Справа № 1-193/11
Провадження № 1/352/13/13
12 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю секретарів Ленчук В.І., Гундич Г.В.
прокурора Боднарука А.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, судимого Тисменицьким районним судом 22.09.2009 р. за ч.1 ст.185 КК України до 850 грн. штрафу, покарання не відбув, громадянина України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.304 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а також втягнув неповнолітнього у пияцтво.
Злочини скоєно за наступних обставин.
13 липня 2011 року близько 03 год. підсудний, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав з території господарства потерпілої ОСОБА_3, що знаходиться по АДРЕСА_2, п'ять металевих труб довжиною 1,5 м діаметром 5 см з товщиною стінки 3,5 мм вартістю 60 грн. кожна на загальну суму 300 грн., спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
15 липня 2011 року приблизно о 23 год. підсудний, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», що в АДРЕСА_3, відкрито викрав з кишень шортів потерпілого ОСОБА_4 належне останньому майно, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа» вартістю 180 грн. із сім-картою мобільного оператора «Київстар» із номером НОМЕР_1 вартістю 30 грн., на рахунку якої було 9 грн., та гроші в сумі 33 грн., спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 252 грн. Підсудний також відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_5 марки «Самсунг» вартістю 480 грн. із сім-картою мобільного оператора «Діджус» із номером НОМЕР_2 вартістю 30 грн., з картою пам'яті ємністю два гігабайти вартістю 80 грн., витягнувши вказаний мобільний телефон з кишені шортів ОСОБА_4 У результаті підсудний спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 590 грн.
Крім цього, підсудний у період з червня 2011 року до 15 липня 2011 року по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, неодноразово пропонував неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, спиртне, пригощав його та розпивав з ним спиртні напої, втягнувши неповнолітнього у пияцтво.
Підсудний у судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив крадіжку металевих труб з господарства ОСОБА_3; 15 липня 2011 р. у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» відкрито викрав, без застосування фізичного насильства, з кишень шортів потерпілого ОСОБА_4 його мобільний телефон «Нокіа», гроші та мобільний телефон його сестри ОСОБА_5 «Самсунг». Визнав свою вину також у втягненні неповнолітнього ОСОБА_6 у пияцтво. У скоєному щиро розкаявся.
Вина підсудного у вчиненому, крім повного визнання ним своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що підсудний вечором 15 липня 2011 р. забіг у приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» та без застосування фізичного насильства витягнув з кишень його шортів гроші в сумі десь 30 грн. та два мобільні телефони, а саме його телефон «Нокіа» та телефон його сестри ОСОБА_5 «Самсунг»; на викрадені гроші підсудний зразу купив у кафе горілку; матеріальних претензій до підсудного не має;
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що підсудний вечором 15 липня 2011 р. у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» витягнув з кишень шортів ОСОБА_4 гроші та мобільний телефон; у період з червня 2011 р. до 15 липня 2011 р. підсудний по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 неодноразово пропонував йому спиртне, пригощав його та розпивав з ним горілку;
- оголошеними в порядку ст.306 КПК України показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що зі слів свого брата ОСОБА_4 їй відомо, що підсудний вечором 15 липня 2011 р. у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» пограбував брата, забравши у нього з кишень шортів гроші та два мобільних телефони, один з яких «Нокіа» належав братові, а другий «Самсунг» належав їй (т.1, а.с.39-42);
- даними протоколу огляду місця події від 10.08.2011 р., згідно якого оглянуто господарство ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, звідки викрадено металеві труби (т.1, а.с.76-77);
- даними явки з каяттям, згідно якої ОСОБА_2 зізнався у вчиненні крадіжки (т.1, а.с.82);
- даними протоколу виявлення та вилучення від 11.08.2011 р., згідно якого з центрального комп'ютера системи відеоспостереження кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», що в АДРЕСА_3, вилучено носій інформації - компакт-диск СD-R - з відеозаписом з камер відеоспостереження за 15.07.2011 р. за період часу з 22.30 год. до 24 год., на якому зафіксовано факт пограбування ОСОБА_2 ОСОБА_4 (т.1, а.с.13);
- даними протоколу добровільної видачі від 16.07.2011 р., згідно якого ОСОБА_2 добровільно видав працівнику міліції мобільний телефон марки «Нокіа» 2610, який він напередодні відкрито викрав у ОСОБА_4 у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» (т.1, а.с.30).
Суд вважає, що інкримінована підсудному кваліфікуюча ознака грабежу - поєднання з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, - не знайшла свого підтвердження у ході судового слідства, оскільки потерпілий у судовому засіданні підтвердив, що підсудний не застосовував до нього фізичне насильство та не спричиняв йому фізичного болю. За таких обставин вказану кваліфікуючу ознаку слід виключити з обвинувачення підсудного за ч.2 ст.186 КК України як зайво пред'явлену.
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати:
- за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна;
- за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), ;
- за ч.1 ст.304 КК України, оскільки він втягнув неповнолітнього потерпілого у пияцтво.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, якою суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння. Суд також враховує думку потерпілих, які просили підсудного суворо не карати.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання підсудному, якими є щире каяття та часткове відшкодування заподіяних збитків, та наступні дані про його особу: за місцем проживання характеризується посередньо, хворіє, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним тяжких злочинів та впливають на пом'якшення покарання, - суд вважає можливим застосувати до підсудного ч.1 ст.69 КК України та призначити йому основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч.2 ст.186 та ч.1 ст.304 КК України.
При цьому суд вважає, що підсудному слід обрати покарання у виді позбавлення волі, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного підсудному за цим вироком, слід приєднати невідбуте покарання за вироком Тисменицького районного суду від 22 вересня 2009 р. у виді штрафу у розмірі 850 грн., яке допустити до самостійного виконання.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа» 2610, що переданий на зберігання потерпілим, слід повернути потерпілому ОСОБА_4; компакт-диск СD-R з відеозаписом з камер відеоспостереження - залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.304 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України - у виді арешту на строк чотири місяці;
- за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк два роки;
- за ч.1 ст.304 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів - два роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України приєднати невідбуте покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2009 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків - два роки позбавлення волі зі сплатою штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Покарання у виді штрафу підлягає до самостійного виконання.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_2 обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 21 грудня 2011 року, зарахувавши попереднє ув'язнення у строк відбуття покарання.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа» 2610, що переданий на зберігання потерпілим, - повернути потерпілому ОСОБА_4; компакт-диск СD-R з відеозаписом з камер відеоспостереження - залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.
Головуюча М.М.Хоминець