Рішення від 03.04.2013 по справі 0544/12959/2012

Єдиний унікальний номер №0544/12959/2012

Номер провадження № 2/243/46/2013

РІШЕННЯ

Ім'ям України

« 01» квітня 2013 р. м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Чемодурової Н.О.

при секретарі - Бондаренко О.В.

за участю:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: державний нотаріус Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, державний нотаріус Першої Слов'янської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року до Слов'янського міськрайонного суду з уточненим, до відкриття провадження у справі, позовом звернувся ОСОБА_1 В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 23 липня 2005 року помер його племінник ОСОБА_8. Після його смерті відкрилась спадщина. З заявами про прийняття спадщини звернувся він та ОСОБА_2, тітка спадкодавця. З заявами про відмову від спадщини на користь позивача звернулись його рідні сестри - ОСОБА_9 та ОСОБА_3 З заявами про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 звернулись її рідні сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Позивач вважає, що спільна заява ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 є правочином, який має бути визнаний в судовому порядку недійсним, виходячи з наступного:

1. заяву оформлено не безпосередньо у Першій Слов'янській державній нотаріальній конторі, де було заведено спадкову справу, а у Першій Краматорській державній нотаріальній конторі, тобто заяву було подано не за місцем відкриття спадщини;

2. заява подана не одноособово, а спільно двома особами, що унеможливлює її подальше відкликання;

3. зазначена адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_4 у заяві не відповідає дійсності оскільки остання протягом тривалого часу зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, а у заяві вказаний буд. 39 по вул. Астрономічній;

4. викликає сумнів написання повного імені ОСОБА_4, оскільки є незрозумілим з якої букви починається по-батькові - «С» чи «Г». Крім того, в написанні по-батькові ОСОБА_4 є виправлення, що є неприпустимим при оформленні нотаріальних документів;

5. відомості про витрачання бланку нотаріального документи були внесені до Єдиного реєстру спеціальних бланків не в день оформлення заяви - 23.01.2006р., а 10.02.2006р.;

6. заява, оформлена у Першій Краматорській державній нотаріальній конторі, була передана до Першої Слов'янської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, яка не мала на це відповідної довіреності.

Вважає, що діями відповідачів йому також спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 4 881грн. 25.

Просить визнати недійсним правочин щодо відмови від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2, що був вчинений шляхом подання заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 23 січня 2006 року серія ВСО №296591; стягнути з відповідачів на його користь спричинену моральну шкоду та понесені судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, навів доводи, аналогічні викладеним у позові.

Відповідачи ОСОБА_4, ОСОБА_10 в судове засідання не з'явились, подали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності (а.с. 67,68). Будучи допитаними в попередніх судових засіданнях зазначили, що обидві вони вже у 2006 році були людинами похилого року, постійно проживають у м. Краматорськ. У зв'язку зі складними погодними умовами у січні 2006 року вони вирішили не їхати до м. Слов'янськ, а безпосередньо за місцем мешкання подати заяву про відмову від спадщини після смерті їх племінника на користь їх сестри ОСОБА_2 Нотаріус у Першій Краматорській державній нотаріальній конторі оголосила і роз'яснила їм зміст заяви, яку вони підписали. В цій заяві вони дійсно підписувались, кожна за себе. Зміст цієї зави їм зрозумілий, і вона повністю відповідає їх справжній волі і бажанням. Їм не відомо, чому саме нотаріус вирішила оформити одну спільну заяву, а не дві окремих, оскільки вони в деталях нотаріальних дій не освічені.

Щодо нерозбірливого написання свого по-батькові ОСОБА_4 зазначила, що вона є малограмотною людиною, письму в важкі після воєнні роки навчилась самостійно, читати вміє, але дуже повільно. Однак наполягала, що написання її імені в заяві від 23 січня 2006 року та відповідний підпис зроблено саме нею.

Відповідач ОСОБА_10 в судовому засідання наполягали що написання її імені у заяві від 23 січня 2006 року та відповідний підпис зроблено саме нею.

Просили в задоволені позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_6, державний нотаріус Першої краматорської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с. 213). Будучи допитаною в судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги вважає надуманими та безпідставними, виходячи з наступного. Дійсно 23.01.2006 року до її нотаріальної контори особисто звертались громадяни ОСОБА_10 та ОСОБА_4, яким, за їх власним бажанням та волевиявленням, нею на нотаріальному бланку, який було надано Першій Краматорській державній нотаріальній конторі, було складено сумісну заяву, адресовану Першій Слов'янській державній нотаріальній конторі, про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 Зазначала, що спадкоємці мають право звернутись зі спільною заявою про відмову від прийняття спадщини на користь третьої особи, також вони мають право звертатися з окремими заявами. У випадку з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 нею було встановлено та роз'яснено заявникам, що вони ставлять свої підписи на заяві в останній день спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, тому можливість відкликати цю заяву вони не мали. Вказувала те, що реквізити Першої Слов'янської державної нотаріальної контори на зазначеній вище заяві вказані тому, що заявники ОСОБА_10 та ОСОБА_12 дану заяву адресували нотаріальній конторі, де і була відкрита спадкова справа. Заяву ОСОБА_11 та ОСОБА_4 від 23.01.2006 року було посвідчено правомірно, так як в тексті заяві та посвідчу вальному написі нотаріуса не міститься будь - яких виправлень або дописок, а те, що одна з заявників при підписанні цього документу зробила виправлення власноручно, не є підставою для врахування того, що ця заява є недійсним документом.

Зазначила, що вона, як нотаріус, не порушила жодного пункту або припису законодавства України і засвідчену нею заяву вважає законною.

Аналогічні доводи нотаріусом ОСОБА_6 були також викладені у її письмових поясненнях до позову (а.с. 73, 45).

Третя особа ОСОБА_7, державний нотаріус Першої слов'янської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явилась, надала суду заперечення щодо позову з проханням проводити розгляд справи у її відсутності і зазначила наступне. При прийнятті письмових заяв про прийняття спадщини та відмову від неї нотаріус керувався п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту 03.03.2004р. №20/5, яка діяла на день відкриття спадкової справи (а.с. 44, 77, 116, 147).

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_13, який діє на підставі довіреності від 16.05.2011 року (а.с.52), належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається зі спадкової справи №1378/2005, заведеної 26.10.2005 року після померлого ОСОБА_8, з заявами про прийняття спадщини після померлого звернулись ОСОБА_1 (26.10.2005 заява №2977), ОСОБА_2 (19.01.2006 №101, 31.10.2005 №3048) (а.с.80, 84, 86).

Із заявами про відмову від прийняття спадщини звернулись ОСОБА_9 (16.11.2005 року №3244) (а.с.90), ОСОБА_3 (16.11.2005 року №3245) (а.с.89), ОСОБА_5, ОСОБА_4 (23.01.2006 року №109) (а.с.91).

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкодавець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Як вбачається зі спадкової справи ОСОБА_8 до часу смерті мешкав у м. Слов'янськ, в будинку по вул. Мілютенко, 36.

Як вбачається з матеріалів справи заява ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відмову від прийняття ними спадщини від 23.01.2006 року була звернута на ім'я Першої Слов'янської державної нотаріальної контори та направлена на її адресу, про що свідчить її наявність в матеріалах спадкової справи №1378/2005 (а.с.65), тобто була звернута до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, порушень на які посилається позивач відносно того, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 всупереч положенням ст.ст. 1221, 1273 ЦК України, п. 207 п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5 звернулись до Першої Краматорської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини, суд не вбачає, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до Першої Краматорської державної нотаріальної контори тільки для складання самої заяви про відмову від прийняття спадщини, що не суперечить закону, і яка в свою чергу була адресована до Першої Слов'янської державної нотаріальної контори.

Як вбачається з заяви від 23.01.2006 року, яка міститься в спадковій справі, в Першій Слов'янській державній нотаріальній конторі її було зареєстровано 23.01.2006 року о 10 годині 00 хвилин за №109 (а.с. 91), але підстав вважати, що вона була надана неналежною особою до Першої Слов'янської державної нотаріальної контори у суду не має, оскільки як вбачається з пояснень завідувача Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 оригінал цієї заяви було надано безпосередньо особам, стосовно яких вона складалась - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для того, щоб вони особисто чи по пошті направили цю заяву до адресату.

Відносно посилань позивача, що всупереч нормам закону ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно звернулись до нотаріальної контори, а не особисто, як того передбачає Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5, то суд зазначає, що поняття «особисто» відрізняється від понять «окремо», «одноособово».

Відповідно до п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5 письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Тобто, під «особисто» розуміється, що не допускається прийняття заяв про відмову від прийняття спадщини, складених від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей, а складаються тільки особисто самими спадкоємцями.

У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає порушень з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у тому, що вони склали спільну заяву про відмову від прийняття спадщини, а державний нотаріус ОСОБА_6 засвідчила її, оскільки це не суперечило діючому на той час законодавству.

Крім того, відповідно до п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою, що і було зроблено нотаріусом ОСОБА_6

Що ж стосується виправлень у особистому підписі ручкою ОСОБА_4, на які посилається позивач, як на підставу для визнання правочину недійсним, то суд зазначає, що відповідно до п. 23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5 тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і виписок з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко; числа і строки, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, мають бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб - без скорочень і із зазначенням їх адреси. Прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, у тому числі представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю із зазначенням місця їх проживання.

Як вбачається із заяви від 23.01.2006 року, вона містить друкований текст - прізвище, ім'я, по-батькові, адреси ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тобто вимога по їх зазначенню була виконана. Що ж стосується власноруч написаних прізвищ, ім'я, по-батькові ОСОБА_5 та ОСОБА_4, то вимоги до їх написання в законодавстві не передбачені, а тому вони їх виклали особисто на власний розсуд і можливість, що в свою чергу не призводить до недійсності даної заяви.

Текст же самої заяви та посвідчувальний напис ніяких виправлень не містить.

Крім того, будь який сумнів щодо особистого підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в заяві від 23.01.2006 року спростовується поясненнями самих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, наданих безпосередньо в судовому засіданні, в яких вони обидві підтвердили та засвідчили, що заяву від 23.01.2006 року про відмову від прийняття спадщини підписували власноруч та добровільно.

Також допитана в судовому засіданні нотаріус ОСОБА_6 зазначила, що до підписання заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вона встановила їх особи, які було посвідчено паспортами громадян України.

Що ж стосується посилань позивача щодо невірної адреси ОСОБА_4, яка зазначена в заяві від 23.01.2006 року, а саме: номер будинку №39 по вул. Астрономічній м. Слов'янська замість вірного №30 по вул. Астрономічній м. Слов'янська, то суд вважає, що це також не може слугувати підставою визнання недійсною заяви від 23.01.2006 року з огляду на наступні пояснення відповідачів та третьої особи.

Так з пояснень ОСОБА_4 вбачається, що перед підписанням зазначеної заяви вона, як особисто, так і за допомогою нотаріуса ознайомлювалась зі змістом заяви, яку підписувала. Чому вона не звернула уваги на ту обставину, що її адреса зазначена з помилкою їй не відомо.

Нотаріус ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що текст заяви від 23.01.2006 року було набрано друкаркою, а помилка щодо зазначення номеру будинку є опискою друкарки. Крім того, підписуючи заву ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ознайомились з її змістом, перевірили правильність її змісту, з їх боку жодних зауважень не надходило.

В судовому засіданні був оглянути паспорт ОСОБА_4, копія якого була долучена до матеріалів справи (а.с. 54-55). Запис щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4 здійснено на 11 аркуші паспорта. При огляді запису про реєстрацію вбачається, що дійсно при ручному записі прописки відбулось накладення написів «Астрономічна» та « 30», при якому буква «р» з найменування вулиці частково змінила написання номеру будинку. Нерозбірливе написання прописки у самому паспорті, як на думку відповідачів, нотаріуса ОСОБА_6, так і суду, потягло подальшу помилку і в роботі друкарки Першої краматорської державної нотаріальної контори.

Також суд критично ставиться до посилань представника позивача стосовно невірного розміру сплаченого державного мита, який зазначений в заяві від 23.01.2006 року, оскільки відповідно до п.33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито, а в передбачених законодавством випадках нараховують податок з доходів громадян у розмірах, установлених чинним законодавством.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» в редакції від 22.07.2005 року (на час вчинення нотаріальної дії) розмір державного мита відповідно до п. «й» ч. 3 цього Декрету за посвідчення даної заяви складав 0,02 неоподаткованого мінімуму доходів громадян ( 17 грн.), тобто 0,34 грн. Оскільки заява вчинялась від двох осіб, державний нотаріус вірно стягнув 0,68 грн. державного мита.

Відповідно до п.25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій усі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій. Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах.

Оскільки, нотаріальна дія вчинялась відносно двох осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, то державним нотаріусом вірно було присвоєно два окремих порядкових номера.

З Інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, наданої Першій Краматорській ДНК 12 жовтня 2012 року вбачається, що дійсно бланк ВСО 296691 був замовлений зазначеною конторою не в день його витрачання - 23.01.2006р., а завчасно - 23.12.2005р., що, на думку суду також не може слугувати підставою для визнання заяви недійсною, оскільки для замовлення такого бланку нотаріусом, подальшого отримання та його виготовлення був потрібен певний проміжок часу (а.с. 46).

Відповідно до ч. 5 ст. 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 ЦК України.

Відмова від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця має бути здійснена на засадах добровільності, без примусу або інших умов, згідно з правилами про дійсність правочинів. Зокрема, це означає, що така заява може бути зроблена лише особою, яка усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати, у момент подання заяви нотаріусу не знаходилась під впливом обману, помилки, насильства, важкої обставини.

Стосовно вимог позивача про відшкодування відповідачами спричиненої йому моральної шкоди у розмірі 4 881 грн. 25 коп., суд виходить з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації.

Відповідно до п .3 Постанови ПВС від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Оскільки судом не було встановлено, а позивачем не було доведено, що своїми діями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 призвели до значних душевних страждань позивача, спричинили йому будь-яку моральну шкоду, то підстав для задоволення позову в цій частині у суду не має.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що відмова у прийнятті спадщини може бути визнана судом недійсною лише з підстав, виключний перелік яких міститься в законі, які в судовому засіданні не наводились в якості доказів для задоволення позову, також не встановлено факту вчинення моральної шкоди ОСОБА_1 діями відповідачів, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому у їх в задоволенні слід відмовити.

У зв'язку з відмовою позивачеві у позові, його вимоги щодо відшкодування понесених судових витрат по справі задоволенню також не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: державний нотаріус Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, державний нотаріус Першої Слов'янської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено « 3» квітня 2013 року.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_14

Попередній документ
30614951
Наступний документ
30614953
Інформація про рішення:
№ рішення: 30614952
№ справи: 0544/12959/2012
Дата рішення: 03.04.2013
Дата публікації: 22.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право