Справа № 1506/5963/2012
Провадження 2/496/226/13
11.04.2013 року
Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.
при секретарі - Костецькій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Кредіт Груп» про стягнення грошових коштів, -
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з Приватного підприємства «Кредіт Груп» на її користь 9460 грн., сплачених за договором № 101537 від 20.04.2011 року та моральну шкоду у розмірі 2500 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 20.04.2011 року вона уклала з ПП «Кредіт Груп» угоду № 101537, предметом якої є надання позики після сплати відповідачу грошей. Зазначає, що дана угода була укладена під впливом обману та застосуванням нечесної підприємницької практики і тому вважається нікчемною. Дана угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і у зв'язку з чим просить повернути внесені по спірному договору кошти. Також вказує на те, що у зв»язку з викладеним перенесла моральні страждання - у неї погіршився сон, почалися скандали в родині, майже всі її накопичення через посадових осіб ПП «КредітГруп» були передані їм, вона вимушена до теперішнього часу віддавати взяті в позику у знайомих гроші на будівництво та оплату останнього внеску на рахунок відповідача, вона не отримала бажаного кредиту, за рахунок якого будувала б собі будинок. У зв»язку з викладеним вона звернулася з позовом до суду.
Позивачка у судовому засіданні на позовних вимогах наполягала і пояснила, що угода була укладена під впливом обману та застосування нечесної підприємницької практики і є нікчемною. Також пояснила, що внаслідок незаконної діяльності відповідача вона перенесла моральні страждання, моральну шкоду оцінює в 2500 грн.
Представник відповідача до судового засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день слухання справи, повідомлення про причини неявки від нього не надходило, а тому за згодою позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, на підставі статті 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 20.04.2011 року між ОСОБА_1 та ПП «Кредіт Груп» було укладено договір № 101357 з додатками №1 та №2 до нього, предметом якого є надання особі, що уклала договір, системи послуг, спрямованих на придбання клієнтом товару, на умовах діяльності програми «Платінум», яка базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання товарів з розстроченням платежу. ПП «Кредіт Груп» зобов'язується сформувати своєчасну спілку клієнтів, організувати своєчасну оплату товару, організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання клієнтом товару, здійснити оплату товару для клієнта та передати його клієнту, а позивачка зобов'язалася одноразово сплатити внесок на оформлення всіх необхідних документів за проведення заходів, пов»язаних з виконанням умов договору, проведенням видачі коштів, придбання товару клієнтом та оформлення відповідної документації, регулярно сплачувати загальний щомісячний платіж згідно умов, зазначених в додатку № 1 до даного договору, укласти з компанією відповідні договори з метою забезпечення своїх платіжних зобов»язань за цим договором, надати на вимогу компанії будь-які документи, необхідні для здійснення дій і правочинів, вказаних у договорі та додатках до нього (а.с. 10-16).
Згідно копії квитанцій (а.с. 17-30) за період з квітня 2011 року по травень 2012 року позивачка на рахунок відповідача сплатила суму у розмірі 9460,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами укладено правочин, предметом якого є надання послуг.
Статтею 3 Договору та Додатком № 1 до нього передбачені обов'язки учасника, а саме: сплатити гарантійний платіж, що становить 3000,00 грн., щомісячно сплачувати загальний платіж в сумі 340,00 грн., який включає чистий внесок в сумі 250,00 грн., за рахунок якого здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати в сумі 90,00 грн. (а.с. 10-12).
Відповідно до термінів, викладених в Додатку № 2 Договору, програма «Платніум» базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час, у порядку та на умовах, передбачених Договором та додатками до нього (а.с. 13-16).
Згідно ст. 4 умов Програми «Платінум» Додатку № 2 до договору № 101537 передбачений порядок проведення заходу по розподілу грошового фонду. За їх змістом вбачається, що рішення про передачу позивачу товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що діяльність Приватного підприємства «Кредіт Груп» вводить споживача в оману, оскільки програма «Платінум» формується виключно на коштах учасників програми, без залучення коштів Приватного підприємства «Кредвт Груп». Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам програми, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання позики, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.
Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Разом з тим, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що договір № 101537 від 20 квітня 2011 року з додатками №1 та №2, що укладений між сторонами, є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом.
За таких обставин та беручи до уваги те, що за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9460,00 грн., сплачених за договором № 101537 від 20.04.2011 року, підлягають задоволенню.
Статтею 4 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено право споживачів під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Згідно положень Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» завданою шкодою є завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров»я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об»єкта власності, за винятком самої продукції, що має дефект. Інших підстав для відшкодування моральної шкоди у правовідносинах щодо захисту прав споживачів не передбачено. За підстав, зазначених позивачем, та в силу ст.4 вищезазначеного Закону моральна шкода відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224- 226 ЦПК України, ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 4,18,19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Кредіт Груп» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Кредіт Груп» на користь ОСОБА_1 9460 грн., сплачених за договором № 101537 від 20.04.2011 року.
В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.
Стягнути з Приватного підприємства «Кредіт Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Біляївського районного
суду Одеської області Трушина О. І.