"07" листопада 2011 р. справа № 2а-6090/10/0812
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Суховарова А.В. Божко Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя
на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2010 року
у справі № 2а-6090/10
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі по тексту -Управління) задоволено частково: визнано протиправними дії Управління щодо відмови позивачу у перерахунку основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоровію, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління здійснити позивачу перерахунок основної державної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком за період з 25.05.2010 року по 30.12.2010 року та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, як інваліду -чорнобильцю ІІІ групи захворювання за період з 23.05.2010 року по 30.12.2010 року, згідно ст.50, ч.4 ст.54 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом II групи безстроково, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК серії МА №012429, яка посвідчує, що її захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.7, 8).
Позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії на підставі ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визнано підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 зазначеного закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку Управлінні та отримує пенсію згідно ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не оспорюється відповідачем.
Встановлено, що Управління нараховувало та виплачувало позивачу основну та додаткову пенсію у різні періоди відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 27.12.2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.05.2008 року №530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 26.07.1996 року №831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року»та від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основна та додаткова пенсії позивачу згідно ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинна розраховуватися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлюється законами про Державний бюджет на відповідні роки.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст., ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся з позовом до суду 23.11.2010 року (а.с.2) та не довів, що пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду з поважних причин, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку, а саме з 23.05.2010 року.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги починаючи з 23.05.2010 року.
При визначенні періоду перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії, колегія суддів враховує те, що позивачу інвалідність, яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, встановлена безстроково, призначення та виплата пенсії носить безстроковий характер, за заявою пенсіонера вид пенсії може змінюватися, а тому визначення кінцевого періоду перерахунку та виплати пенсії вважає недоцільним.
Проте, судом першої інстанції помилково зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок основної державної пенсії за період з 25.05.2010 року та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду -чорнобильцю ІІІ групи захворювання.
На підставі вище викладеного, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні.
Керуючись п.2 ч.1 ст.198, ч.1 ст.201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя -задовольнити частково.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-6090/10 -змінити, виклавши абзац третій та четвертий резолютивної частини постанови у редакції:
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду IІ групи, основної державної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.50, ч.4 ст.54 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 23 травня 2010 року, з урахування виплачених сум.
В іншій частині постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-6090/10 - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Л.А. Божко