Справа: № 2а-17484/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
28 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі Павленко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012р. № 000104210.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за результатами якої складено акт № 624/42-10/22859846 від 25.06.2012 року.
Відповідно до акту перевірки позивачем порушено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Астеліт» завищено податковий кредит на суму 139924,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на зазначену суму, зокрема - вересень 2011р. на суму 48004,00 грн., січень 2012р. на суму 91920,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012р. № 0001014210, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 174905,00 грн., з них 139924,00 грн. - основний платіж та 34981,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що уточнюючий розрахунок є невід'ємною частиною декларації з ПДВ, відповідно дані такого розрахунку вважаються даними декларації, яка була уточнена, а отже подані уточнення враховуються в період, за який була подана декларація.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Астеліт», отримавши послуги від нерезидента у серпні 2011р. та грудні 2011р., помилково не задекларувало у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди податкові зобов'язання з ПДВ відповідно у сумі 100142,00 грн. за серпень 2011р. та ,00 грн. за грудень 2011р.
Виявивши в межах 1095 днів незадекларовані податкові зобов'язання з ПДВ у серпні 2011 року та грудні 2011 року, виправив зазначені помилки шляхом подання у травні 2012р. уточнених розрахунків № 9029359617 та № 9029362162 для відображення у повному обсязі податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2011р. та грудень 2011р.
У травні 2012р. ТОВ «Астеліт» були подані уточнюючі розрахунки № 9029366252 та № 9029372930, якими було виправлено показники сум податкового кредиту з ПДВ за послугами, придбаними у нерезидента на митній території України, і що не були в повному обсязі помилково задекларовані платником у минулих податкових періодах, а саме - за вересень 2011р. в розмірі 91920,00 грн. та за січень 2012р. в розмірі 48004,00 грн. (різниця сум між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом зумовлена тим, що частина отриманих послуг від нерезидента не використовувалась в оподаткованих операціях позивача).
Пунктом 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до п. 198.1 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
Згідно абз. 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Відповідно до положень п. 50.1 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у податкових деклараціях з ПДВ ТОВ «Астеліт» за серпень та грудень 2011 року були зазначені податкові зобов'язання, які виникли внаслідок придбання послуг від нерезидента на митній території України, про що було вказано в уточнюючих розрахунках, розрахунки між позивачем та його контрагентом-нерезидентом відбулись в серпні та грудні 2011 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Астеліт» правомірно зазначив суми податкового кредиту з ПДВ у деклараціях за вересень 2011 року та січень 2012 року при поданні уточнюючих розрахунків у травні 2012р.
Крім того, позивач не подавав заяв та не здійснював будь-яких інших дій щодо повернення з бюджету раніш сплачених сум ПДВ у зв'язку з поданням уточнюючих розрахунків.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 02.04.2013 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.