Справа № 1-119/07 p.
06 вересня 2007 року. Кременецький районний суд
Тернопільської області у складі: головуючого Білосевич Г.С.
при секретарі Шкодюк 1С.
за участю прокурора Денисюка О. А.
захисника Остапчука П.І.
представника потерпілої Куляша MB. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременці справу про обвинувачення ОСОБА_1, 23.01.1984 року народження, уродженця м. Бекабад Республіки Узбекистан, жителя АДРЕСА_1 не працюючого, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, росіянина, громадянина Республіки Узбекистан, раніше не судимого, за частиною 1 статті 296 КК України,
25 липня 2007 року біля 01 години ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, йшов по вулиці Піддівоча в м. Кременець разом із громадянкою ОСОБА_2, якій запропонував зайти до свого товариша, що проживає по даній вулиці. Коли остання від цієї пропозиції відмовилася, то він безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну повагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_2 біля 3-4 ударів правою рукою в область обличчя, внаслідок чого вона впала на землю. Після цього він, виражаючись в адресу ОСОБА_2 нецензурними словами, наніс їй ще один удар рукою в область обличчя, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді гемотоми правого ока, забою вискової ділянки, ссадини шиї, правої надплечкової ділянки. Під час вчинення ним хуліганських дій попросиналися люди, що проживають на вищевказаній вулиці, які почали виходили на вулицю. Побачивши людей, ОСОБА_1з місця події втік.
В судовому засіданні підсудній повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, у скоєному розкаявся, та пояснив, що всі дані про скоєний злочин вірно викладенні в документах кримінальної справи, а також пояснив, що заявлений потерпілою ОСОБА_2 в судовому засіданні цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю, а в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди - визнає частково.
Враховуючи те, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності та істиності їх позицій, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнає не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за виключенням документів, що характеризують особу підсудного.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діїОСОБА_1 слід кваліфікувати за частиною 1 статті 296 КК України за ознакою хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі строком 3 роки.
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66, 67 КК України, суд враховує особу винного, те що він розкаявся у скоєному злочині, вину у вчиненому визнав повністю, активно сприяв встановленню істини по справі, позитивно характеризується по місцю проживання - як обставини, що пом'якшують відповідальність.
Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні, тому його слід звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням із застосуванням статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців з покладенням на нього обов'язку повідомляти в органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, на підставі статті 76 КК України.
Суд також вважає, що неправомірними діями підсудногоОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2спричинено матеріальну шкоду в сумі 553 гривні, що доведено довідками Кременецької ЦКРЛ та довідкою товарознавця, а також спричинено моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у завданні фізичного болю та моральних страждань при нанесенні потерпілій побоїв та полягає у втраті нею душевного спокою, перебуванні потерпілої в стані морального пригнічення та дискомфорту, спричиненні інших моральних страждань.
Таким чином, заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди задоволити частково: щодо стягнення матеріальної шкоди - в повному розміру, а моральної (немайнової) шкоди у визначеному судом розмірі з урахуванням перенесених нею страждань та переживань від вчиненого щодо неї злочину.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 296 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 років обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців, поклавши на нього обов'язок повідомляти в органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання на підставі статті 76 КК України.
Заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди задоволити частково, стягнувши з ОСОБА_1 553 гривні матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної (немайнової) шкоди в її користь.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь потерпілоїОСОБА_2 500 гривень судових витрат за оплату юридичних послуг.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави державне мито в сумі 51 гривня.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 днів подачею апеляції через Кременецький районний суд.