Справа № 152/585/13-ц
іменем України
05 квітня 2013 року Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - Строгого І.Л.
за участю:
секретаря судового засідання - Палій М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргород у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
20.03.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 11.05.2008 року.
Від спільного шлюбу у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що їхній шлюб виявився невдалим, чоловік не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, не дбав про матеріальне забезпечення, взаємоповагу один до одного та виховання сина. Шлюбні відносини між ними припиненні з березня 2010 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, проте від неї надійшла заява, у якій позивач позовні вимоги підтримує, на розірванні шлюбу наполягає, на примирення не згодна, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, справу просить розглянути у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вжив усіх, передбачених законом заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а відтак, враховуючи згоду позивача, слід провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши, дослідженні у судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.05.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_2 1-АМ № 053387 (а.с.4).
Від спільного шлюбу у них народився син - ОСОБА_3, 20.10.2008, який проживає з позивачем, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 1-АМ № 126999 та довідкою Пеньківської сільської ради (а.с.5,6).
Позивач наполягає на розлученні, миритися не бажає. Разом сторони не проживають з березня 2010 року, шлюбні відносини між ними припинились.
Отже, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Згідно ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб згідно ч. 1 ст. 36 СК України є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Статтею 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.
Оскільки судом встановлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 197, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 21, 36, 55, 56, 104, 105, 110, 112 СК України; ст. 51 Конституції України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Виконавчим комітетом Пенківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 11.05.2008 року, актовий запис за № 04.
Згідно ст.ст. 223, 228, 294, 296 ЦПК України, рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя І.Л.Строгий