Справа № 332/794/13
Провадження №: 2/332/421/13
10 квітня 2013 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, 3 % річних, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, 3 % річних, в обґрунтування якого зазначив, що 18 січня 2010 року між ним та відповідачем було укладено в усній формі договір займу, про що була укладена розписка, згідно якої відповідач отримав у позивача гроші у розмірі 10 860, 00 грн. зі строком повернення до 06 червня 2011 року. Станом на момент пред'явлення позову сума займу відповідачем не повернута. В добровільному порядку відповідач відмовляється вирішувати ситуацію, оскільки на телефоні дзвінки не відповідає, від зустрічей відмовляється. У зв'язку із цим позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму боргу в розмірі 10 860,00 грн., 3% річних в розмірі 555,20 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. та понесені судові витрати у розмірі 229,41 грн.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд зазначеної справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Судом встановлено наступне: 18 січня 2010 року відповідач взяв в борг у позивача грошові кошти у розмірі 10 860, 00 грн., про що була укладена розписка, згідно якої відповідач отримав у позивача грошову позику зі строком повернення до 06 червня 2011 року (арк.сп. 4).
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. В даному випадку відповідач підтвердив факт отримання грошей від позивача розпискою.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором.
Сторонами при укладенні договору позики встановлено термін повернення грошових коштів 06 червня 2011 року. Однак відповідач на даний час не повернув зазначені кошти позивачу.
Відповідно до п. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦПК України.
Так, згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума 3 % річних складає: 555,20 грн. (10 860,00 грн.*3%/365 днів*622=555,20 грн.).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Як вказує позивач, для кваліфікованого захисту своїх порушених прав та законних інтересів він звернувся за юридичною допомогою, що спричинило витрати у розмірі 3 000 грн., про що свідчить корінець квитанції від 11.02.2013 року (арк.сп. 7).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (паспорт серії СВ 437981, виданий 20.09.2011 року Заводським РВ УМВС в м. Запоріжжя, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість основного боргу у сумі 10 860,00 грн., 3% річних в розмірі 555,20 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. та понесені судові витрати у розмірі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Ю.І. Ретинська