Справа № 393/103/13- ц
11 квітня 2013 року смт. Новгородка
Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді Сосновської Л.І.,
при секретарі Захожому Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгородківської територіальної громади у особі Новгородківської селищної ради про визнання права власності на прибудову та встановлення земельного сервітуту,
Позивачка звернулася до суду із вищевказаним позовом, який уточнила під час попереднього розгляду справи. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, що в смт. Новгородка. Квартира знаходиться на першому поверсі двоповерхового будинку. При проведені ремонту, позивачка з дозволу всіх жителів будинку реконструювала свою квартиру та збудувала прибудову 7,29мХ2,79 м, а також частково були знесені зовнішні стіни, змінена загальна та житлова площа. Прибудова до квартири зведена на прибудинковій території.
11.10.2010 р. позивачкою було виготовлено технічний паспорт на квартиру з урахуванням реконструкції і прибудови.
12.10.2010 р. Новгородківським БТІ проведено поточну інвентаризацію квартири позивачки та дано висновок №26, згідно якого квартира самовільно реконструйована: збудована прибудова 7,29Х2,79 м, частково знесені зовнішні стіни, змінена загальна площа з 50,2 кв.м на 70, 3 кв.м., житлова площа з 26,1 кв.м на 41,7 кв.м.
Відповідно до технічного висновку ПАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект» квартира АДРЕСА_1, що в смт. Новгородка після перепланування і влаштування прибудови може використовуватися за призначенням при умові підсилення простінків і прорізів.
20.12.2012 р. головним спеціалістом ПАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект» зроблено висновок, що підсилення простінків і прорізів у квартирі позивачки виконане згідно схеми, наведеної у технічному висновку.
Згідно звіту про незалежну оцінку майна ринкова вартість трьохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 станом на 24.12.2012 р. складає 61060 грн.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання правових послуг адвоката (а.с.12), позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні. Суду надала пояснення аналогічні викладеним у уточненій позовній заяві. Просила суд:
- визнати за позивачкою право власності на здійснену нею прибудову
7,29 м Х 2,79м до квартири АДРЕСА_1, що в смт. Новгородка Кіровоградської області, яка знаходиться у її власності;
- встановити земельний сервітут на безстрокове користування частиною земельної
ділянки, яка знаходиться на території Новгородківської селищної ради за адресою - квартира АДРЕСА_3, площею 0,0025 га біля квартири позивачки розміром 7,29 м Х 2,79м для забезпечення права обслуговування прибудови до квартири.
Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності (а.с. 19), позов не визнав, заперечував щодо його задоволення. Свої заперечення мотивував тим, що позивачка не підтвердила свої вимоги належними доказами, зокрема: не надано доказів про те, що земельна ділянка під житловим будинком передавалася у користування або у власність співвласникам даного будинку, які приватизували свої квартири; відсутні докази про створення об'єднання співвласників житлового будинку. На даний час власником земельної ділянки під житловим будинком є Новгородківська територіальна громада у особі Новгородківської селищної ради, яка не давала позивачці дозволу на зведення прибудови до квартири. Відносно позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту, пояснив, що вона суперечить вимогам Земельного кодексу України, зокрема ст.100.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини, які регулюються ст.ст. 42, 98, 100 ЗК України, ст.ст. 376, 401, 415 ЦК України, Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 р.
Згідно ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Згідно ст.100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Відповідно ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, що позивачка згідно договору купівлі-продажу від 19.05.2005 р. є власником квартири АДРЕСА_1, що в смт. Новгородка (а.с.4, 8). Квартира знаходиться на першому поверсі двоповерхового будинку. При проведені ремонту, позивачка з дозволу всіх жителів будинку реконструювала свою квартиру та збудувала прибудову 7,29мХ2,79 м, а також частково були знесені зовнішні стіни, змінена загальна та житлова площа (а.с.5). Прибудова до квартири зведена на прибудинковій території.
11.10.2010 р. позивачкою було виготовлено технічний паспорт на квартиру з урахуванням реконструкції і прибудови (а.с.9-10).
12.10.2010 р. Новгородківським БТІ проведено поточну інвентаризацію квартири позивачки та дано висновок №26, згідно якого квартира самовільно реконструйована: збудована прибудова 7,29Х2,79 м, частково знесені зовнішні стіни, змінена загальна площа з 50,2 кв.м на 70, 3 кв.м., житлова площа з 26,1 кв.м на 41,7 кв.м. (а.с.7).
Відповідно до технічного висновку ПАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект» квартира АДРЕСА_1, що в смт. Новгородка після перепланування і влаштування прибудови може використовуватися за призначенням при умові підсилення простінків і прорізів. 20.12.2012 р. головним спеціалістом ПАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект» зроблено висновок, що підсилення простінків і прорізів у квартирі позивачки виконане згідно схеми, наведеної у технічному висновку (а.с.11-12).
Згідно звіту про незалежну оцінку майна ринкова вартість трьохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 станом на 24.12.2012 р. складає 61060 грн. (а.с.15).
Відповідно до ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч.3 ст.376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує про ти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.
В судовому засіданні встановлено, що жителі багатоквартирного будинку по вул. Радянській, 8а надали позивачці згоду на будівництво прибудови до квартири та затвердили її своїми підписами, проте об'єднання власників багатоквартирного будинку на момент забудови і на даний час створено не було. Власником земельної ділянки під будинком №8а, що в смт. Новгородка Кіровоградської області, є територіальна громада в особі Новгородківської селищної ради, яка не давала позивачці дозволу на зведення прибудови до квартири №12, що розташована на першому поверсі вказаного двоповерхового житлового будинку. Територіальна громада в особі Новгородківської селищної ради заперечує щодо визнання права власності на нерухоме майно, яке зведено на земельній ділянці, що перебуває у її власності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 42, 98, 100 ЗК України, ст.ст. 376, 401, 415 ЦК України, Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 р., ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Новгородківської територіальної громади у особі Новгородківської селищної ради про визнання права власності на прибудову та встановлення земельного сервітуту - відмовити..
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області, шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення, апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя Л.І. Сосновська