83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.04.13 р. Справа № 37/321
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.
За участю представників:
Від позивача: Гнедой А.Ю. за довіреністю
Від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Малого приватного підприємства "Будавтотехніка", м. Донецьк
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівельний комбінат", м. Донецьк
про: стягнення заборгованості за проведення ремонту крану МКГ-25БР у розмірі 36041,32 грн, -
На підставі ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача ухвалою суду від 12.12.11р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів.
Мале приватне підприємство "Будавтотехніка", м. Донецьк (далі- Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівельний комбінат", м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за проведення ремонту крану МКГ-25БР у розмірі 36041,32 грн., з яких27 631,41грн. - основна заборгованість, 2 221,11грн. -3% річних, 6 161,80 грн. - інфляційні витрати.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на проведення ним відновлювального ремонту крану МКГ-25БР з метою подальшого використання по призначенню, не зарахування понесених витрат до орендної плати, внаслідок чого виникли підстави для стягнення таких витрат.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 526, 549-551, 625, 776, 778 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 21, 22, 28, 32, 33, 35, 54 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2011р. за вказаним позовом порушено провадження у справі.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.11.2011р., у зв'язку з перебуванням судді Попкова Д.О. на лікарняному, справу №37/321 передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого справу передано на розгляд судді Курило Г.Є.
07 грудня 2011р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність письмової згоди Відповідача на ремонт майна, не зазначення поліпшення майна на суму 36 041,32грн. в акті приймання-передачі та не надсилання Позивачем протягом дії Договору жодних вимог, претензій або рахунків Відповідачу.
11 січня 2012р. Відповідачем надано заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначено, що перебіг строку позовної давності почався зі спливом семиденного строку з дня пред'явлення вимоги кредитором, а саме з 02.11.2005р. та сплинув 02.11.2008., у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі.
Позивачем 18.01.2012р. через канцелярію суду надано письмові пояснення щодо застосування строку позовної давності, в яких зазначено, що строк позовної давності не пропущений, оскільки заборгованість Відповідача виникла з 23.02.2009р.
Тієї ж дати Позивач надав письмові пояснення на відзив, в яких зазначив, що згода Орендодавця на проведення ремонту підтверджується калькуляцією ремонту, підписаною сторонами у 2005році, а також вказав, що посилання Відповідача на зарахування зустрічних вимог свідчить про його обізнаність про заборгованість та згоду з нею.
Ухвалою від 19.01.2012р. господарський суд зупинив провадження у справі №37/321 до розгляду пов'язаної з нею іншої справи 38/228.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.08.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Курило Г.Є. на лікарняному, справу №37/321 передано на потворний автоматичний розподіл, в результаті якого для розгляду справи призначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2013р. провадження у справі №37/321 поновлено, у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, а саме з закінченням розгляду справи №38/228.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про судове засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.
Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
23.02.2005р. між Позивачем (орендарем) та Відповідачем (орендодавцем) укладений договір оренди №18 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування кран МКГ-25БР, зав.№356, вантажопідйомністю 25 т., надалі майно, та здійснює щомісячні платежі за користування майном на умовах даного договору.
Орендна плата визначається відповідно до калькуляції вартості оренди майна, узгодженої сторонами за договором та складає 3500,00 гривень на місяць з урахуванням ПДВ. В тому випадку якщо індекс інфляції буде перевищувати одновідсотковий рубіж з моменту укладання договору то вартість оренди коригується на індекс інфляції. Орендні платежі здійснюються орендарем на підставі даного договору та рахунків орендодавця щомісячно шляхом перерахування суми орендної плати на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).
Відповідно до п.6.3 Договору Орендар має право проводити ремонт майна в залік витрат по орендній платі в разі наявності письмової згоди Орендодавця на такий ремонт. Сума таких залікових коштів не може перевищувати суми амортизаційних відрахувань на орендоване майно за відповідний період у відповідності з калькуляцією орендної плати.
Пунктом 10.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 22.02.2006р.) встановлено, що він діє з моменту його підписання до 22.02.2009р.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендоване майно передається орендодавцем орендарю по акту приймання-передачі не пізніше 10 днів з моменту підписання даного договору. Акт приймання передачі є невід'ємною частиною даного договору. В акті зазначається стан майна на момент його передачі в оренду та його вартість.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 23.02.2005р. (а.с.45) підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств, в якому зазначено, що кран розкоплектован; запасні частини, яких не вистачає, агрегати та вузли, вказані в дефектній відомості, яка підписана сторонами за договором.
Крім того, сторонами складено дефектний акт без дати (а.с.12), в якому зазначено, що в результаті огляду, розборки, дефектовки вузлів та деталей крану комісією МПП «Будавтотехніка» встановлено, що на крані вибраковані або повністю відсутні певні вузли та деталі.
27.10.2009р. сторонами складено та підписано акт приймання-передачі (а.с.70), відповідно до якого Орендар повернув Орендодавцю орендоване майно. Зазначений акт містить запис про відсутність електродвигуна головного підйому Р-30 КТВ - 900 об/хв.
23.09.2011р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією, в якій вимагав сплатити витрати за проведений ремонт крану на гусеничному ході МКЩ-25 БР на загальну суму 27 631,41грн., яку не зараховано до витрат по орендній платі.
Посилаючись на проведення відновлювального ремонту крану МКГ-25БР з метою подальшого використання по призначенню та не зарахування понесених витрат до орендної плати, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання зобов'язань з відшкодування вартості здійснених ремонтних робіт.
Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди №18 від 23.02.2005р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В контексті наведених норм укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення №18 від 23.02.2005р. є належною підставою для виникнення зобов'язань, передбачених його умовами.
Виходячи із наведеного Позивачем правового обґрунтування позову, наданих до матеріалів справи доказів на їх підтвердження і формулювання позовних вимог, суд розцінює останні саме як вимоги про відшкодування вартості здійснених ремонтних робіт в порядку ст. 776 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем відновлено втрачені якісні характеристики крану, які є необхідними для подальшої його експлуатації та відновлені його основні конструктивні елементи, отже здійснений ним ремонт є капітальним.
Частиною 2 ст. 776 Цивільного кодексу України передбачено, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, інше встановлене п. 6.3 Договору, яким передбачено, що Орендар має право проводити ремонт майна в залік витрат по орендній платі в разі наявності письмової згоди Орендодавця на такий ремонт. Сума таких залікових коштів не може перевищувати суми амортизаційних відрахувань на орендоване майно за відповідний період у відповідності з калькуляцією орендної плати.
Між тим, Позивачем не надано доказів згоди Орендодавця на ремонт орендованого майна.
Посилання Позивача на погодження ремонту майна в сумі 27 631,41грн. шляхом підписання калькуляції ремонту (а.с.13) судом до уваги не приймається, оскільки, по перше, калькуляція лише дає можливість визначити планову вартість витрат на ремонт і є основою для його оцінки, по-друге, зазначена калькуляція не містить дати її складання, отже суд не може розцінити даний документи в якості належного доказу на підтвердження факту надання згоди Орендодавця на проведення Орендарем ремонту на зазначену суму, оскільки згода на ремонт повинна передувати проведенню ремонту.
Суд також не приймає в якості належного доказу отримання згоди Відповідача на проведення ремонту лист директора МПП «Будавтотехніка» на адресу ВАТ «Донецький ЗДК» від 10.04.2006р. № 24/4, з проханням надати згоду на виконання робіт щодо ремонту крана, на якому стоїть резолюція невстановленої особи про проведення взаємозаліку на суму 27 631,41 грн., оскільки згода на проведення ремонту повинна передувати його проведенню (ремонт проведений у 2005 році).
Таким чином, Позивач не мав права проводити ремонт предмета оренди за відсутності передбаченої договором оренди згоди Відповідача.
Що стосується посилань Позивача на застосування до спірних правовідносин приписів ч.3 ст.776 ЦК України, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.776 ЦК України передбачено, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:
1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;
2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Таким чином, для застосування зазначеної норми закону необхідно встановити наявність сукупності таких умов, як: здійснення ремонтних робіт Орендарем замість Орендодавця, який ухилявся від виконання відповідних обов'язків; - не проведення Орендодавцем капітального ремонту речі перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору.
В якості доказів на підтвердження факту неможливості використання речі за призначенням в момент її передачі в оренду Позивач вказує на дефектний акт без номера без дати (а.с.12), складений представниками Позивача та Відповідача, що підтверджує відсутність певних вузлів та агрегатів на крані. Проте відсутність дати складання цього документа не дає підстави вважати даний акт складеним в момент передачі об'єкта оренди Позивачу.
Натомість відомість дефектів та ушкоджень стрілового самохідного крану МКГ-25БР станом на 28.02.2005р. (а.с.137-139), складена на підставі результатів проведеного візуально-оптичного огляду експертною комісією ТОВ «Лабораторія НК и ТД», в якій зазначено про неможливість подальшої експлуатації стрілового самохідного крану МКГ-25БР до виконання ремонтних робіт, усунення всіх виявлених дефектів та ушкоджень, приведення крану у відповідність вимог ДНАОП №0.00-1.03-02 «Правил устрою та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів» є належним доказом на підтвердження факту неможливості використання речі за призначенням.
Проте, Позивачем не надано до матеріалів справи доказів ухилення Відповідача від проведення ремонтних робіт.
Посилання Позивача на відсутність у Відповідача дозволу на проведення робіт підвищеної безпеки не є доказом відмови останнього від проведення ремонтних робіт, оскільки за відсутністю такого дозволу Відповідач не позбавлений права замовити їх проведення третій особі, яка має дозвіл.
Отже, недоведеність Позивачем факту ухилення Відповідача від проведення ремонтних робіт вказує на відсутність у Позивача законних підстав проводити ремонт об'єкта оренди самостійно.
Крім того, ч.3 ст.773 ЦК України встановлено заборону наймачу змінювати стан речі, переданої йому у найм без згоди наймодавця.
Зазначена правова норма кореспондується з приписами ч.1 ст.785 ЦК України щодо зобов'язання наймача повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу.
Аналізуючи зазначені вище норм права, суд зазначає, що річ, передана у найм повинна використовуватися наймачем у тому стані, в якому вона була йому передана. Будь-яка зміна стану речі, в тому числі і її поліпшення, може бути проведена наймачем виключно за згодою наймодавця.
Дійсно, проведення ремонту крану Позивачем підтверджується як матеріалами справи, зокрема - експертними висновками № Кр 92563. Д-2005-П від 10.03.2005р. (а.с. 14-22), які проведено після здійснення ремонту, відповідно до яких технічний стан крану допускає його тимчасову експлуатацію з паспортними характеристиками та вимогами заводу виробника, так і не заперечується Відповідачем, про що свідчить підписаний обома сторонами акт прийому-передачі робіт № 86/10 від 25.10.2005р. про те, що Замовник - Відповідач не має претензій до Виконавця - Позивача з приводу виконаних ремонтних робіт на суму 27 631,42 грн.
Факт проведення ремонту крану Позивачем лише підтверджує зміну стану речі в порівнянні до її стану на момент здачі в оренду.
Проте, вимога Позивача про відшкодування вартості проведених робіт залежить від отримання згоди Відповідача на проведення ремонту, (зміну стану речі), що призвело до поліпшення майна, оскільки проведений капітальний ремонт крану збільшив його вартість порівняно з вартістю станом на момент його передачі Позивачу.
Наслідки зміни наймачем стану речі без згоди наймодавця визначені ст. 778 ЦК України.
За приписами ч.5 зазначеної статті, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Крім того, Відповідач в своїх запереченнях вказує на той факт, що відповідно до акта приймання-передачі об'єкта з оренди від 27.10.2009р. встановлено відсутність електродвигуна підйому Р-30кВт - 900 об/хв., що вказує на повернення позивачем крану з оренди в неналежному (невідремонтованому) стані, що виключає можливість відшкодування витрат на ремонт через відсутність доказів відремонтованого стану крана на момент його повернення.
Суд також зазначає, що Позивачем не доведено факту проведення ремонту саме на суму 27 631,41грн.
Так, у підтвердження проведення ремонту до матеріалів справи надано калькуляцію ремонту крану на гусеничному ходу МКГ-25БР, рахунок №249/09 від 01.03.2005р. та накладну №249/09 від 02.03.2005р., копію листів з книги обліку нарядів на виконання робіт.
Як вже зазначалось вище, надана позивачем калькуляція дає можливість визначити планову вартість ремонту і є основою для його оцінки, з огляду на що вона не може розцінюватись як доказ проведення Позивачем ремонту саме на суму 27 631,41грн.
Крім того зазначена калькуляція необґрунтовано включає прибуток в розмірі 5% від вартості ремонту, який не може бути віднесений до витрат з ремонту.
Представлені Позивачем накладні та рахунок є розрахунковими документами, які лише підтверджують поставку Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасне будівництво» Малому приватному підприємству «Будавтотехніка» певних товарів на загальну суму 16 139грн. та їх оплату, проте данні документи не підтверджують факт встановлення перелічених в накладних вузлів та агрегатів на кран, використання матеріалів (наприклад, краска, ізолента, кість малярна) в ремонті крана.
Ксерокопія листів з книги обліку нарядів на виконання робіт не містить переліку ремонтних робіт з встановлення певних вузлів та агрегатів на кран, використання матеріалів в ремонті крана.
Інших доказів, які б свідчили про проведення Позивачем ремонту саме на зазначену ним суму - 27 631,41грн., до матеріалів справи не надано.
Що стосується заперечень Відповідача проти позовних вимог з підстав зарахування витрат на ремонт в рахунок орендної плати Позивача у вересні 2006р., судом до уваги не приймається з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2013р. по справі №38/228, до розгляду якої зупинено провадження у справі №37/321 з метою встановлення факту зарахування Відповідачем витрат Позивача на ремонт в рахунок орендної плати у вересні 2006р., відмовлено у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність. Таким чином, вищевказаним рішенням факт зарахування Відповідачем витрат на ремонт в рахунок орендної плати не встановлювався.
За приписами ст.601 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог слід вважати лише таку, в якій міститься беззаперечний висновок про зарахування одних вимог іншими однорідними вимогами.
В свою чергу, заява Позивача про надання згоди на виконання робіт по ремонту крану МКГ-25БР на суму 27 631,41грн. в рахунок зобов'язань по орендній платі згідно п.6.3 не може бути розцінена як заява про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» слідує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону).
Ненадання Відповідачем первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували зарахування зустрічних однорідних вимог, свідчить про відсутність доказів такого зарахування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Беручи до уваги, що Позивач належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість позовних вимог про стягнення вартості ремонту, правові підстави для стягнення 27 631,41грн. та, як наслідок, 3% річних в сумі 2 221,11грн. та інфляційних витрат в розмірі 6 161,80грн. - у суду відсутні.
Наведене зумовлює висновок про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Посилання Відповідача на сплив позовної давності для заявлених позовних вимог не приймається судом до уваги через недоведеність порушення цивільного права Позивача та безпідставність позовних вимог.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства "Будавтотехніка", м. Донецьк до відповідача Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівельний комбінат", м.Донецьк про стягнення заборгованості за проведення ремонту крану МКГ-25БР у розмірі 36041,32 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Чернова О.В.