Справа: № 826/570/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
09 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.
при секретарі - Синициній К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ПАТ «Укргазбуд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 16.08.2012 р. № 1409/17-05, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, Погребною Вікторією Борисівною - головним держаним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, радником податкової служби І рангу, згідно до вимог статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, була проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, державного мита, збору за першу реєстрацію транспортних засобів, правильності заповнення податкового розрахунку за ф. № 1-ДФ за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 11.10.2012 року № 6600/22-217/14277604, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 164.2.19, п. 164.2 ст. 164, п. 168.4 ст. 168, п.п. «а» п. 171.2 ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, щодо неперерахування до бюджету належних сум податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 150,81 грн. станом на 30.06.2012 р.
На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001371705 від 01.11.2012 р., яким ПАТ «Укргазбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 38 319,57 грн., з яких 1 150,81 грн. - основного платежу та 37 168,76 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001371705 від 01.11.2012 р. складено контролюючим органом із порушенням вимог встановлених Податковим кодексом України.
Судом першої інстанції встановлено, що вищевказані штрафні (фінансові) санкції були нараховані відповідачем за порушення позивачем податкового законодавства, опис якого міститься у п.3.5.1.2 Акта перевірки від 11.10.2012 р. № 6600/22-217/14277604.
З п.3.5.1.2 Акта перевірки вбачається, що у результаті перевірки підсумків утримання податку на доходи фізичних осіб та своєчасності перерахування податку до бюджету встановлено, що за фактом виплачених доходів фізичним особам у січні, травні, червні, з жовтня по грудень 2011 р., з січня по березень, у червні 2012 р. несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 230 435,62 грн.
Також перевіркою встановлено, що станом на кінець перевіряємого періоду (на 30.06.2012 р.) не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 150,81 грн.
Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно п. 6 вказаного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п. 5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Судом першої інстанції встановлено, що в п. 3.5.1.2 Акту перевірки, де описується порушення податкового законодавства щодо сплати податку з доходів фізичних осіб, відповідачем взагалі не зазначається жодного первинного документа пов'язаного із обліком та сплатою податку з доходів фізичних осіб, або іншого належного доказу наявності факту порушення, а тому висновки про порушення, викладені у п. 3.5.1.2 Акта перевірки зроблені відповідачем необґрунтовано, без посилання на первинні документи що підтверджують факт наявності порушення, тобто з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок.
Отже, вищевказаний Акт перевірки, в якому було викладено вказане порушення, не може вважатися носієм доказової інформації про виявлені порушення сплати податку з доходів фізичних осіб, а тому прийняте на підставі такого Акта перевірки податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, також є прийнятим необґрунтовано.
Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта перевірки не можуть бути доказовою базою при розгляді справи в суді, крім випадків коли факти, встановлені в Акті, підтверджені відповідним судовим рішенням (що набрало законної сили). А отже, висновки, викладені в Акті перевірки, повинні підтверджуватися контролюючим органом в судовому засіданні допустимими доказами.
Судом першої інстанції, жодних допустимих доказів, на підтвердження висновків відповідача, які викладені в Акті перевірки, не встановлено.
Крім того, належних доказів на підтвердження, того, з якої саме суми основного платежу відповідачем було вирахувано суму штрафних санкцій 75 % в розмірі 37 168,76, а також штрафної санкції в розмірі 3 гривни, судом першої інстанції не встановлено, а заперечення, надане відповідачем, не містить будь яких розрахунків та посилань на відповідні норми законодавства.
Вказані обставини також не були пояснені представником відповідача і в суді апеляційної інстанції.
У зв»язку з викладеним було встановлено, що сума штрафних санкцій та основного платежу, зазначених в розрахунку (1 150,81 + 37 168,76 + 3 = 38 322,57) не збігається із сумою нарахувань зазначених в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні (1 150,81 + 37 168,76 = 38 319,57).
Крім того, у пункті 3.5.1.2 Акта перевірки від 11.10.2012 р. № 6600/22-217/14277604 податковий інспектор зазначає, що станом на кінець перевіряємого періоду (на 30.06.2012 р.) позивачем не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 150,81 грн.
Проте, як видно з наявних доказів у справі, дане твердження перевіряючого не відповідає фактичним обставинам, що підтверджується платіжним дорученням № 3282 від 27.06.2012 р., згідно якого позивачем до бюджету було перераховано 43 165,70 грн. податку з доходів фізичних осіб із з/п за травень 2012 р. Крім того, як вбачається із оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411 за січень-червень 2012 р. по податку з доходів фізичних осіб, у позивача рахується переплата в розмірі 59 012,12 грн.
Встановлено також, що відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 11.10.2004 р. було порушено провадження по справі № 23/668-6 про банкрутство АТФ «Укргазбуд».
Пунктом 4 резолютивної частини вказаної ухвали суду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Судове провадження по даній справи про банкрутство триває станом на час розгляду цієї адміністративної справи по суті, що підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. по справі № 23/668-6-15/518-6-50/199-6, та відповідно також діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
За правилами статті 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною 7 ст. 12 вказаного Закону, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію, не відповідає вимогам законодавства, тобто є незаконним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» вказано: «Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). За змістом статті 12 Закону, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.
Отже, відповідачем неправомірно було нараховано штрафні санкції за затримку сплати податкових зобов'язань граничний строк, яких припадав на період дії мараторію на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку із порушенням справи про банкрутство
На підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001371705 від 01.11.2012 р. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки Акта перевірки позивача є необґрунтованими, та такими що спростовуються доказами наявними у справі
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.