Справа № 199/1598/13-ц
(2/199/1489/13)
Іменем України
04 квітня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.,
при секретарі Голубніченко В.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, прокуратура Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -
У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те що ним в період з 20.04.2009 по 21.01.2011 надавалася правова допомога, у зв'язку із затриманням ОСОБА_2, якого було притягнуто до кримінальної відповідальності. В угоді ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання як захисник надати правову допомогу, повинен був приймати участь при проведенні досудового слідства, представляти інтереси в співвідношеннях із свідками, третіми особами. 21.07.2010 відповідач ОСОБА_2 приймав участь у судовому засіданні в Амур-Нижньодніпровському районному суді міста Дніпропетровська при розгляді цивільної справи № 2-4793/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по договору, ОСОБА_2 який діяв від імені ОСОБА_3 згідно з довіреністю, надав письмові заперечення проти позову в якій була поширена недостовірна інформація негативного характеру про позивача. Крім того, відповідачі зверталися до прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ, орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, в яких ображали честь та ділову репутацію позивачу. Таким чином позивач просить суд визнати недостовірною та зобов'язати відповідачів письмово спростувати розповсюджену ними інформацію про ОСОБА_1, яка викладена в заяві від 21.07.2010 на адресу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, 12.12.2011 на адресу Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради та прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська, 21.12.2011 на адресу Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, та стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 22 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином.
Представники 3-х осіб Управління - служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини не явки суд не повідомили.
Представник Прокуратури Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання надали заяву з проханням слухати справи у відсутності їх представника, проти задоволення позову заперечували.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 вважає недостовірною ту інформацію, яка була повідомлена відповідачем ОСОБА_2, який діям в інтересах ОСОБА_3 при розгляді справи в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська, тобто в судовому засіданні під час слухання цивільної справи №2-4793/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, а саме що в заяві від 21 липня 2010 року міститься недостовірна інформація про позивача, яка ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію.
Як вбачається із роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом. Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.
Також із роз'яснень абзацу 2 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вбачається, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Так, позивачем в порушення вимог ст.60 ЦПК України не доведено, ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а саме не доведено яким чином були порушені його особисті немайнові права під час надання ОСОБА_2, як представником відповідача ОСОБА_3, пояснень по цивільній справі №2-4793/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором та зокрема не обґрунтував обставини з приводу того, яким саме чином було порушено його право на повагу до ділової репутації.
Відповідно ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.3 своєї постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
Судом встановлено, що позивач просить захистити честь, гідність та ділову репутації шляхом визнання інформації недостовірною, однак даний спосіб захисту не відноситься ні до загального, ні до спеціального способу захисту права.
Крім того, за змістом ст. ст. 94, 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Відповідно до ст. 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Про зазначене йдеться й у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про захист честі, гідності та ділової репутації є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
З урахуванням результату розгляду справи судові витрати компенсуванню не підлягають та відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, прокуратура Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести на позивача.
З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 09 квітня 2013 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.
Суддя О.Б.Подорець