83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.04.13 р. Справа № 905/2143/13
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Козачук Ю.С. - довіреність від 27.11.2012р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Публічного акціонерного товариства «Гайворонський спеціалізований кар'єр»
м. Гайворон Кіровоградської області
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-Дон» м. Донецьк
про стягнення 20912,12грн. попередньої оплати, пені
Публічне акціонерне товариство «Гайворонський спеціалізований кар'єр» звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-Дон» про стягнення 20912,12грн., з яких: 18340,00грн. - попередня оплата, яка перерахована платіжними дорученнями № 77 від 16.01.2012р., № 580 від 03.04.2012р. на виконання умов договору поставки № Л2012-2 від 10.01.2012р., 2572,12грн. - пеня, яка нарахована за період з 01.04.2012р. по 01.10.2012р. відповідно до п. 6.2 договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним відповідачу була перерахована за платіжними дорученнями № 77 від 16.01.2012р., № 580 від 03.04.2012р. сума попередньої оплати за товар, який узгоджений сторонами в договорі поставки № Л2012-2 від 10.01.2012р., однак, відповідач всупереч умовам договору зазначений товар не поставив, суму попередньої оплати повернув лише частково.
В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір поставки № Л2012-2 від 10.01.2012р. з специфікацією, рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 10.01.2012р. на суму 40740,00грн., платіжні доручення № 77 від 16.01.2012р. на суму 5000,00грн., № 580 від 03.04.2012р. на суму 35740,00грн., претензію від 30.11.2012р. з вимогою повернути попередню оплату, яка отримана уповноваженою особою відповідача, підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт звірки.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.
2
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми попередньої оплати, яка перерахована останньому позивачем платіжними дорученнями № 77 від 16.01.2012р., № 580 від 03.04.2012р. на виконання умов договору поставки № Л2012-2 від 10.01.2012р., але не отоварена в узгоджені сторонами строки, а також пені за порушення грошового зобов'язання.
За своїм змістом та правовою природою договір № Л2012-2 від 10.01.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 10.01.2012р. сторонами підписаний договір поставки № Л2012-2, відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.4 якого постачальник (відповідач) передає у власність покупця (позивача) товар, найменування, одиниці виміру та загальна кількість якого визначаються у специфікації, яка є його невід'ємною частиною, а покупець приймає та оплачує товар за наступними умовами: передоплата в розмірі 10% від суми 40740,00грн. протягом 10 календарних днів з моменту укладання договору; остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 5 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення факсимільним зв'язком постачальника про готовність до відвантаження товару, але не пізніше 1/04-2012 року.
В специфікації № 1 сторони погодили найменування товару, що постачається - плита рухома нижня (кр. № 3450.02-011) в кількості 1 шт. на суму 40740,00грн.; строк поставки - кінець березня 2012р.
Пунктом 9.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання і діє до повного його виконання, але не пізніше за 10 січня 2013р.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Позивач повинен був провести оплату визначеного договором товару до зазначеного в пункті 2.4 договору, тобто до 01.04.2012р., що ним виконано в повному обсязі.
Господарським судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру на попередню оплату № СФ-0000003 від 10.01.2012р. на суму 40740,00грн., який позивачем був оплачений в повному розмірі, про що свідчать платіжні доручення № 77 від 16.01.2012р. на суму 5000,00грн., № 580 від 03.04.2012р. на суму 35740,00грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
Таким чином, позивач належним чином виконав умову договору щодо попередньої оплати товару відповідно до умов п. 2.4 договору.
Сторони в специфікації узгодили, що відповідач зобов'язаний поставити товар в сумі 40740,00грн. в кінці березня 2012р.
Частина 1 ст.664 ЦК України встановлює момент виконання обов'язку продавця передати товар, який вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Таким чином, відповідач як продавець повинен надати у розпорядження покупця (позивача) товар та повідомити його про готовність до передачі в кінці березня 2012р., що ним не зроблено.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув частину попередньої оплати в загальній сумі 22400,00грн., таким чином не отовареною залишилася продукція в розмірі 18340,00грн.
3
У відповідності з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У зв'язку з тим, що товар не був переданий у строк, обумовлений сторонами в договорі, позивач 04 грудня 2012р. направив відповідачу претензію від 30.11.2012р. з вимогою повернути суму попередньої оплати, яка залишена останнім без відповіді та задоволення
Відповідачем, на час звернення із позовом, поставка товару не здійснена, грошові кошти позивачу неповернуті, що також підтверджується підписаним сторонами без зауважень та заперечень актом звірки, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 18340,00грн. в повному обсязі.
Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо повернення попередньої оплати, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 6.2 договору, а саме нарахування пені в розмірі 2572,12грн. за період з 01.04.2012р. по 01.10.2012р.
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Згідно п. 6.2 договору у разі несвоєчасного виконання своїх зобов'язань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення.
Господарський суд, перевіривши наданий розрахунок пені та провівши власний, задовольняє вимоги позивача в цій частині в повному обсязі, оскільки матеріалами справи доведений факт порушення грошового зобов'язання відповідача та розмір пені, розрахований позивачем не перевищує розміру пені, розрахованого господарським судом з урахуванням термінів часткового повернення грошових коштів та вимог загальної методики нарахування.
Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача, на нього покладається судовий збір в розмірі, сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду з позовом.
На підставі ст.ст. 526,530,546,549,610,612,664,693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Гайворонський спеціалізований кар'єр» м. Гайворон Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-Дон» м. Донецьк про стягнення 20912,12грн., з яких: 18340,00грн. - попередня оплата, 2572,12грн. - пеня в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-Дон» м. Донецьк-83024, вул. Молодогвардійців, 1 «В», ЄДРПОУ 34746386 на користь Публічного акціонерного товариства «Гайворонський спеціалізований кар'єр» м. Гайворон Кіровоградської області-26300, пров. Кар'єрський, 2, ЄДРПОУ 20657268 попередню оплату в сумі 18340,00грн., 2572,12грн. - пені, 1720,50грн. - судового збору.
Суддя Гринько С.Ю.
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 11.04.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.