Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/2641/12
Категорія 26
08.04.2013 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Левко Т. Ю. при секретарі - Роман К.С. за участі представника позивача ОСОБА_1Д, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ПАТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення та виселення,
ПАТ КБ “Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок за № 75 по вул. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району Закарпатської області та земельну ділянку загальною площею 84,7 кв. м. шляхом їх продажу, відповідно до договору від 07.11. 2005 року Публічним Акціонерним товариством КБ "Приватбанк" з укладанням від імені Відповідача договору купівлі - продажу будь яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для продажу, виселення Відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Виноградівському районі. та стягнення судових витрат по справі.
Позов мотивовано тим, що між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір № МКV0GK00005091 від 07.11. 2005 року, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 26610,00 Євро на термін до 06.11.2015 року, а останній взяв на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та інших витрат у строки та в порядку, встановленому кредитним договором. ПАТ КБ “Приватбанк” свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 26610,00 Євро, а відповідач в порушення умов кредитного договору а також ст. ст 526, 527,530 ЦК України, свої зобов'язання належним чином не виконав.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки від 09.11.2005 року, відповідно до якого Відповідач надав в іпотеку - житловий будинок за № 75 по вул. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району Закарпатської області загальною площею 84,7 кв. м.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 04.02.2011 року має заборгованість - 37000,54 Євро , що за курсом 10,92 грн. за 1 Євро відповідно до службового розпорядження НБУ складає 404045,89 грн.
Обгрунтовує позовні вимоги також тим, що згідно ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку у разі невиконання боржником зобов'язань іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі вирішити питання що до виселення його мешканців, а також посилається на вимоги ч. 1 ст. 40 вищеназваного Закону що при зверненні стягнення на житловий будинок наявна підстава для виселення всіх мешканців.
Представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримав фактичні обставини та вимоги позову і просив їх задовольнити на підставі повідомлених обставин та поданих на їх підтвердження доказів.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак їх інтереси в засіданні представляв ОСОБА_2 повноваження якого підтверджено довіреністю.
Представник Відповідача ОСОБА_2 подав до суду у відповідності до ст. 27 ЦПК України пояснення що до позову, в якому виклав свої заперечення та зазначає, що позовні вимоги не визнає та вважає, що в поданому до суду виді вони є недоведеними належними доказами, безпідставними і не можуть підлягати до задоволення.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до позовної заяви станом на 04.02.2011 року позивачем відображено заборгованість в сумі 37000,54, однак законність її нарахування не підтверджено, так як подані до суду розрахунки на дату подання позову до суду містять у собі розбіжності.
Так, в довідці - розрахунку, який подано до матеріалів позову зазначено заборгованість в сумі 16032,6 Євро за основним боргом та 4830,23 Євро простроченого боргу по тілу кредиту, 235,82 Євро - заборгованості по процентам, 8909,46 Євро заборгованості по простроченим процентам, 34,4 Євро - заборгованості по комісії, 960 Євро простроченої заборгованості по комісії та 5994,03 Євро пені за несвоєчасність виконання зобов'язання.
Відповідно до розрахунку, наданого представником позивача за клопотанням відповідача, на ту ж дату заборгованість по тілу кредиту співпадає, однак заборгованість по процентам складає 156,37 Євро, а заборгованість по простроченим процентам становить уже 9044,34 Євро. Аналогічно в довідці розрахунку доданій до позову визначено пеню в розмірі 5994,03 Євро, тоді як в другому розрахунку дана сума вже становить 6177,76 Євро. Не підтверджено жодним розрахунком суму нарахованої та сплаченої комісії, яка в довідці розрахунку зазначена в сумі 34,4 Євро - текучої заборгованості по комісії, а 960 Євро простроченої заборгованості по комісії. В розрахунку поданому до суду до початку розгляду справи боргу по комісії не визначено зовсім.
Також в своїх поясненнях відповідач посилається на те, що відповідно до договору іпотеки, укладеного між нею та позивачем 09.11.2005 року нею було передано в іпотеку як забезпечення виконання умов кредитного договору МКV0GK00005091 від 07.11.2005 року житловий будинок № 75 по вул. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району, та проти його підписання не заперечує. Однак, даним договором або іншими договорами вона не передавала в іпотеку земельну ділянку. Договором іпотеки чітко визначено предмет іпотеки з перерахуванням всіх переданих нею в іпотеку споруд, однак земельна ділянка в договорі не зазначена. Жодних додаткових договорів про передачу нею в іпотеку земельної ділянки не укладалось.
Також вона посилається на ті обставини, що відповідно до вимог ст. 37 Закону про іпотеку іпотеко держатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. При цьому іпотеко держатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, та у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотеко держатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя. Відповідач зазначає, що експертного дослідження про визначення вартості майна, на яке позивач просить суд здійснити звернення стягнення позивачем не проводилось і вартість майна на момент звернення до суду не відома.
Відповідач зазначає, що при оформленні договору іпотеки не було враховано обставин про важливість яких при укладанні даного договору вона не знала у зв'язку з необізнаністю в юриспруденції, а саме той факт, що предмет іпотеки фактично являється об'єктом спільної сумісної власності з її чоловіком ОСОБА_4, шлюб з яким нею було зареєстровано 05.08.1995 року виконкомом Перехрестянської сільської ради Виноградівського району, а житловий будинок ними було придбано 28.10.2005 року відповідно до договору купівлі - продажу. Згода від ОСОБА_4 на передачу майна, яке знаходилось у спільній сумісній власності в іпотеку не отримувалась. Жодного доказу про згоду на таку передачу майна в іпотеку позивачем не надано. Відповідач посилається на вимоги частин 3 та 4 статті 368 ЦК України та ст. 60 СК України.
Крім того Відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що на момент отримання кредиту у них були і наявні на даний час неповнолітні діти та позивачем не додано до справи документів які б підтверджували згоду органу опіки та піклування на передачу майна в іпотеку, а також згоди на звернення стягнення на предмет іпотеки при розгляді справи судом та посилається на вимоги ч.3 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III та ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 02.06.2005 № 2623-IV.
В обґрунтування своїх заперечень що до позовної вимоги про її виселення з житлового будинку, зі зняттям з реєстраційного обліку то зазначає, що відповідно до ст. 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців предмету іпотеки відбувається у разі відмови добровільно звільнити житловий будинок у встановлений сторонами строк, або протягом місяця з дня отримання вимоги про виселення, однак такої вимоги їй не надсилалось та жодних строків між сторонами не погоджувалось та не зрозуміла прохальна частина позову що до зняття з реєстраційного обліку, тобто яким шляхом зняття з обліку повинно здійснитись, чи суд повинен зобов'язати її особисто знятись з обліку чи примусово відділом міграційної служби. Виселення х інших мешканців предмету іпотеки не можливе, так як інші мешканці предмету іпотеки не є учасниками договірних відносин між нею та позивачем що до отримання кредиту та передачі майна в іпотеку, а також такі особи не являються учасниками процесу і суд не вправі приймати рішення що до прав та обов'язків осіб, які не являються стороною в процесі. Також зазначає, що Відділ паспортно - міграційної служби, який здійснює реєстрацію та зняття з реєстраційного обліку не являється учасником процесу - стороною у справі.
Суд констатує, що встановлені фактичні обставини справи, врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Законом України “Про іпотеку ”, умовами Кредитного договору № МКV0GK00005091 від 07.11. 2005 року та договору іпотеки від 09.11.2005 року, укладеного між сторонами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення що до позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що згідно кредитного договору № МКV0GK00005091 від 07.11. 2005 року Закритим акціонерним товариством “Приватбанк”, правонаступником якого є ПАТ КБ “Приватбанк” було надано кредит у сумі 26610 Євро в порядку та на умовах, визначених цим договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити банку відсотки за користування кредитом з розрахунку 1,33% в місяць з кінцевим терміном повернення кредиту по 06.11.2015 року включно. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором що до погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів позивачем укладено з відповідачем договір іпотеки від 09.11.2005 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку для забезпечення виконання умов кредитного договору № МКV0GK00005091 від 07.11. 2005 року житловий будинок за № 75 по вул. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району Закарпатської області, який складається з житлового будинку загальною площею 84,7 кв. м. житловою площею 38,2 кв. м. , літньої кухні, сараю, огорожі металевої, колодязю та тротуару бетонного, інвентарною вартістю 122998 гривень, та оцінено сторонами в суму 190000 гривень.
Умови кредитного договору банком виконано та надано відповідачу кредит в розмірі 26610 Євро що підтверджується кредитним договором та не оспорюється сторонами. Однак при настанні чергових строків погашення кредиту позичальник свої зобов'язання перед Банком не виконав, в строки, визначені договором кошти не повернув.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по кредитному договору, наданого позивачем до матеріалів справи, визначено заборгованість Відповідача в сумі 37000,54 Євро, яка складається з 16032,6 - заборгованості за основним боргом, 4830,23 Євро заборгованості за простроченим основним боргом, 235,82 Євро - заборгованості по процентам за користування кредитом, 8909,46 Євро - заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом, 38,4 Євро - заборгованості по комісії, 960,00 Євро заборгованості по простроченій комісії та 5994,03 Євро пені за несвоєчасність виконання зобов'язань.
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого представником позивача суду, станом на момент подачі позову до суду визначено заборгованість відповідача в сумі 16032,6 - заборгованості за основним боргом, 4830,23 Євро заборгованості за простроченим основним боргом, 156,37 Євро заборгованості по процентам на поточну заборгованість та 108,10 Євро нарахованих процентів на прострочену заборгованість по процентам загальною сумою 265,47 Євро, визначено загальну заборгованість по процентам в сумі 9044,34 Євро та пеню в сумі 6177,76 Євро.
Суд констатує розбіжність в розрахунках розбіжність в розрахунках, уточнень позовних вимог до суду не подано. Визначені позивачем суми 38,4 Євро - заборгованості по комісії та 960,00 Євро заборгованості по простроченій комісії не підтверджені розрахунками та являються не доведеними належними доказами.
Вимогами ст. 258 ЦК України визначено що позовна давність в один рік застосовується що до стягнення неустойки ( штрафу, пені ).
Дослідивши довідку розрахунок та розрахунок заборгованості по кредитному договору судом встановлено, що заборгованість по пені позивачем визначена наростаючим підсумком з 11.09.2008 року. Крім того сума пені, визначена довідкою розрахунком в сумі 5994,03 Євро не підтверджена розрахунком, де відображена станом на 02.02.2011 року в сумі 6177,76 Євро.
Отже, сума заборгованості за кредитом позивачем належними доказами не доведена.
Судом встановлено, що 05.08.1995 року Відповідачкою та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу І-ФМ № 282134 виданим 05.08.1995 року Перехрестівською сільською радою Виноградівського району який не розірвано. За спільно нажиті грошові кошти в сумі 150000 гривень ними було придбано житловий будинок № 75 по вул.. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району, що підтверджується договором купівлі - продажу від 28.10.2005 року.
Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено законом. Майно набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним в письмовій формі.
Статтею 60 Сімейного кодексу передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від
того,що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 6 Закону України « Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898--IV визначено, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Таким чином житловий будинок № 75 по вул. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району є об'єктом спільної сумісної власності Відповідача та її чоловіка ОСОБА_4, та оформлення його в іпотеку без згоди співвласника та залучення його в якості іпотекодавця являється такою, що не відповідає вимогам закону.
Договором іпотеки від 09.11.2005 року передача належної ОСОБА_4 частини будинку, що належить йому на праві спільної сумісної власності, в іпотеку не визначена. Згода на передачу в іпотеку ОСОБА_4 майна судом не встановлена, та не підтверджена належними доказами.
Частиною 3 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Стаття 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 02.06.2005 № 2623-IV, встановлює, що неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.
Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
Згода посадових осіб органів опіки та піклування на передачу в іпотеку Відповідачем майна судом не встановлена, та не підтверджена належними доказами.
Достовірними доказами встановлено, що на момент укладання договору іпотеки - 09.11.2005 року у Відповідачки знаходились на утриманні двоє дітей - дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Отже заперечення Відповідача про той факт що нотаріус не мав права посвідчити такої угоди без зазначеного дозволу є обґрунтованими.
Таким чином позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок за № 75 по вул. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району Закарпатської області та земельну ділянку загальною площею 84,7 кв. м. шляхом їх продажу, відповідно до договору іпотеки № МКV0GK00005091 від 07.11. 2005 року Публічним Акціонерним товариством КБ "Приватбанк" з укладанням від імені Відповідача договору купівлі - продажу будь яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для продажу не підлягає до задоволення.
Позовна вимога про виселення відповідача також не може підлягати до задоволення, оскільки у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців предмету іпотеки відбувається у разі відмови добровільно звільнити житловий будинок у встановлений сторонами строк, або протягом місяця з дня отримання вимоги про виселення.
Доказів про надсилання або вручення Відповідачу такої вимоги або погодження строків виселення сторонами в суді не встановлено.
Також позивачем не визначено порядок здійснення зняття з реєстраційного обліку чи суд повинен зобов'язати Відповідача знятись з обліку чи примусово відділом міграційної служби.
Керуючись ст.ст. 10,31,60,169,212-215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги,50 про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок за № 75 по вул. Гайдара в с. Пушкіново Виноградівського району Закарпатської області та земельну ділянку загальною площею 84,7 кв. м. шляхом їх продажу, відповідно до договору від 09.11. 2005 року Публічним Акціонерним товариством КБ "Приватбанк" з укладанням від імені Відповідача договору купівлі - продажу будь яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для продажу, виселення Відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Виноградівському районі. та стягнення судових витрат по справі відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийОСОБА_7