоги їм не надавав. Швидку і міліцію вони не викликали, бо ОСОБА_2 доставили на прийомний покій на таксі. Він, ОСОБА_6, підійшов до водія, сказав, що потрібно під'їхати на прийомний покій, щоб подивитися, чи є якісь травми, і сів до нього в авто, вони поїхали на прийомний покій. Він, ОСОБА_6, сказав водію, щоб той нікуди не тікав і запитав номери авто, але, коли вийшов через 5 хвилин, то обвинуваченого вже не було. Поведінка водія була йому незрозумілою, той був п'яний, нічим не цікавився. Перебуваючи ще на прийомному покої, вони викликали ДАІ. Він, ОСОБА_6, отримав теж тілесні ушкодження: забій ноги і тиждень не міг на неї стати. Про відшкодування шкоди йому нічого не відомо.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 14.01.13 року вона разом із своїми співробітниками: ОСОБА_6 і ОСОБА_5 були в кафе «Світлана». Коли закінчили вечеряти, вийшли з кафе і стали біля огорожі кафе, чекали таксі. На неї з правої сторони наїхав автомобіль, вона відчула удар в ногу і впала, свідомість при ДТП вона не втрачала. Ніяких інших авто при ДТП вона не бачила, так само, як і з якою швидкістю рухався автомобіль, що збив її. Потім її підняли ОСОБА_6 і ОСОБА_5, посадили в таксі і поїхали на прийомний покій. Водій авто, який її збив, до неї не підходив. На прийомному покої їй зробили рентген, наклали гіпс, десь через 1 годину 30 хвилин вона поїхала звідти. Приблизно через місяць до неї приїхав ОСОБА_1 і сказав, що дає 5 000 грн., щоб закрити справу, вона відповіла йому, що це замала ціна і це дуже мало. Обвинувачений пішов. Просила суд призначити обвинуваченому покарання по закону, але не позбавляти його волі.
Потерпілою ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 було подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної немайнової шкоди завданої злочином, в якому вона просила стягнути на її користь з ОСОБА_1 2847 грн. 64 коп. завданої матеріальної шкоди, 15000 грн. моральної (немайнової) шкоди. В судовому засіданні потерпіла свій позов підтримала повністю і показала, що вона до сьогоднішнього дня перебуває на лікарняному, приймає ліки за вказівкою лікаря і змащує пошкоджену ногу кремом. У неї є 13-річна донька і їй, ОСОБА_2, важко справлятися по господарству. Її станом здоров'я обвинувачений не цікавився.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що біля кафе було ДТП, про це їй розповів слідчий, але вона самого ДТП не бачила. У неї є авто «Форд Фієста» червоного кольору, але чи була вона на ньому в той день, не пам'ятає. Ставила вона його зазвичай біля кафе.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується документами кримінального провадження, які є матеріалах кримінального провадження, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.01.13 р., схемою та ілюстративною таблицею до нього (а.с. 4-14);
- протоколом огляду транспортного засобу, а саме: автомобіля ВАЗ 21093, н.з. НОМЕР_2 від 14.01.13 р. (а.с. 15);
- висновком експерта № 076 м/д, відповідно до якого у ОСОБА_2 мали місце внутрішньосуставний осколковий перелом верхньої четверті лівої великоберцевої кістки. Вказане тілесне ушкодження кваліфікується як середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості загоєння більше 21 дня, виникли внаслідок дії в верхню третину тупого предмета. Можливість виникнення тілесних ушкоджень у потерпілої в строки і за обставин, викладених в пункті «Встановив» постанови не виключається (а.с. 38);
- висновком експерта № 114А від 26.02.2013 р., відповідно до якого система робочого гальма автомобіля НОМЕР_2, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Рульове керування автомобіля «ВАЗ-21093», д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «ВАЗ-21093», д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено, та ілюстративною таблицею до нього (а.с. 42-46);
- висновком щодо результатів виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1 від 15.01.2013 р., відповідно до якого на момент огляду, який було проведено 15.01.2013 р о 00 год. 50 хв., ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 63).
Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Судом встановлено, що 14.01.2013 року потерпілій ОСОБА_2 наїздом було заподіяно ушкодження середнього ступеня тяжкості. За цей час за призначенням лікарів нею придбано медичних засобів на загальну суму 2847,64 грн., що підтверджується чеками, квитанціями, а тому позовні вимоги щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої 2847,64 грн. матеріальної шкоди підлягає до задоволення.
Що стосується стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди, то, враховуючи глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнала потерпіла, того, що вона до цього дня перебуває на лікарняному, що стверджується листком непрацездатності серії АВЯ № 522373, ступінь вини обвинуваченого, який завдав потерпілій моральної та фізичної шкоди, однак у вчиненому не розкаявся, здоров'ям потерпілої не цікавився, допомоги не надавав, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.
Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_1 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів невеликої тяжкості, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с. 57), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 60, 62), характеризується позитивно (а.с. 68).
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, обставин, пом'якшуючих відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 не виявлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи позитивну характеристику на ОСОБА_1 за місцем його проживання, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, думку потерпілої, вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний термін, оскільки таке покарання буде відповідати вище зазначеним вимогам закону та особі винного.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 3 (три) роки.
Обрати відносно ОСОБА_1 до звернення вироку до виконання запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду або іншого визначеного органу державної влади, а також не відлучатися з населеного пункту м. Василькова Київської області, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи.
Роз'яснити ОСОБА_8, що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної немайнової шкоди завданої злочином задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2847 грн. 64 коп. завданої матеріальної шкоди, 15000 грн. моральної (немайнової) шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок НДКЕЦ МВС України витрати, витрачені на проведення судово-автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 880,20 грн.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
Суддя А.А. Бабіш