Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/964/13Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н.Ю.
Спори про спадкове право Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
02.04.2013 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М. - головуючої,
Савченко С.О.,
Франко В.А.,
при секретареві - Ткаченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда в цивільній справі за її позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання квартири спільною сумісною власністю, визнання права особистої власності на частку квартири, встановлення факту проживання однією сім»єю, зміну черговості одержання права на спадщину та за зустрічним позовом про визнання права власності на спадкове майно, усунення перешкод у користуванні спадковим майном та про виселення,
У липні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, визнання права власності на ? частку цієї квартири, встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім»єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, визнання її спадкоємцем четвертої черги за законом та визнання за нею права на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги (відповідачами).
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 1999 року вона проживала з ОСОБА_8 однією сім»єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. 11.03.2001 року за рахунок отриманої ними позики вони придбали за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1, яка була оформлена на ім»я ОСОБА_8 Вони вселились у квартиру, облаштували її меблями, побутовою технікою, зробили ремонт, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно повертали позичені кошти.
Вважає, що спірна квартира належить їй та ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності, і кожен із співвласників має право на ? її частку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить зазначена квартира, автомобіль марки ВАЗ-2106, 1995 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 та гараж НОМЕР_2, який знаходиться у гаражно-будівельному кооперативі «Автолюбитель-2».
У встановлений законом строк вона подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Іншими спадкоємцями є відповідачі: син та мати спадкодавця.
Просила встановити факт проживання її із спадкодавцем однією сім»єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
Посилаючись на те, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані, не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування, просила визнати за нею право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, а не четвертої.
У жовтні 2012 року відповідачі подали зустрічний позов про визнання за кожним права на спадкування по ? частці спірної квартири, усунення перешкод у користуванні квартири шляхом передачі ключів від вхідних дверей та виселення позивачки. Зазначали, що позовні вимоги ОСОБА_5 є безпідставними, вони є спадкоємцями 1-ї черги за законом, а позивачка створює їм перешкоди у користуванні квартирою.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23 січня 2013 року у задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково: визнано за відповідачами права власності в порядку спадкування на 1/2 частку спірної квартири за кожним, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення через невідповідність висновку суду обставинам справи, недоведеність обставин справи. які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на те, що надані нею докази доводять обставини, на які вона посилалась як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання за нею права власності на ? частку спірної квартири, яка була придбана за рахунок спільних коштів її та ОСОБА_8
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає відхиленню, а рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда - залишенню без змін з таких підстав.
Встановлено, що 11.03.2001 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_8 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить і спірна квартира.
Спадкоємцями першої черги за законом є відповідачі: син та мати спадкодавця.
Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні позову в частині визнання спірної квартири її та ОСОБА_8 спільною сумісною власністю та визнання за нею права власності на ? частину квартири,суд першої інстанції повно та всебічно з»ясував обставини, які мають значення для справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, якими вони врегульовані.
Суд дійшов правильного висновку про те, що позивачкою не доведений належними та допустими доказами факт набуття нею права спільної сумісної або часткової власності на спірну квартиру. Правильним є і висновок про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для зміни черговості права на спадкування.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновку суду обставинам справи в частині вирішення позовних вимог про визнання квартири спільною сумісною власністю, визнання права особистої власності на ? частку квартири є безпідставними, оскільки обставини, на які ОСОБА_5 посилається як на підставу для задоволення її позовних вимог, є недоведеними належними та допустимими доказами.
Твердження позивачки про наявність домовленості із ОСОБА_8 про придбання спірної квартири у спільну власність, вкладання кожен своїх коштів у придбання квартири, повернення позики із їх спільного бюджету ґрунтується лише на її поясненнях, у той час як відповідачі заперечують цей факт.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15 не повідомили суду обставин, які б свідчили, що спільна квартира була придбана за рахунок спільних коштів ОСОБА_5 і ОСОБА_8 та що частка позивачки у квартирі становить ?. Правильною, такою, що відповідає вимогам ст..ст.58, 59, 212 ЦПК України, є оцінка і інших доказів, зокрема розписок( а.с.95,96), оскільки жодна з них не доводить того факту, що позичені позивачкою гроші були вкладені у купівлю спірної квартири.
Проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 однією сім»єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу після придбання ОСОБА_8 квартири за відсутності передбачених законом підстав для зміни черговості права на спадкування ( апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності або необґрунтованості рішення у цій частині), не має для неї юридичного значення, оскільки за таких обставин, вона належала б до спадкоємців четвертої черги за законом (ст..1264 ЦК України), але права на спадкування не одержала б, оскільки відповідно до ст..1258 ЦК України таке право одержують спадкоємці першої черги - відповідачі в цій справі.
Задоволення зустрічного позову про визнання за відповідачами права на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8, не є порушенням норм матеріального чи цивільного процесуального права, оскільки судом вирішувався спір щодо права відповідачів на спадщину, зміну черговості права на спадкування.
Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і цивільного процесуального права, що відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.