12.04.2013 Єдиний унікальний номер 422/9437/12
справа № 2/205/375/13
422/9437/12
11 квітня 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Залімської Н.В.,
при секретарі Кравцову С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання провести періодичну перевірку лічильників обліку води в квартирі за рахунок підприємства, стягнення моральної шкоди, суд, -
Позивач 12 жовтня 2012 року звернувся до суду з позовом до КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання провести періодичну перевірку лічильників обліку води в квартирі за рахунок підприємства, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01 березня 2001 року в квартирі позивача представником МКВП «Дніпроводоканал» було встановлено лічильники та перевірено їх відповідність технічним умовам, два лічильники холодної води КВ-1.5 допущені в експлуатацію, фактично прийняті та поставлені на абонентський облік відповідача. На теперішній час заборгованості за фактично отримані послуги згідно показань приладів обліку холодної води по центральному водопостачанню та водовідведенню у позивача немає. З травня 2001 року на підставу рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2003 року оплату за гарячу воду позивач не здійснює. 05 березня 2003 року порушено право позивача як споживача послуг МКВП «Дніпроводоканал» на безкоштовне (за рахунок виконавця) проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку холодної води. Відповідач згідно акту від 05 березня 2003 року вимагав опломбувати лічильники, провести держперевірку водомірів в зв'язку з закінченням строку експлуатації, у разі невиконання зазначених вимог відповідач буде проводити нарахування по нормі на проживаючих осіб. Однак, переведення відповідачем позивача на оплату по загальному тарифу у зв'язку з не повіркою лічильника, не з вини позивача, є незаконним. Душевні страждання, які позивач та члени його сім'ї витримали та витримують у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, погрозами відповідача прийняти примусові заходи, фактами психологічного тиску, на думку позивача, не потребують доведення, оскільки вони очевидні.
Позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати своє зобов'язання та провести періодичну повірку лічильників обліку води в квартирі позивача за рахунок підприємства; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за моральну шкоду в сумі 25000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В ході судового розгляду встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 за адресою його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, надаються Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради послуги з водопостачання та водовідведення.
З березня 2001 року нарахування за вказаними послугами здійснювалось у відповідності до показань приладів обліку (лічильників), встановлених згідно акту допуску в експлуатацію квартирного лічильника холодної води. Зі змісту зазначеного акту вбачається, що прилади обліку допускаються до експлуатації з 01 березня 2001 року до 01 березня 2003 року. Позивач з актом був ознайомлений та його не заперечував, про що свідчить особистий підпис останнього (а.с. 11).
З березня 2001 року нарахування за послуги водопостачання та водовідведення мешканцям квартири АДРЕСА_1 здійснювалось за показаннями приладу обліку. У квітні 2003 року строк повірки приладу обліку закінчився, прилад обліку повірку не пройшов.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Згідно п. 4.15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року № 65, які діяли на момент закінчення строку на повірку, усі водолічильники, в обумовлені паспортом строки, підлягають повірці представником Держспоживстандарту з встановленням пломби з перевірочним тавром. Водолічильники, що не мають відповідного тавра Держспоживстандарту, до встановлення та експлуатації не допускаються.
Відповідно до п. 11.1 зазначених Правил кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані.
Пунктом 4.2 Правил визначено, що водолічильники придбані та встановлені абонентом знаходяться на його балансі та обслуговуванні.
Згідно п. 4.16 Правил ремонт та повірка водолічильників, що не перебувають на балансі Водоканалу, виконуються за рахунок абонента силами Водоканалу або спеціалізованої організації.
Відповідно до п. 1.10 Положення про впровадження квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води, затвердженого рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 20 березня 2003 року № 751, встановлено, що метрологічна перевірка квартирних приладів обліку води проводиться в обумовлені паспортом терміни спеціалізованою організацією за рахунок коштів власника житла.
Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлений порядок повірки вимірювальної техніки, відповідно до якого засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Разом з тим зазначена норма закону іноді помилково трактується як посилання на безоплатне виконання виконавцем/виробником відповідної послуги. При цьому, не враховуються норми чинного законодавства, що регулюють відповідні правовідносини між споживачами та виконавцями/виробниками таких послуг у цій галузі у їх сукупності.
Так, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, згідно з яким до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані зі збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, а саме: витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.
Таким чином, з аналізу цих норм чинного законодавства чітко вбачається, що підприємство питного водопостачання зобов'язано за свій рахунок проводити повірку, обслуговування і ремонт технологічних та загальнобудинкових лічильників, які є його власністю та знаходяться на балансі підприємства питного водопостачання.
При цьому водопровідні вводи підприємств, відомчих житлових будинків, житлових будинків (квартир) громадян, а також прилади й пристрої на них, у тому числі колодязі, запірна арматура, водолічильники, витратоміри, стабілізатори тиску й обмежувачі витрат та інші прилади обліку води належать споживачеві, тобто є його власністю.
Разом з тим, у відповідності зі ст. 13 Конституції України, ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
На підставі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Отже, індивідуальні прилади обліку, встановлені в квартирах, які є власністю споживача, можуть бути повірені за рахунок виконавця житлово-комунальних послуг у відповідному багатоквартирному будинку, якщо ця послуга включена до тарифу та договору на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
На підставі ч. 2 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Тобто, балансоутримувач (будинку, груп будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, укладає відповідні договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевим споживачем.
В зв'язку з викладеним, організацією яка надає житлово-комунальні послуги кінцевому споживачу і є балансоутримувачем. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств, організацій, які надають житлово-комунальні послуги, тобто за рахунок балансоутримувача на підставі договору з організацією, яка здійснює періодичну повірку, обслуговування, ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії.
На підставі викладеного слід вважати, що вищезазначені прилади обліку не були повірені вчасно саме з вини позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.
Таким чином, вносяться відповідні зміни до Договору з балансоутримувачем (управителем) та виконується розрахунок витрат відповідно до Порядку формування тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, після чого тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, після чого тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій збільшується на частку, яка передбачає компенсацію витрат для проведення - періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води.
Отже, на теперішній час споживач має право вибору щодо проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води, а саме: самостійно за власний рахунок або проведення таких робіт організацією, що здійснює послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з відповідним збільшенням тарифу на квартирну плату на суму вартості таких робіт (тобто за рахунок споживача).
З урахуванням викладеного, суд не вбачає законних підстав для зобов'язання відповідача провести періодичну повірку лічильників обліку води в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_2, за рахунок підприємства.
У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не надав суду належних доказів, які підтвердили б заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу та не надав доказів, які підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача і завданою позивачу моральною шкодою, тобто не доведена вина відповідача у заподіянні моральної шкоди позивачу.
Зважаючи на викладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 незаконні, необґрунтовані, недоведені та безпідставні, а, отже, задоволенню не підлягають.
ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то в силу ст. 88 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 11, 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ст. ст. 20, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року № 65, Положенням про впровадження квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води, затвердженим рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 20 березня 2003 року № 751, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01 червня 2011 року № 869, ст. 13 Конституції України, ст. ст. 15-16, 319, 322, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-61, 88, 212, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання провести періодичну перевірку лічильників обліку води в квартирі за рахунок підприємства, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Н.В. Залімська