"02" грудня 2011 р. справа № 2а-36/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Суховарова А.В. Божко Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську
апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконкому Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області
на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2011 року
у справі № 2а-36/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області
про перерахунок допомоги, -
Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2011 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 до УПСЗН Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі -Управління) задоволено частково, визнано протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік; зобов'язано Управління перерахувати та виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення позивачу за 2010 рік згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що позивач є особою, яка постраждала віна слідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом IІI групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК серії МСЕ-ДНА-01 №635274 (а.с.9, 11).
На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення інвалідам IIІ групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Однак, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку допомоги на оздоровлення, яка передбачена статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений законами про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на певний рік.
Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і у 2010 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст.48 зазначеного Закону.
Згідно довідки Управління позивачу одноразова допомога на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров'ю за 2010 рік була виплачена 29.06.2010 року у розмірі 90,00 грн. (а.с.17).
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся з позовом до суду 14.12.2010 року (а.с.1), тобто в межах шестимісячного строку.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги за 2010 рік.
На підставі вище викладеного, колегія суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області -залишити без задоволення.
Постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2011 року у справі № 2а-36/11 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає згідно ч.10 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Л.А. Божко