Справа № 2-5500/2011 Провадження № 22-ц/772/479/2013Головуючий в суді першої інстанції: Саблук С.А.
Категорія: 57Доповідач: Копаничук С. Г.
04 квітня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Копаничук С.Г.
Суддів: Денишенко Т.О., Луценка В.В.
при секретарі: Пєтуховій Н.О.
за участю позивачки ОСОБА_2, представника відповідача - Романовської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" про визнання дій та рішень незаконними ,скасування рішення про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності, звіту про виконання робіт, акту здачі - прийняття робіт, стягнення коштів , зобов'язання до вчинення дій апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду від 18.12.2012 року та додаткове рішення Вінницького міського суду від 21.01.2013 року ,-
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" (ВМБТІ) про визнання дій останнього щодо утримання коштів у сумі 58,65 грн., сплачених за скасування державної реєстрації прав власності незаконними ,скасування звіту про виконання робіт по скасуванню реєстрації договорів дарування та акту здачі-прийняття цих робіт №ФО - 021457 від 18.07.2011 року, стягнення 58,65 грн. , посилаючись на те, що нею проведена оплата вказаних робіт в сумі 101,42 грн. за послуги по виконанню замовлення - зобов'язання №ЗАМ-021457 від 29.06.2011 року по скасуванню реєстрації договорів дарування та помилково підписаний акт про здачу-прийняття цих ,а робота в повному обсязі по скасуванню реєстрації не виконана.
У травні 2012 року позивачка ОСОБА_2 доповнила позовні вимоги, посилаючись на незаконність відмови у виконанні замовлення по скасуванню державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5, просила визнати незаконною таку відмову та зобов'язати відповідача виконати замовлення по від 29.06.2011року.Просила також відшкодувати їй судові витрати в сумі 102,6 грн.
Рішенням Вінницького міського суду від 18.12.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування звіту про виконання робіт та акту здачі-прийняття робіт відмовлено.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду від 21.01.2013 року в задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування рішення КП ВМБТІ про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності, зобов'язання виконати замовлення -зобов'язання - відмовлено.
У апеляційних скаргах ОСОБА_2 просить зазначені рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким її вимоги задовольнити. Зазначила, що суд не врахував те, що між сторонами виникли правовідносини на підставі замовлення - зобов'язання і їй були надана послуга, яку вона не замовляла ,а саме-видача інформаційного листа, замість державної реєстрації прав і те, що підстав для відмови у реєстрації скасування переходу права власності не було.
Заперечуючи проти скарг представник КП ВМБТІ вважає рішення суду та додаткове рішення суду законним,а доводи скарг безпідставними. Зазначила, що правовідносини між сторонами виникли не з договору , а на підставі повноважень ВМБТІ по здійсненню державної реєстрації прав , тобто в даних правовідносинах останнє виступало як суб'єкт владних повноважень.
Заслухавши доповідача ,осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами скарги ,якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи ,зокрема, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог позивачки є вимоги щодо визнання незаконними дій (бездіяльності ), рішень КП МБТІ м. Вінниці, а також скасування рішення та документів (акту, звіту), відшкодування коштів, пов'язаних з його бездіяльністю та відмовою в скасуванні реєстрації права власності .
Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" і Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року №157/6445.
Згідно Розділу 5 Прикінцевих положень вказаного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, відповідачу на підставі вищенаведеного закону делеговані владні повноваження на здійснення управлінських функцій щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Згідно ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа ,інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, стороною спору є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень , тобто є суб'єктом владних повноважень.
Як передбачає ст.2 КАСУ до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення ,дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Що стосується вимог позивачки по стягненню частини коштів , які були сплачені нею підприємству за виконання скасування реєстрації прав власності то, як вбачається з позовних вимог , позивачка оскаржує дії відповідача по незаконному утриманню (неповерненню) цих коштів, тобто фактично ставиться питання про відшкодування їй шкоди (збитків), заподіяних бездіяльністю відповідача.
Отже ,в даних правовідносинах КП ВМБТІ діє як суб'єкт владних повноважень, а тому вирішення питань щодо законності чи незаконності їх дій, бездіяльності , рішень, скасування актів ,рішень та поновлення порушених прав ,а також відшкодування заподіяної незаконними діями чи бездіяльністю шкоди повинні вирішуватись в порядку адміністративного судочинства на підставі норм КАС України.
Розглядуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, що здійснював владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень по здійсненню державної реєстрації речових прав на нерухоме майно .
Таким чином, ця справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.
Тому колегія суддів не може прийняти до уваги протилежний висновок апеляційного суду по справі з питання підсудності ,що міститься в ухвалі від 14.12.2011 року ,оскільки цей висновок судом здійснювався до зміни (доповнення) позивачкою позовних вимог і ухвала з цього питання в касаційному порядку не оскаржувалась .
За таких обставин доводи апеляційної скарги правового значення не мають, позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства ,а рішення суду підлягають скасуванню з постановленням ухвали про закриття провадження в цивільній справі на підставі ст.ст. 310,205 ч.1 п.1 ЦПК України .
Керуючись ст.ст.307,310,314,315 ЦПК України ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду від 18.12.2012 року та додаткове рішення Вінницького міського суду від 21.01.2013 року скасувати ,а провадження в цивільній справі закрити.
Роз'яснити позивачці про її право на звернення з даними вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді:/підписи/
З оригіналом вірно: