Справа № 1805/13202/2012
Провадження № 2/591/498/13
09 квітня 2013 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Москаленко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа : Комунальне підприємство « Сумижитло « Сумської міської ради про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна, припинення права власності на частку в майні, відшкодування збитків,
позивачка звернулася до суду з позовом, свої уточнені вимоги мотивує тим, що вона та відповідачі, згідно з договором про поділ нерухомого майна від 11.08.2009 р, є співвласниками в рівних частках ( по 1/3 частини ) квартири АДРЕСА_1. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15.01.2010 року було визнано мирову угоду між позивачкою та відповідачами, якою встановлено порядок користування даною квартирою. Однак, між сторонами склалися неприязні стосунки, у з зв'язку з чим позивачка позбавлена можливості проживати у виділеній їй частині та користуватись нею. Оскільки виділити її частку в квартирі в натурі неможливо, фактичне користування спірною квартирою здійснюють відповідачі, тому позивачка просить припинити їй право власності на 1/3 частки в цій квартирі, стягнувши з відповідачів по 58250 грн. 00 коп. з кожного у рахунок компенсації вартості своєї частки квартири.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково, пояснила, що дійсно позивачка, з вини відповідача ОСОБА_3, на протязі 7 років не може проживати на своїй частині квартири, однак на даний час сплатити кошти не має можливості.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позивних вимог заперечує, оскільки не бажає придбавати частку квартири, що належить позивачці, та не має для цього коштів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
3-тя особа в судове засідання свого представника не направила, про час розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що посвідчено свідоцтвом про право власності на житло від 12.02.2004 р. ( а.с. 28 ).
Згідно з договором про поділ нерухомого майна ( квіртири ), що є спільною сумісною власністю від 11.08.2009 р. співвласники ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились про поділ квартири, що є їх спільною сумісною власністю і вважають, що їхні частки в праві власності на цю квартиру є рівними, тобто по 1/3 частини у кожного ( а.с. 26-27 ).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15.01.2010 року визнано мирову угоду між сторонами, відповідно до якої встановлено порядок користування квартирою №82 по вулиці Д. КОртченка, 2 в м. Суми, виділено в користування ОСОБА_1, житлову кімнату площею 9.5 кв. м. з лоджією ІІ, ОСОБА_2 - житлову кімнату площею 18.9 кв. м., ОСОБА_3 - житлову кімнату площею 12.8 кв.м. з балконом 1, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, у спільне користування - житлову кімнату площею 11.5 кв. м. Приміщення коридору, ванної, туалету, кухні та лоджії ІІІ площею 2.9 кв. м., залишено у спільному користуванні ( а.с. 25 ).
Фактично, на сьогоднішній день користуються вищевказаною квартирою та проживають в ній відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Позивачка через конфлікти вимушена тривалий час мешкати у винайманому житлі.
Відповідно до положень ст. ст. 364, 365, 367 ЦК України, кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України, у разі якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки; компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Судом встановлено, що виділ належної позивачці частки квартири в натурі неможливий, оскільки неможливо обладнати кілька самостійних виходів з житлового приміщення, кухонь, санвузлів, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню
Відповідачі не заперечують, що позивачка на протязі тривалого часу не користується належною їй часткою спірної квартири. Окрім того, відповідачка ОСОБА_2 зазначала, що позивачка позбавлена можливості користуватись належною їй часткою, через неприязні стосунки з відповідачем - ОСОБА_3
Між тим, п. 6 постанови Пленум Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок », розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи.
Згідно звіту про оцінку ринкової вартості нерухомості від 20.04.2011 р. ринкова вартість квартири №82, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, буд. 2 становить 349 500 грн. ( а.с. 8-18 ). Відповідачами вартість квартири на час розгляду справи не оспорюється.
Суд критично відноситься до заперечень відповідачів проти позову, оскільки зі змісту положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України, слідує, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги при виділ частки, і не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ в залежність до згоди інших співвласників.
Таким чином, враховуючи те, що виділ належної позивачці частки квартири в натурі неможливий, фактичне користування спірною квартирою здійснюють відповідачі, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Окрім того, при підготовці даного позову, заявниця була вимушена проводити оцінку спірної квартири, на що витратила 400 грн. 00 коп. ( а.с. 34 ). Ця сума є для позивачки збитками, які, на підставі ст. 1166 ЦК України, належить стягнути з відповідачів в дольовому порядку, по 200 грн. 00 коп. з кожного.
У відповідності до ст. 84 ЦПК України, позивачці належить стягнути документально підтверджені витрати на правову допомогу в загальній сумі 8 325 грн. 00 коп. ( а.с. 42-43, 66, 89-90, 158, 166 ), за виключенням квитанції адвоката від 23.07.2013 р. на суму 100 грн. 00 коп. ( а.с. 166 ), оскільки ця дата ще не настала, тому квитанція не відповідає дійсності. Таким чином, з відповідачів належить стягнути в дольовому порядку на користь позивачка по 4 162 грн. 50 коп. витрат на правову допомогу.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України, відповідачі повинні відшкодувати позивачці і понесені нею витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 2 563 грн. 00 коп., тобто по 1 281 грн. 50 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 16, 183, 364, 1166 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості належної їй на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, в дольовому порядку, по 58250 гривень 00 копійок з кожного.
Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 після повного отримання нею від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 компенсації вартості належної їй частини вищевказаної квартири шляхом переходу права власності до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, по 1/6 частини квартири кожному.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 гривень 00 копійок збитків за проведення оцінки квартири, 1281 гривню 50 копійок судового збору та 4162 гривні 50 копійок витрат на правову допомогу, а разом : 5644 гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 200 гривень 00 копійок збитків за проведення оцінки квартири, 1281 гривню 50 копійок судового збору та 4162 гривні 50 копійок витрат на правову допомогу, а разом : 5644 гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ В.Б. БОЙКО