11 квітня 2013 р.Справа № 1570/7223/2012
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Яковлева Ю.В.
судді - Запорожана Д.В.
при секретаріПилипчук М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, заступника командира полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Охоти Олександра Івановича, заступника командира полку з кадрового забезпечення полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Фейзієва Рафаеля Фейзулаєвича про визнання протиправними дій, скасування наказу, -
встановиЛА:
28 листопада 2012 року, позивач звернувся до суду з позовом до Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, заступника командира полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Охоти Олександра Івановича, заступника командира полку з кадрового забезпечення полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Фейзієва Рафаеля Фейзулаєвича, про визнання дій відповідача по підготовці матеріалів для прийняття та підписання наказу № 315 від 10.09.2012 року полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області протиправними; визнання дій відповідача по видачі та підписанню наказу № 315 від 10.09.2012 року полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області протиправними; скасування наказу № 315 від 10.09.2012 року полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області; зобов'язання відповідача у документах особової справи позивача зазначити, що накладене дисциплінарне стягнення скасовано; зобов'язання відповідача підготувати характеристику на позивача, в якій не будуть міститися відомості стосовно накладення на нього дисциплінарного стягнення; зобов'язання відповідача публічно довести до відома особового складу Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області під час шикування про скасування наказу № 315 від 10.09.2012 року, мотивуючи його тим, що наказом № 315 від 10.09.2012 року «Про покарання співробітника полку» його необґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження за порушення ст.7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Так, відповідачем-2 і відповідачем-3 безпідставно зроблені висновки про допущення позивачем порушення, що виразилось у недоповіді командуванню роти та полку про ситуацію з ДТП, яка склалася 29.07.2012 року, оскільки остання мала місце у позаслужбовий час, а сам позивач не був учасником цього ДТП. На думку позивача, оскаржуваний наказ був виданий з метою подальшої відмови в погодженні раніше поданого ним рапорту про переведення на вищу посаду.
В судовому засіданні першої інстанції позивач позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в судовому засіданні першої інстанції позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, В останнє судове засідання першої інстанції представник відповідача-1 не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач-2 та відповідач-3 в судове засідання першої інстанції не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином; згідно наданої до канцелярії суду заяви просили відмовити в задоволенні позову через його необґрунтованість та розглянути справу без їх участі.
Суд першої інстанції своєю постановою від 14 січня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, заступника командира полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Охоти Олександра Івановича, заступника командира полку з кадрового забезпечення полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Фейзієва Рафаеля Фейзулаєвича про визнання протиправними дій, скасування наказу - відмовив.
ОСОБА_5 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 2005 року ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах. З 10.02.2012 року позивач перебував на посаді інспектора патрульної служби першої роти полку ПС при ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Наказом в.о. командира полку полковника міліції О.І. Охоти № 315 від 10.09.2012 року «Про покарання співробітника полку» за порушення вимог абзацу 14 статті 7 Дисциплінарного статут ОВС України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», що виразилось в недоповіді командуванню роти та полку про ситуацію, що склалася, інспектор патрульної служби першої роти полку ПС при ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшому сержанту міліції ОСОБА_5 оголошено зауваження.
Зі змісту оскаржуваного наказу № 315 від 10.09.2012 року вбачається, що 06.09.2012 року до полку ПС при ОМУ ГУМВС України в Одеській області з ВІОС УКЗ ГУМВС надійшла інформація про те, що 29.07.2012 року в м. Одесі по вул. Пантелеймонівська, 128, співробітник полку ОСОБА_5 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, про що не доповів керівництву.
По факту отримання з ВІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області інформації щодо скоєння дорожньо-транспортної пригоди старшим сержантом міліції ОСОБА_5, заступником командира полку з кадрового забезпечення полку ПС при ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції Р.Ф. Фейзієвим проведено службове розслідування, за результатами якого складений висновок від 10.09.2012 року.
В ході службового розслідування було встановлено, що 29.07.2012 року ОСОБА_5 о 05:00 годині за проханням своєї матерів повинен був перегнати її автомобіль марки Hyundai, модель Elantra, д/н НОМЕР_1, з вул. Пантелеймонівської до пров. Майський, 41. Підійшовши до автомобіля, він помітив механічні пошкодження задньої лівої частини, у зв'язку із чим викликав на місце наряд ДАІ для фіксації пошкодження, а також отримання довідки для подальшого надання до страхової компанії. Факт керування транспортним засобом та скоєння ДТП ОСОБА_5 заперечив.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 співробітниками ДАІ не складався, останньому було видано довідку про отримані транспортним засобом пошкодження. У зв'язку із тим, що ОСОБА_5 не керував автомобілем, факт ДТП співробітниками ДАІ зафіксований не був.
Згідно рапорту командира першої роти майора міліції Булгару М.І. від 07.09.2012 року на ім'я командира полку ПС при ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковника міліції Дзиги В.А., ОСОБА_5 про скоєння ДТП, яка мала місце 29.07.2012 року, та про інші обставини йому не доповів. 07.09.2012 року ОСОБА_5 надав пояснення по вищезазначеному факту, зазначивши, що факту, про який належить доповідати керівництву не було, пославшись на те, що він не є учасником ДТП, просив з цього приводу його більше не турбувати.
На підставі вищезазначеного заступник командира полку з кадрового забезпечення полку ПС при ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції Р.Ф. Фейзієв дійшов висновку про порушення ОСОБА_5 вимог абзацу 14 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС та вважав би оголосити останньому зауваження.
Судом встановлено, що за зверненням від імені громадянина ОСОБА_11 на блог Міністерства внутрішніх справ України та аналогічним за змістом рапортом старшого сержанта міліції ОСОБА_5 інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області проведено службове розслідування, за результатами якого складений висновок від 16.10.2012 року.
В ході службового розслідування встановлено, що 25.05.2012 року ОСОБА_5 звернувся до заступника начальника ОМУ підполковника міліції Фадєєва А.О. із рапортом про перевод до Київського РВ ОМУ ГУМВС.
Після візування рапорту працівники кадрового забезпечення Київського РВ ОМУ ГУМВС почали збирати документи щодо подальшого призначення сержанта міліції ОСОБА_5 на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС, у зв'язку із чим 16.08.2012 року до ВІОС УКЗ ГУМВС з Київського РВ ОМУ ГУМВС був направлений відповідний запит щодо погодження його призначення.
При проведенні перевірки співробітником ВІОС УКЗ ГУМВС по базі «Факт-Монітор-Адмінпрактика» було виявлено, що 29.07.2012 року в м. Одесі поблизу будинку № 28 по вул. Пантелеймонівській сталася ДТП за участю автомобіля марки Hyundai, модель Elantra, д/н НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_5. При цьому зазначена подія у ВІОС УКЗ ГУМВС облікована не була.
Серед іншого, інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області Л.А. Зайченко, з яким погодились начальник ВІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області полковник міліції О.С, Бурдейний, начальник УКЗ ГУМВС України в Одеській області полковник міліції Г.О. Доскевич, заступник начальника ГУМВС України в Одеській області полковник міліції Д.В. Фучеджи, зроблено висновок про порушення ОСОБА_5 вимог Дисциплінарного статут ОВС України, що виразилось у не доповіді керівництву про факт ДТП за участю його автомобіля, ненаданні копій документів про підстави керування вказаним автомобілем до груп з КЗ.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, а у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Згідно з ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Пунктом 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Частиною 3 статті 8 Дисциплінарного статуту передбачено обов'язок начальника попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що недоповідь ОСОБА_5 керівництву про факт ДТП за участю його автомобіля, по факту якої він викликав співробітників ДАІ, ненаданні копій документів про підстави керування вказаним автомобілем до груп з КЗ тощо, являється порушенням вимог абз.14 ст.7 Дисциплінарного статуту, у зв'язку із чим наказ № 315 від 10.09.2012 року, в основу якого покладений висновок за результатами службового розслідування від 10.09.2012 року (дії відповідача-2 по його видачі та підписанню), а підстави для його скасування відсутні. Будь-яких порушень з боку відповідача-3 при підготовці матеріалів для прийняття та підписання наказу № 315 від 10.09.2012 року судом не встановлено, у зв'язку із чим зазначені вимоги також не підлягають задоволенню. При цьому, в обґрунтування даних вимог позивачем покладені фактичні обставини, які узгоджуються із встановленими в ході службового розслідування та не суперечать їм, за виключенням належних наслідків цих подій, які ґрунтуються на особистому тлумаченні вимог законодавства позивачем.
З урахуванням вищезазначеного, не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги про зобов'язання відповідача-3 у документах особової справи позивача зазначити, що накладене дисциплінарне стягнення скасовано; зобов'язання відповідача-3 підготувати характеристику на позивача, в якій не будуть міститися відомості стосовно накладення на нього дисциплінарного стягнення; зобов'язання зобов'язати відповідача-3 публічно довести до відома особового складу Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області під час шикування про скасування наказу № 315 від 10.09.2012 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, заступника командира полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Охоти Олександра Івановича, заступника командира полку з кадрового забезпечення полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковника міліції Фейзієва Рафаеля Фейзулаєвича про визнання протиправними дій, скасування наказу, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя Ю.В. Яковлев
суддя Д.В. Запорожан