Справа №2-1802/2007
17 вересня 2007 року місто Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Кислої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини», -
15 серпня 2007 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, посилаючись на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 18 червня 2005 року. Від шлюбу у них є неповнолітня донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач перестав надавати у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі V* частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
31 серпня 2007 року ухвалою суду відкрито провадження по даній цивільній справі.
У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що з відповідачем по справі, вона перебуває в зареєстрованому шлюбі, в якому народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, останнім часом між ОСОБА_1 та відповідачем стосунки значно погіршилися, тому позивач подала позов про розірвання шлюбу і стало питання про матеріальне утримання неповнолітньої дочки у подальшому. Дитина після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою, оскільки, з відповідачем, це питання вже вирішено. Надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у добровільному порядку відповідач перестав. В грудні 2006 року, позивачка зверталася до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання дочки, але відповідач обіцяв надавати допомогу добровільно, тому вона відмовилася від позовних вимог. Оскільки ОСОБА_2 своїх обіцянок не дотримується, а вона сама не працює, бо знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, про що отримує соціальну допомогу, тому й звернулася до суду з даним позовом.
У судовому засіданні відповідач позов позивача визнав, про що надав суду свою письмову заяву. В своїх поясненнях відповідач вказав, що дійсно в даному шлюбі, у них з позивачем, народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає з позивачем. У своїй письмовій заяві відповідач вказав, що він не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, стягнень за виконавчими листами з нього не
проводиться і стан здоров»я має нормальний, інших неповнолітніх дітей в нього на утриманні не має, інвалідом не являється, пільгами з держави ні якими не користується.
У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 червня 2005 року, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 158 (а.с.№10). Від цього шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.№11).
Як вже вище зазначалося, відповідач визнав позов у повному обсязі, про що надав суду свою письмову заяву (а.с.№22) і вказав, що він знає про свій обов»язок про утримання дитини з моменту її народження і до досягнення нею повноліття і знає про своє право на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства, однак, на даний час, цим правом він не скористався. Матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає, так як не працює і на обліку в центрі зайнятості не перебуває, про що надав суду довідку (а.с.№29). Позивач вказав у своїй письмовій заяві, що інших неповнолітніх дітей на утриманні, в нього не має і осіб, яких він за законом повинен утримувати, також не має, стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться і ні якими пільгами він з держави, не користується, а стан здоров»я, має задовільний.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, встановлено, що батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає позивачу матеріальної допомоги на утримання своєї дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».
Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне положення дитини, стан здоров"я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює, і отримує соціальну допомогу на дитину, що є не достатнім для матеріального забезпечення дитини, і визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1 /4 частини всіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.
У своїй позовній заяві позивачем заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як
розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та
витрат пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального
Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок
сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і
розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення,
звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь
осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві
сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01,1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп.
Керуючись ст.стЛО, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 367 ч. 1 ЦПК України, ст.ст.180, 181, 182 Сімейного кодексу України, п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Прилуки Чернігівської області, ідентифікаційний НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, непрацюючого - на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Лозова, Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, -аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі Ул частини з усіх видів його заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15 серпня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп. ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015). Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.