Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1146/13-к
Провадження № 1-кп/553/56/2013
10.04.2013м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в складі:
головуючого - судді Кононенка С.Д.,
при секретарі - Бобильовій А.П.,
за участю прокурора - Кармазиної В.П.,
розглянувши кримінальне провадження № 12013180400000100 про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Пристанційне, Новосанжарського району, Полтавської обл., громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої: АДРЕСА_2, не працюючої, раніше не судимої,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.357 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України , -
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в грудні 2011 року, перебуваючи на Центральному критому ринку м. Полтава, що в Октябрському районі м. Полтава, біля баку для сміття, який знаходився неподалік центрального входу на ринок, знайшла посвідчення працівника залізниці № НОМЕР_1, виданого 10.03.2010 року, на ім'я ОСОБА_2, яке залишила собі, з метою подальшої підробки та використання.
Після цього, 11.03.2013 року, приблизно о 11 год., гр. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого мешкання, що в АДРЕСА_1, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, видалила із посвідчення фотокартку із зображенням жінки, і, за допомогою «суперклею», вклеїла у вказане посвідчення № НОМЕР_1, видане 10.03.2010 року на ім'я ОСОБА_2, фотокартку із своїм зображенням, таким чином повністю виконала свій злочинний умисел та підробила офіційний документ, з метою подальшого його використання для безкоштовного проїзду в громадському транспорті.
Отже, своїми умисними діями, які виразилися у підробленні посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.1 КК України.
Крім цього, 10 березня 2013 року, приблизно о 10 год., ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, викрала проїзний квиток форми-4 за № 100075, виданий на ім'я її чоловіка ОСОБА_3, від 03.01.2013 року, який надає право безкоштовного проїзду між ст. Полтава та ст. М.Перещепинська, і який є офіційним документом, з метою його подальшого копіювання та використання копії вказаного документа, для безкоштовного проїзду у поїзді, приміського сполучення. Після цього, продовжуючи свій злочинним намір, ОСОБА_1, 10.03.2013 року, перебуваючи у м. Полтава, виготовила, за допомогою кольорової множинної техніки, струменеві - крапельним засобом друку, дві кольорові ксерокопії проїзного квитка форми-4 № 100075, які, 13.03.2013 року, були у неї вилученні працівниками міліції, після пред'явлення вказаних ксерокопій проїзного квитка та раніше підробленого документа - посвідчення працівника залізниці, квитковому касиру ст. Полтава - Південна, перебуваючи у приміському потязі № 6533, сполученням «Полтава - Кременчук», з метою безкоштовного проїзду у вказаному поїзді.
Своїми умисними діями, які виразилися у викраденні офіційного документа, вчиненими з корисливих мотивів, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.357 ч.1 КК України.
Також, 13.03.2013 року, приблизно 08 год. 45 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у пасажирському потязі приміського сполучення № 6533 «Полтава - Кременчук», в той час, коли потяг знаходився на ст. Полтава - Південна, що в Ленінському районі м. Полтава, маючи при собі завідомо підроблене нею посвідчення працівника залізниці та дві, раніше виготовленні нею ксерокопії проїзного квитка форми-4 за № 100075, виданого на ім'я її чоловіка ОСОБА_3, від 03.01.2013 року, який надає право безкоштовного проїзду між ст. Полтава та ст. М.Перещепинська, при пред'явленні посвідчення працівника залізниці, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою безоплатного проїзду в поїзді, придбала безкоштовний проїзний квиток в приміський поїзд від ст. Полтава-Південна до ст. Зінці, пред'явивши при цьому завідомо підроблене нею посвідчення працівника залізниці № НОМЕР_1 та ксерокопію проїзного квитка № 100075, квитковому касиру вокзалу ст. Полтава - Південна, тим самим використала завідомо підроблений офіційний документ.
Того ж дня, 13.03.2013 року, приблизно 8 год. 45 хв., у вказаному вище поїзді гр. ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції та доставлена до приміщення ЛВ на ст. Полтава УМВС України на Південній залізниці, що в м. Полтава, вул. Гайового, 3, де о 09 год. 25 хв., у гр. ОСОБА_1 було вилучено працівниками міліції посвідчення № № НОМЕР_1, видане 10.03.2010 року на ім'я ОСОБА_2, із вклеєною в нього фотокарткою з зображенням ОСОБА_1, дві ксерокопії проїзного квитка форми-4 за № 100075, виданого на ім'я її чоловіка ОСОБА_3, від 03.01.2013 року, який надає право безкоштовного проїзду між ст. Полтава та ст. М.Перещепинська, а також проїзний квиток датований 13.03.2013 роком, у приміський поїзд зі ст. Полтава-Південна до ст. Зінці, в якому також вказувався номер вилученого у гр. ОСОБА_1 посвідчення - НОМЕР_1.
Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України на Південній залізниці № 82 від 18 березня 2013 року, у посвідченні № НОМЕР_1 виявлено зміни первинних реквізитів: фотознімок, який раніше мався видалений, а на його місце вклеєний інший.
Своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.4 КК України.
Під час досудового розслідування між заступником Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері старшим радником юстиції Кармазиною В.П., якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні з одного боку, та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_1 з іншого боку укладено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.
Згідно з угодою ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, а також співпрацює у викритті кримінального правопорушення. При узгодженні покарання сторони враховують наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме те, що має місце щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.357 КК України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.; за ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 515 грн., за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., на підставі ч.1 ст. 70 КК України, встановити остаточне покарання шляхом поглинення менше суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 515 грн.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим віднесений до середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачена ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -
Угоду від 25 березня 2013 року по кримінальному провадженню №12013180400000100 про визнання винуватості ОСОБА_1 укладену між заступником Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері старшим радником юстиції Кармазиною В.П., якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні з одного боку, та обвинуваченю ОСОБА_1 з іншого боку - затвердити.
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст.357 КК України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.;
- за ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 515 грн.,
- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, встановити остаточне покарання шляхом поглинення менше суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 515 грн.
Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України на Південній залізниці 489 грн. 00 коп. витрат на проведення судово-криміналістичної експертизи.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя С. Д. Кононенко